Главная | Обратная связь

Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології

Розвиток загальної теорії експертології значною мірою залежить від розвитку, вдосконалення її понятійного апарату і від глибокого розкриття предметів, явищ, які відображаються в кожному понятті.

Вчення про засоби і форми комунікаційної діяльності під час проведення судових експертиз та інформаційних процесів є одним із елементів концепції загальної теорії судової експертології.

Дослідження понятійного і термінологічного апарату загальної теорії як цілісної системи необхідне з метою розкриття змісту основ­них принципів і законів науки. П.В.Копнін писав: «Основные законы науки существуют в форме понятий или их систем» [1, с. 509].

Поняття мови багатогранне [2, с. 64]. Розглянемо лише три її категорії: природна мова, наукова мова і формалізована мова.

Природною мовоюрозмовляють і за допомогою неї висловлю­ють свої думки в повсякденному житті. Природна мова має бага­тий запас слів, проте її суттєвим недоліком є багатозначність слів (полісемія), довгі та завеликі речення, нечіткі синтаксичні й се­мантичні правила. Це заважає користуватися такою мовою в на­укових цілях і приводить до творення мови науки, в тому числі формалізованої.

Наукову мовуназивають штучною, підкреслюючи цим її від­мінність від мови природної. Кожна наука виробляє свою специ­фічну штучну мову, яка створюється на основі природної.

Мовні терміни і символи науки відрізняються більшою тотож­ністю, одноманітністю (однозначністю). Т.В.Авер'янова вважає, Що наукову мову доцільніше називати спеціалізованою, бо втрача­ючи якості природної мови, вона стає формалізованою [3, с. 105].

Подібно до емпіричної і теоретичної стадій пізнання (дослідження) у науковій мові розрізняють емпіричні терміни і твердження (об’єкти або якості, які прямо або опосередковано спостерігаються), а також теоретичні терміни і твердження (для опису взаємовідносин між абстрактними об'єктами ідеалізованої системи).

Загальна теорія судової експертології повинна конструюватися чітких понять, які сприймаються однозначно, її наукова мова має бути достатньо уніфікована, щоб нею могли користуватися судові експерти різних спеціальностей, слідчі, судді.

Для визначення умови створення такої мови в ній необхідно виділити елементи: 1) загальновживані емпіричні й теоретичні терміни, що використовуються і в інших теоріях; 2) запозичення з мови окремих теорій експертизи; 3) специфічні терміни мови су­дової експертизи як специфічної галузі діяльності.

Мова цієї групи — це система понять, які визначаються певними позначеннями. Враховуючи, що вона використовується спеціаліста­ми різного профілю, наукова мова повинна мати загальнонаукові по­няття з метою конкретизації окремо наукових специфічних понять. З метою систематизації понять і визначень мови судової експер­тизи було створено «Словарь основних терминов судебных зкспертиз», підготовлений у Москві на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту судової експертизи (ВНДІСЕ) у 1980 р. Він побудований за дескрипторним принципом: як дескриптори фігу­рують нормативні ключові слова, відібрані з головного словнико­вого складу природної мови. Необхідно відзначити як позитивне явище, що в Росії на базі ВНДІСЕ випущено цілий ряд словників основних термінів окремих родів судових експертиз: судово-балістичної (1984), судово-технічної експертизи документів (1985), судово-медичної, судово-психіатричної (1986), судово-бух­галтерської і планово-економічної (1987), судово-почеркознавчої (1987), судово-трасологічної (1986) та ін. [З, с. 107]. На жаль, їх не­має в Україні. Міністерство юстиції України тільки розпочало ката­логізацію методик судових експертиз. Були видані окремі словни­ки: І.В.Поетика «Русско-украинский терминологический словарь криминалистики» (Одеса, 1993); В.Ю.Шепітько «Криміналісти­ка. Енциклопедичний словник» (українсько-російський, російсько-український) (Харків, 2001); «Каталог выступающих частей ма­шин» (колектив авторів КНДІСЕ МЮ України) (Київ, 1998); М. І. Скригонюк «Криміналістична термінологія» (Київ, 2003).

Аналіз перерахованої серії словників свідчить про наявність спе­цифічної мови як загальної теорії судових експертиз, так і окремих теорій судової експертизи, про органічний зв'язок цих теорій і їхніх мов між собою. З цією метою видано «Знциклопедию судебной зкспертизы» (Москва, 1999) та «Енциклопедію судової експертизи» в Азербайджані (2000). На жаль, така енциклопедія на сьогодні відсут­ня в Україні, проте вона конче потрібна. До вказаних груп мови загальної теорії експертології з часом додасться категорія особливої формалізованої мови.Сьогодні процес її створення вже відбувається в окремих теоріях судових експертиз у зв'язку з необхідністю вирішення експертних завдань, алгоритмізацією цього процесу, вико­ристанням для цих цілей комп'ютерної техніки [4, с. 118].