Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування⇐ ПредыдущаяСтр 51 из 51
Основними напрямами розвитку вчення про прогнозування в судовій експертизі є: - розроблення методологічних основ, у тому числі методів експертного прогнозування; - визначення основних напрямів прогнозування в судовій експертизі; - розроблення наукових основ методик прогнозування різних галузей судово-експертного знання [7, с. 164]. Однією з особливостей експертної діяльності є її практичні можливості, що реалізуються на основі експертної прогностики. Проте практична сторона судово-експертної діяльності не вичерпується лише прогностичними рекомендаціями. На підставі результатів конкретних експертиз і шляхом узагальнення експертної практики можуть вирішуватися наступні завдання попередження злочинів: - розроблення прийомів і методів, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, з врахуванням їх кримінологічних і криміналістичних особливостей; - виявлення об'єктів профілактичного впливу у межах експертної діяльності; - визначення певного комплексу найбільш діючих профілактичних заходів; - розроблення заходів усунення злочину, що вчиняється, і попередження злочину, що готується, за матеріалами первинних даних справи, що розслідується; - розроблення профілактичних заходів спеціального криміналістичного характеру [4, с. 21]. Технічні засоби і прийоми та організаційні заходи профілактичного характеру розробляються експертами-криміналістами на основі власного досвіду і власних спеціальних знань з використанням при цьому даних інших наук. Вивчення експертної практики показує, що тільки незначна частина експертів (8 % опитаних) аналізують з позиції профілактики об'єкти і матеріали, що надходять на експертизу [7, с. 184]. Нині накопичено теоретичний і практичний досвід експертної профілактики, достатній для прийняття нормативного акта, що регулює цю діяльність. Тому вважаємо, що існують деякі напрями підвищення ефективності експертно-профілактичної діяльності, тісно пов'язаної з прогнозуванням: - розроблення нормативного документа, що регламентує експертно-профілактичну діяльність; - проведення узагальнення об'єктів за виробничими, технологічними та іншими ознаками експертного дослідження окремих категорій злочинів; - проведення узагальнення разом зі слідчими підрозділами, - розроблення заходів обміну досвідом профілактичної діяльності між експертами; - розроблення методичних рекомендацій для проведення експертного профілактичного дослідження. Отже, актуальність розроблення криміналістичного і експертного прогнозування обумовлена концептуальним значенням прогностичного мислення, його роллю в оптимізації наукового пошуку та практичних рекомендацій. Експертне прогнозування як галузеве вчення науки судової експертології має зазначені спільності і відмінності з криміналістичним прогнозуванням (в об'єктах, методах тощо) і заслуговує на подальше розроблення науковцями.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|