Здавалка
Главная | Обратная связь

Елементи оцінки висновку експерта



Під час оцінки висновку експертом враховуються такі елемен­ти оцінки: а) положення формального характеру: дотримання вста­новленого процесуальним законом порядку призначення і прове­дення експертизи, правильності оформлення висновку, з'ясування питання, чи не підлягає експерт відводу; б) положення, що стосу­ються сутності висновку експерта: допустимість досліджуваних об'єктів, достовірність висновків, їх правильність і визначення до­казового значення [8; 9].

До елементів формального характеру належить дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи. Він складається з винесення постанови про призначення експертизи за порушеною кримінальною справою, ознайомлення з нею обви­нуваченого, якому слід роз'яснити його права під час проведення експертизи, ознайомлення обвинуваченого з висновком експерта (ст. 43 КПК України).

Під час судового розгляду при проведенні експертизи повинні бути поставлені питання експерту (ст. 310 КПК України) всіма учасниками судового розгляду в письмовому вигляді. Заслуховується думка учасників судового розгляду і висновок прокурора, після чого суд виносить ухвалу, в якій формуються питання експерту.

Недотримання встановленого порядку призначення експертизи в судовому засіданні може бути однією з підстав скасування вироку.

Відбувається також перевірка правильності оформлення виснов­ку, наявності у ньому всіх необхідних реквізитів, зазначених у за­коні (ст. 200 КПК України). Висновок повинен бути підписаний тією особою, яка вказана у вступній його частині. У висновку ком­плексної експертизи слід зазначати, який експерт які дослідження проводив. Кожний експерт підписує ту частину дослідження, яку він виконував.

Під час вирішення питання про відвід експерта оцінюється його компетентність і відношення до кримінальної справи (у вступній частині висновку вказується стаж експертної роботи, освіта, спеціалізація експерта або наявність ліцензії на право проведення експертизи).

Відношення експерта до кримінальної справи оцінюється за йо­го заінтересованістю або заінтересованістю у результатах справи.

Сутності висновку експерта стосується допустимість об'єктів дослідження. Перевіряється їх процесуальна якість: чи був закон­ним процесуальний порядок отримання їх слідчим.

Законність отримання об'єктів визначається дотриманням слідчим відповідних статей кримінально-процесуального закону, які регламентують слідчі дії, з метою отримання таких об'єктів (слідчий огляд, обшук, виїмка, освідування). Якщо об'єкти надані ким-небудь з учасників процесу або сторонніми особами, перевіряється, чи до­тримано процесуальної процедури визнання їх речовими доказами або зразками. Порушення цих правил тягне за собою недопустимість і висновку експерта, який досліджував ці об'єкти.

На допустимість об'єктів експертного дослідження впливає та­кож належне зберігання їх після вилучення, яке повинно виключа­ти можливість контактної взаємодії (після вилучення предметів одягу злочинця і жертви).

Визначається достовірність висновку експерта. З цією метою перевіряється обґрунтованість висновку експерта, його аргумен-тованість, наскільки він підтверджується проведеними дослідженнями. Передусім з'ясовується надійність методики дослі­дження. Як правило, на практиці експерти використовують апро­бовані і відомі методи дослідження. Проте трапляються випадки, коли виникає необхідність застосування нетрадиційної або недавно розробленої методики. Експерти (особливо приватні) іноді вико­ристовують застарілі або нерекомендовані методики, неправильні дані коефіцієнтів або інших табличних даних, що також слід враховувати під час оцінки достовірності висновку експерта.

В останнє десятиріччя під час проведення експертних досліджень почали використовувати ЕОМ і математичні методи. Роль математичних методів може бути допоміжною при проведенні деяких розрахунків, коли програмована методика використо­вується для вирішення суттєвого питання (наприклад, авто-технічної експертизи). Якщо у висновку експерта використовувала­ся програма для ЕОМ, необхідно перевірити, чи пройшла вона вста­новлену процедуру апробації і застосування. Ці дані повинні бути відображені у висновку експерта.

Слід також оцінити наукову обґрунтованість висновку експерта, тобто відповідність і логічний зв'язок висновків експерта з проведе­ним дослідженням, використання експертом належних методів і відповідність їх вимогам сучасної науки, а також відповідність вис­новку експерта загальним положенням теорії криміналістичної ідентифікації і діагностики.

Перевіряється достовірність наданих експерту матеріалів для проведення експертизи. Іноді експерти формулюють свої виснов­ки на основі недостатньої сукупності матеріалів, не використову­ють своє право вимагати надання допоміжних матеріалів.

Правильність вихідних даних, які надаються, впливає на обґрунтованість висновку експерта. Сам експерт не має права оцінювати правильність вихідних даних, тому що вони встановлю­ються слідчим шляхом проведення оглядів, експериментів, до­питів. Якщо в процесі подальшого розслідування або судового розгляду виявиться, що вихідні дані неправильні, то висновок ек­сперта буде визнано недостовірним. Щоб не потрапити в таку си­туацію, досвідчені експерти формулюють умовно-альтернативний висновок, в якому зазначають, що та чи інша ситуація може виник­нути за наявності тих чи інших вихідних даних.

Повнота дослідження визначається застосуванням усіх доступ­них експерту прийомів і методів проведення конкретної експерти­зи. Слідчий, який добре орієнтується в питаннях сучасних можли­востей судових експертиз, може дійти висновку, що експерт недо­статньо повно провів дослідження.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.