Главная | Обратная связь

Підстави класифікації судових експертиз

Класифікація судових експертиз відіграє значну роль в станов­ленні загальної теорії судової експертології. Цій проблемі приділялася значна увага в спеціальній літературі багатьма вчени-ми-процесуалістами і криміналістами (О.Р.Шляхов, Б.І.Шев­ченко, Л.Ю.Ароцкер, Г.Л.Грановський, Р.С.Бєлкін, М.Я.Сегай, І.П.Крилов, В.О.Снєтков, В.Я.Колдін, В.Д.Арсеньєв, Ю.Г. Корухов, Ю.К.Орлов, Н.П.Майліс).

Класифікація — необхідна умова кожного пізнавального акту, одна з головних цілей науки. Судова експертологія як молода на­ука і вид науково-дослідної діяльності не є в цьому розумінні винятком. Визначення меж і компетенції кожного виду судової експертизи повинно принципово детермінуватися предметними класифікаціями наук, бо чітка науково обґрунтована класифікація судових експертиз створить підстави для корисної практики і сприятиме об'єктивному розвитку кожного виду експертизи, що спирається на свою базову науку.

Проблема класифікації судових експертиз має не тільки теоре­тичне, але й практичне значення. Від правильного визначення ряду і виду судової експертизи і її можливостей залежить безпо­милкове призначення експертизи, вибір експертного закладу та експерта, а значить і саме належне використання експертизи у процесі судочинства.

Слід взяти до уваги зауваження В. Г. Гончаренка і Л. О. Степанової про те, що «визначення меж і компетенції кожного виду судової експертизи повинно принципово детермінуватися пред­метними класифікаціями наук, бо чітка науково-обґрунтована кла­сифікація судових експертиз, яка є безсумнівною, створює підста­ви для корисної тактики і сприяє об'єктивному розвитку кожного виду експертизи, що спирається на свою базову науку» [4, с. 246]. Від класифікації судових експертиз залежить організація робо­ти експертного закладу, напрямів вдосконалення технічної бази, підготовки спеціалістів-експертів.

Питання про класифікацію — це питання про структуру науко­вого знання. Побудова наукової класифікації повинна бути засно­вана на правильному виборі її підстав, тобто ознак чи якостей, на основі яких здійснюється групування.

За останній час вийшло багато праць, присвячених проблемі класифікації в судовій експертизі [4; 8; 10; 12; 13]. Це праці про класифікацію експертиз, експертних завдань, методів досліджен­ня, експертних спеціальностей тощо. Хоча вони є різноплановими і неоднозначними класифікаціями різних рівнів і порядків, проте повинні забезпечити консолідацію знань в цілому і його окремих елементів (блоків), задовольнити потреби у збиранні, аналізі й ви­користанні відповідної інформації.

Щоб класифікація була справді науковою, а не заснованою ли­ше на інтуїції, здоровому глузді чи на недостатньо обґрунтованих логічних посилках, слід дотримуватися трьох принципів розвитку, структурності, взаємозв'язку основних етапів: 1) вибір множин­ності об'єктів; 2) точне визначення ознак, за якими буде проводи­тися порівняння; 3) спосіб поділу на класи, тобто алгоритм виділення класів.

Це класифікація галузей і напрямів науки. Вона обов'язково повинна знайти відображення в загальній теорії судової експертології, висвітлити головні завдання, поставити метою інтеграцію знань і зусиль.

Під час здійснення класифікації наукових напрямів слід врахо­вувати не тільки загальну теорію, але й окремі теорії.

Судові експертизи можна класифікувати за організаційно-про­цесуальними, науково-методичними та іншими підставами за­лежно від того, які завдання ставляться і кому доручається їх вирішення.

У другій половинні 70-х років XX ст. О. Р. Шляховим та інши­ми була розроблена класифікація судових експертиз за сукуп­ністю трьох її основних ознак — предмета, об'єкта і метода, тобто за «трьохмірною підставою» [1; 3-6]. Розроблення будь-якої класифікації повинно проводитися відповідно до правил поділу

понять:

- ознака, за якою проводиться класифікація повинна бути точною і виразною;

- поділ має відбуватися на одній основі;

- поділ на підкласи має бути безперервним (не перескакувати через класи);

- будь-яка класифікація повинна містити одночасно не менше трьох системних критеріїв [3, с. 55].

Р. С. Бєлкін доповнив четвертий елемент — характер спеціаль­них знань, що відіграють домінуючу роль під час вирішення зав­дань цього виду експертиз. Сучасну класифікацію судових експер­тиз розробляли такі вчені-криміналісти, як: О.Р.Шляхов, Р.С.Бєлкін, Л.Ю.Ароцкер, Л.Г.Грановський, М.Я.Сегай, О.Р.Россинська, В.К.Лисиченко, В.М.Плескачевський, І.Д.Мо­торний, В.М.Шерстюк, В.Г.Грузкова, М.Г.Щербаковський та ін. До теперішнього часу ця класифікація концептуально не була пе­реглянута, тільки були розширені її межі введенням нових видів криміналістичних та інших експертиз.