Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
Проблемі судової експертології, починаючи із середини 80-х років XX ст., присвячені публікації московської, київської та азербайджанської шкіл криміналістів і експертологів. Автори цих публікацій визнають судову експертологію самостійною галуззю юридичної науки і вважають, що подальше її становлення вимагає більш чіткого визначення об'єкта, предмета і системи нової науки, а концептуальні основи експертної методології повинні спиратися на універсальну модель експертного пізнання і міжгалузеві вчення, що слугують «онтолого-гносеологічним орієнтиром і «камертоном» для різних видів судових експертиз» (М.Я.Сегай). Судова експертологія відбулася саме як самостійна наука, що поєднує спеціальні судово-експертні галузі знань з концептуальними засадами єдиної судово-експертної методології. Закон України «Про судову експертизу» (зі змінами на 2004 р.) до судово-експертної діяльності включив її правові, практичні та організаційні основи, визначення мети такої діяльності — забезпечення правосуддя незалежною, об'єктивною кваліфікованою експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. Подальшому розвитку підлягає вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює судово-експертну діяльність, напрями розвитку її теоретичних засад, особливо процесуальних правовідносин учасників проведення судової експертизи в кримінальному, цивільному, господарському і адміністративному судочинстві; непроцесуальних (адміністративних, трудових та ін.) правовідносин учасників судово-експертної діяльності, атестація судових експертів, їх службова діяльність; правові проблеми міжнародного співробітництва в галузі судової експертизи; узгодження правового регулювання судово-експертної діяльності в базовому Законі України «Про судову експертизу» і в процесуальному законодавстві. Заслуговує на увагу питання про утвердження інституції судової експертизи, незалежної від міністерств та відомств, на які покладено функції розслідування. Так, на міжнародних науково-практичних конференціях «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики» (Харків, 2002), «Експертне забезпечення правосуддя» (Сімферополь, 2006) були прийняті рекомендації про необхідність створення єдиної позавідомчої системи державних експертних установ, завданням яких стане проведення експертиз, наукова і науково-методична робота в галузі судової експертизи і криміналістики. Міністерство юстиції Республіки Казахстан вперше в СНД реалізувало ідею створення єдиної експертної системи (Указ Президента від 22 жовтня 1997 р.) шляхом вилучення функції проведення судової експертизи від органів кримінального переслідування з передачею їх єдиній експертній системі Міністерства юстиції Республіки Казахстан. При цьому в Міністерстві внутрішніх справ, Комітеті національної безпеки і Міністерстві оборони країни були залишені співробітники у кількості, необхідній для реалізації різних форм техніко-криміналістичного забезпечення дізнання і попереднього слідства. Для нормативного забезпечення проведення змін був прийнятий Закон Республіки Казахстан «Про судову експертизу» (1997), а пізніше нові КПК, ЦПК і Кодекс Республіки Казахстан про адміністративні правопорушення. Таким самим шляхом, тобто через утворення єдиної експертної системи йде і законодавство Республік Азербайджан та Білорусі. У процесі розбудови незалежної держави України на базі впровадження нових та вдосконалення існуючих норм регулювання судово-експертної діяльності активізувалися й творчі процеси, що, у першу чергу, відобразилося на стані міжнародного наукового співробітництва в галузі судової експертизи, почали відновлюватися міжнародні наукові зв'язки з установами судових експертиз, кафедрами криміналістичного профілю інших держав, проводитися спільні наукові конференції, симпозіуми, семінари, відновився й обмін стажистами, науковою інформацією і друкованими виданнями. Сама судова експертологія повинна «подбати» про те, щоб її методологічні основи були затребувані всіма судово-експертними галузями знань і дійсно активно використовувалися в їх теорії і практиці. Для цього необхідно до предмету судової експертології включити не тільки розробку її правових, методологічних і науково-організаційних основ, але й особливості використання таких засад у конкретних видах судово-експертних галузей знань. Надалі судова експертологія стане основою, а потім складовою більш загальної юридичної дисципліни «Екпертологія», яка обслуговуватиме не тільки право, а й потреби управління.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|