 |
|
Необхідність, цілі і принципи зовнішньо економічної політики.
Зовнішньоекономічна політика — це діяльність держави, спрямована на регулювання економічних відносин з іншими країнами, на забезпечення ефективного використання зовнішнього фактора у національній економіці.
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) — це розвиток економічних відносин між країнами, що здійснюють зовнішню торгівлю, міграцію капіталів та робочої сили; міжнародні науково-технічні та виробничі зв'язки; спільне освоєння повітряного та космічного простору, Світового океану; охорону навколишнього середовища, виконання програм та угод тощо.
Державне регулювання зовнішньоекономічних відносин
передбачає створення відповідних умов та механізмів (правових, економічних, інституційних) для ефективного розвитку відносин, здійснення діяльності у цій сфері.
Причини, що обумовлюють регулювання ЗЕД:
інтенсифікація міжнародних економічних зв'язків та необхідність інтеграції у світову економіку;
потреба використання переваг міжнародного поділу праці та можливостей світового ринку;
прискорення ринкового реформування країни для підвищення ефективності національної економіки.
Об'єкти регулювання ЗЕД:
зовнішня торгівля;
міжнародний рух капіталів;
валютні та кредитні відносини;
науково-технічний обмін;
1 COT— Світова організація торгівлі — об'єднує більше 140 країн і має за мету створення цивілізованого міжнародно-правового режиму торгівлі.
2 Об'єднання пострадянських республік. У жовтні 2000 р. Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія і Таджикистан проголосили, що метою цього союзу є створення режиму вільної торгівлі, єдиного тарифу, спільної платіжної системи, спільного енергоринку.
3 Неформальне об'єднання Грузії, Узбекистану, України, Азербайджану та Молдови, створене для активізації торгівлі по лінії Центральна Азія — Європа (зокрема, для транспортування енергоносіїв з Каспію через Кавказ і Чорне море на південь Європи).
міжнародна міграція робочої сили;
зовнішній борг країни;
навколишнє середовище;
багатства Світового океану, повітряно-космічний простір тощо.
Міжнародна координація означає встановлення міжнародних режимів (домовленостей), що визначають правила, норми і процедури, яких потрібно дотримуватися у процесі зовнішньоекономічної діяльності.
Недоліки зовнішньоекономічного становища України (гальма інтеграції):
певна відірваність від головних напрямів сучасного науково-технічного та економічного розвитку;
слабке та нераціональне залучення країни до міжнародного поділу праці;
висока ресурсомісткість виробництва за недостатності паливно-енергетичних ресурсів (велика енергозалежність від інших країн);
нераціональна структура експорту та імпорту;
не адаптоване до європейського та світового вітчизняне
законодавство;
залежність від міжнародних фінансових організацій (значний зовнішній борг країни);
наявність бюрократичних перешкод, корумпованість державних службовців;
внутрішня політична нестабільність.
Сприятливі фактори входження економіки України у світове господарство:
геополітичне становище (міст між Західною Європою та Азією);
досить кваліфікована та дешева робоча сила, здатна до висококваліфікованої та наукомісткої праці;
багаті природні ресурси, сприятливі природно-кліматичні умови;
потенційно великий ринок товарів і послуг;
значний науково-технологічний потенціал країни.
Основні цілі зовнішньоекономічної політики держави:
створення сприятливих економічних та організаційно-правових умов для суб'єктів економіки у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
забезпечення раціонального входження економіки України у міжнародний поділ праці (пошук власного місця у світогосподарській структурі);
реалізація конкурентних переваг країни;
підвищення конкурентоздатності економіки на основі структурної перебудови та модернізації виробництва;
розвиток орієнтованого на експорт сектору економіки, розширення експортного потенціалу країни;
раціоналізація експортно-імпортних операцій.
