Главная | Обратная связь

Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології

Проблемним питанням є і питання про об'єкт загальної теорії судової експертизи. Т. В. Авер'янова вказує, що її об'єктом є судо­во-експертна діяльність як єдине ціле (1992). Більшість авторів визначають об'єкт судової експертизи як носії обставин справи, що потребують експертного дослідження (В. Г. Галкін, 1968), або як носії інформації про факти і події, джерела даних, які отриму­ються шляхом використання спеціальних знань (О. Р. Шляхов, 1969).

Ф. М. Джавадов (1998) відносить до предмета загальної теорії закономірності експертної діяльності, закономірність форму­вання і розвитку окремих родів і видів судових експертиз, а та­кож методи експертного дослідження, В. Д. Арсеньєв (1981), М. Я. Сегай і В. К. Стринжа (1997) трактують об'єкт судової екс­пертизи в широкому розумінні як фактичні обставини, що пізна­ються засобами експертизи на підставі матеріальних джерел інформації . Автори словника основних термінів (Москва, 1980) визначають предмет експертології як закономірності формуван­ня, розвитку і функціонування окремих родів, видів і підвидів експертизи.

Найбільш повно і системно, на наш погляд, закономірності, що вивчаються загальною теорією судової експертизи, проаналізовані в роботах Т. В. Авер'янової та І. А. Алієва.

Об'єктом експертології є експертна діяльність, окремі теоре­тичні побудови в цій галузі наукового знання, методи розвитку

теорії і здійснення експертного дослідження, процесів і відносин, тобто комплексне наукове відображення судово-експертної діяль­ності як єдиного цілого.

Об'єкт експертизи — це носій інформації про факти, події, дже­рела фактичних даних, що отримуються за допомогою застосуван­ня спеціальних знань.

Об'єкт експертного дослідження є невід'ємною і визначальною ознакою видової належності експертного дослідження. Такі визна­чення з деякою текстуальною різницею дає більшість авторів (М. О. Селіванов, Н. К. Орлов, Д. Я. Мірський). Проте В. Д. Ар­сеньєв і М. Н. Ростов уточнюють, що матеріальні носії інформації є допоміжними стосовно експертизи в цілому. Основним об'єктом є «реально існуючі явища, на які спрямована експертиза», «індивідуально-певна річ».

Автори колективної монографії з судової експертизи вказують, що об'єкт слід розуміти як складну систему, елементами якої є: а) матеріальні носії інформації про факти; б) джерело інформації про факт; в) механізм передачі інформації від джерела до носія, тобто відображаючий і відображуваний компоненти, а також ме­ханізм їх взаємодії [13, с. 89].

Якісні ознаки об'єкта є основними елементами предмета екс­пертного дослідження. Існують різні їх класифікації. Розглядаючи погляди на класифікацію ознак як одного з видів окремих кримі­налістичних класифікацій, Р. С. Бєлкін, як і більшість авторів, виділяє загальні й окремі (об'єктові) класифікації ознак.

До загальних класифікацій він відносить субстанційні, об'ємні, функціональні, до окремих -- класифікації ознак матеріальних об'єктів, навичок і процесів [6, с. 336-339].

Існує також класифікація якостей і об'єктів судової експертизи як функціонально-динамічних комплексів, навичок і локомоційні (рухові), комунікаційні (мовні), трудові (професійні), побутові (В. ф. Орлова). Практичне значення цих класифікацій не викли­кає сумніву, оскільки вони є наслідком системно-структурного підходу до вивчення якостей і ознак об'єктів судової експертизи.

Поняття об'єкта розглядають з погляду науки і з погляду прак­тики. Стосовно науки об'єкт — це рід (вид) об'єктів, якийсь клас, категорія предметів, що характеризуються загальними якостями.

З погляду практичної діяльності об'єкт — це певний предмет, що надається експерту на дослідження. В основному - - це речові докази, до яких належать різні відображення людей і тварин, пред­метів, механізмів, агрегатів, частини цих предметів, речовин, матеріалів, виробів, документи, поліграфічна продукція, трупи людей і тварин, їх частини, різноманітні об'єкти рослинного і тваринного походження тощо.

Вважаємо, що до об'єктів експертизи, крім предметів, відносять також події, факти, явища й інші нематеріальні об'єкти, необхід­ність вивчення яких у процесі розслідування потребує спеціаль­них знань і проведення експертного дослідження. Однак вивчення цих подій, фактів і явищ здійснюється шляхом дослідження матеріальних носіїв інформації про них.

У спеціальній літературі можна зустріти різні погляди на кла­сифікацію видів об'єктів.

Об'єкти судової експертології класифікуються за такими підставами на:

- загальні (матеріальні носії інформації про факти, що інтересують слідство і суд);

- родові (предметні) (сукупність матеріальних носіїв інформації, що об'єднані загальними якостями);

- спеціальні (матеріальні носії інформації певної природи);

- конкретні і безпосередні.

Отже, об'єкт судової експертизи — конкретний індивідуальний предмет, наданні! для проведення експертизи у конкретній справі.

За видом носія інформації об'єкти судової експертизи поділя­ються на об'єкти-відображення і об'єкти-предмети.

До об'єктів-відображень відносять такі носії інформації, в яких відображені дані про інший об'єкт, що виникає внаслідок меха­нізму слідоутворення.

Об'єкти-предмети бувають слідоутворюючими і такими, що несуть інформацію про подію самим фактом свого находження в певному місці і часі, що мають значення для його вивчення.

Залежно від місця у процесі вирішення експертного завдання, об'єкти судової експертизи підрозділяються на основні і допоміж­ні, а залежно від обсягу інформації — повні або окремі, одиничні або множинні.

За рівнем і значенням інформації, яку містять об'єкти судової експертизи, вони можуть поділятися на високо-, середньо- і ма­лоінформативні. Об'єкти, що не несуть жодної інформації, є не­придатними для дослідження [7; 22].

Предмет кожної науки відображає її сутність. Поняття предме­та експертизи є поняттям родовим для всіх експертиз. Предмет конкретного виду експертизи — поняття видове і поняття предме­та конкретної експертизи — поняття конкретне [13]. У спеціальній літературі поняттю предмета експертизи приділяється багато ува­ги, але автори трактують його по-різному (О. Р. Шляхов, Ю. Г. Корухов, О. Р. Россинська, Ю. К. Орлов, М. О. Селіванов, Г. М. Надгорний, В. Д. Арсеньєв, Р. С. Бєлкін, Т. В. Авер'янова, М. Я. Сегай). Більшість авторів вважають, що предметом експертизи є факти, обставини (фактичні дані), що встановлюються шляхом проведен­ня експертизи на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла і дослідження матеріалів кримінальної або цивільної справи [13, с. 6].

Слідом за В. Д. Арсеньєвим автори колективної монографії, виз­начаючи предмет судової експертизи, виходили із загальнофілософського поняття предмета пізнання, зазначали, що «предмет су­дової експертизи - - поняття науково-практичне...», воно тісно пов'язане з поняттям теорії судової експертології як науки, яке відноситься до експертної діяльності [13, с. 68]. З урахуванням цьо­го вони визначили предмет судової експертизи як «вирішення за­вдань експертизи — встановлення фактичних даних, що відобража­ються в матеріальних носіях інформації про них, методичними за­собами (методиками) експертного дослідження [13, с. 69]. Т. В. Авер'янова, аналізуючи це визначення, дійшла висновку, що предметом експертизи можна вважати встановлення фактів (фак­тичних даних), суджень про факт, що має значення для криміналь­ної, цивільної, арбітражної справи чи справи про адміністративне правопорушення, шляхом дослідження об'єктів експертизи — ма­теріальних носіїв інформації про подію.

М. Я. Сегай справедливо зазначає, що Т. В. Авер'янова, визна­чаючи предмет загальної теорії експертизи, не роз'яснила, що вона розуміє під експертною діяльністю у всьому різноманітті ЇЇ ас­пектів. Судячи із запропонованої нею в 1992 р. структури предме та, під судово-експертною діяльністю вона розуміє лише діяль­ність з проведення судових експертиз, оскільки виключила з пред­мета правові та організаційні засади судової експертизи. Такої думки про об'єкт і відповідно про предмет науки дотримувалися Р. Бєлкін, С. Бичкова, Ф. Джавадов, [11, с. 750]. Зрозуміло, що без однозначного тлумачення поняття «судово-експертна діяльність», її структури і функцій неможливо розкрити предмет судової експертології, об'єктом вивчення якої є судово-експертна діяльність. Отже, предметом судової експертології є закономірності фор­мування, розвитку і функціонування експертної діяльності в ціло­му і предмети конкретних експертиз.

Судові експертизи проводяться у зв'язку з розслідуванням і розглядом адміністративних, кримінальних, цивільних і госпо­дарських справ. Вирішувані ними питання дуже різноманітні.

Зміст предмета судової експертизи можна також розглядати з двох позицій — наукової і практичної. З погляду наукової галузі знань предметом науки про судову експертизу є закономірності формування якостей об'єктів і їх зміни у зв'язку зі вчиненням зло­чину. З погляду практичної діяльності предметом судової експер­тизи є фактичні дані (обставини справи), що встановлюються на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, і дослідження матеріалів кримінальної, цивільної або гос­подарської справи.

Стосовно конкретної експертизи, то її предметом є експертне завдання, яке слід вирішити експерту в ході і за результатами дослідження на підставі відповідного обсягу спеціальних знань з використанням засобів і методів, що знаходяться в його розпоряд­женні.