 |
|
Критерії оцінювання індивідуальної роботи
Студентів
| БАЛИ | ПОЯСНЕННЯ |
| Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; на високому рівні сформовані необхідні практичні навички та вміння; всінавчальні завдання, передбачені планом заняття, виконанів повному обсязі. Під час заняття продемонстрована стабільна активність та ініціативність. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань ґрунтується на глибокому знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики. | |
| Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; в основному сформовані необхідні практичні навички та вміння; всіпередбачені планом заняття навчальні завдання виконанів повному обсязі з неістотними неточностями. Під час заняття продемонстрована ініціативність. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань переважно ґрунтується на знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики. | |
| Теоретичні питання, винесені на розгляд, у цілому засвоєні; практичні навички та вміння мають поверхневий характер, потребують подальшого напрацювання та закріплення; навчальні завдання, передбачені планом заняття, виконані, деякі види завдань виконані з помилками. | |
| Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні частково, прогалини у знаннях не носять істотного характеру; практичні навички та вміння сформовані недостатньо; більшість навчальних завданьвиконано, деякі з виконаних завдань містять істотні помилки,які потребуютьподальшого усунення. | |
| Студент не готовий до заняття, не знає більшої частини програмного матеріалу, з труднощами виконує завдання, невпевнено відтворює терміни і поняття, що розглядалися під час заняття, допускає змістовні помилки, не володіє відповідними вміннями і навичками, необхідними для розв’язання професійних завдань. | |
| Індивідуальна робота не виконана |
Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | ОцінкаECTS | Оцінка за національною шкалою | |
| для екзамену, курсової роботи, практики | для заліку | ||
| 90-100 | А | Відмінно | зараховано |
| 83-89 | В | добре | |
| 75-82 | С | ||
| 68-74 | D | задовільно | |
| 60-67 | Е | ||
| 35-59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання | не зараховано з можливістю повторного складання |
| 0-34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
14. Питання та завдання для підготовки до підсумкового контролю
Питання та для підготовки до підсумкового контролю
1. Судова медицина як наука, судово-медична експертиза, експерт, судово-медичний експерт, лікар-експерт.
2. Права, обов’язки та відповідальність судово-медичного експерта та лікаря-експерта при виконанні експертних функцій.
3. Організація судово-медичної служби на Україні, види та порядок її виконання.
4. Роль судово-медичної експертизи в роботі органів правосуддя та охорони здоров’я.
5. Основні етапи розвитку судової медицини.
6. Об’єкти судово-медичної експертизи. Вимоги до документації.
7. Трупи, які підлягають судово-медичному дослідженню. Відмінність судово-медичного дослідження від паталогоанатомічного.
8. Судово-медична класифікація смерті. Насильна смерть та її роди. Роль судово-медичного експерта в визначенні роду насильної смерті.
9. Використання органів і тканин від трупу людини для трансплантації, правові та медичні аспекти пересадки внутрішніх органів.
10. Філософське визначення життя та смерті. Клінічна та біологічна смерть, їх діагностика.
11. Трупні плями та їх судово-медичне значення.
12. Трупне заклякання: строки його виникнення та розвитку в залежності від ряду умов. Його значення для визначення часу настання смерті.
13. Трупне охолодження та явище трупного висихання. Їх значення в судово-медичній практиці.
14. Трупне гниття, розвиток його та судово-медичне значення.
15. Пізні трупні явища, види природної консервації трупу та їх судово-медичне значення.
16. Судово-медичні показники визначення давності настання смерті.
17. Особливості дослідження трупів невідомих осіб.
18. Методи встановлення зажиттєвості і давнини виникнення ушкоджень.
19. Роль лікаря-спеціаліста в огляді трупа на місці його знаходження.
20. Поняття “травма”. Класифікація ушкоджень, види травматизму. Питання, які вирішуються при механічній травмі.
21. Садна, синяки. Їх судово-медичне значення.
22. Характер переломів плоских та трубчастих кісток, які виникли від дії тупих предметів та їх судово-медичне значення.
23. Забиті рани, їх характер в залежності від виду тупого предмету та локалізації.
24. Особливості ушкоджень при падінні тіла.
25. Особливості ушкоджень при рейковій травмі.
26. Класифікація автотравми. Ушкодження, які виникають при різних видах автомобільної травми.
27. Колоті та колото-різані рани. Характер цих ран, які виникли від дії своєї та сторонньої руки.
28. Рубані і різані рани, їх характер в залежності від роду насильної смерті.
29. Питання, які вирішуються при судово-медичній експертизі різаних, колотих, колото-різаних та рубаних ран.
30. Основні причини смерті у випадках механічної травми та їх обгрунтування.
31. Класифікація ручної стрілецької вогнепальної зброї. Устрій патрону. Кінетична енергія кулі.
32. Вхідний та вихідний кульові отвори при пострілі впритул. Особливості раньового каналу при пострілі впритул. Значення відбитку дульного зрізу.
33. Ушкодження при пострілі холостими патронами та у випадках вибуху мін, запалів, снарядів.
34. Особливості вхідного та вихідного кульових отворів при близькій відстані пострілу.
35. Особливості кульових ушкоджень плоских та трубчатих кісток. Визначення напряму раньового каналу та послідовності пострілів.
36. Механізм дії кулі на тіло людини в залежності від її кінетичної енергії (пояси дії кулі). Гідродинамічна дія кулі.
37. Діагностика вхідного і вихідного кульових отворів при неблизькій відстані пострілу, механізм їх виникнення.
38. Ушкодження дробом, визначення відстані пострілу в випадках дробних ушкоджень.
39. Значення лабораторних методів досліджень при експертизі вогнепальних ушкоджень.
40. Асфіксія, визначення механічної асфіксії та класифікація її видів, зажиттєвий перебіг асфіксії.
41. Загально-асфіктичні ознаки та їх судово-медичне значення.
42. Повішення, задушення петлею.
43. Смерть від механічної асфіксії в результаті задушення руками та закриття отворів рота і носа.
44. Діагностика смерті від механічної асфіксії в результаті потрапляння сторонніх предметів і блювотних мас в дихальні шляхи. Показники їх зажиттєвого потрапляння. Смерть від механічної асфіксії в результаті здавлення грудей і живота.
45. Судово-медична діагностика смерті від утоплення.
46. Судово-медична діагностика смерті від дії технічної та атмосферної електрики.
47. Смерть від дії високої температури. Визначення зажиттєвого потрапляння тіла людини в огонь.
48. Юридична класифікація несмертельних тілесних ушкоджень згідно з КК України. Тяжкі тілесні ушкодження. Небезпечні для життя в момент виникнення тяжкі тілесні ушкодження.
49. Приводи до судово-медичного огляду живих осіб, організація, методи і документація цих видів експертизи.
50. Експертиза статевих станів (гермафродитизм, статева зрілість, статеворепродуктивна здатність) та згвалтування.
51. Визначення понять “симуляція”, “агравація”, “дисимуляція”, “калічення членів”. Особливості судово-медичної експертизи при вказаних станах та їх діагностика.
52. Судово-медична діагностика смерті від переохолодження. Правила дослідження замерзлих трупів.
53. Визначення терміну “дітовбивство” (активне, пасивне), ознаки новонародженності.
54. Кримінальний аборт. Ознаки та методи виявлення аборту, який був у минулому.
55. Визначення зрілості і тривалості внутрішньочеревного життя. Визначення понять “життєздатна”, “умовно-життєздатна” і “нежиттєздатна” дитина.
56. Судово-медична діагностика живонародженності. Значення і оцінка результатів додаткових досліджень (плавальних проб, рентгенологічного, гістологічного).
57. Поняття “речові докази”, значення речових доказів при розслідуванні злочинів проти життя та здоров’я людини. Правила вилучення та направлення на дослідження. Установи, які проводять експертизу речових доказів біологічного походження.
58. Основні питання, які вирішуються при дослідженні крові.
59. Методи виявлення крові в плямі.
60. Визначення групової приналежності крові. Сутність методу “покровного скла” та реакції абсорбції. Судово-медична оцінка результатів дослідження.
61. Визначення видової приналежності крові.
62. Дослідження волосся. Питання, які вирішуються при експертизі даного об’єкту.
63. Методи дослідження сім’яної рідини та плям сперми.
64. Поняття “отрута”. Умови дії отрути. Класифікація отрут і отруєнь.
65. Отруєння корозивними отрутами-кислотами та лугами.
66. Деструктивні отрути. Отруєння солями ртуті.
67. Судово-медична діагностика отруєнь отрутами, що утворюють метгемоглобін.
68. Судово-медична діагностика отруєнь окисом вуглецю.
69. Отруєння миш’яком, талієм.
70. Отруєння снотворними препаратами.
71. Отруєння етиловим алкоголем та його сурогатами.
72. Отруєння органічними та неорганічними сполуками фосфору.
73. Функціональні отрути. Отруєння ціанистими сполуками.
74. Отруєння стрихніном, атропіном.
75. Отруєння наркотичними отрутами (морфій, героїн, опій, кокаїн та інші).
76. Правила вилучення внутрішніх органів для судово-хімічного дослідження та оцінка їх результатів.
77. Сучасні медико-криміналістичні методи дослідження, які використовуються в судово-медичній експертизі.
78. Відповідальність медичних працівників за професійні і посадові правопорушення.
79. Предмет, мета та завдання судової психіатрії.
80. Особливості судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі.
81. Підстави та порядок призначення судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі.
82. Юридичний критерій неосудності: інтелектуальна і вольова ознаки.
83. Медичний критерій неосудності.
84. Питання, що виносяться на розгляд експерта-психіатра при експертизі позивачів і відповідачів.
85. Основні види судово-психіатричної експертизи по цивільних справах.
86. Просте алкогольне сп'яніння, його ступені. Судово-психіатрична оцінка простого алкогольного сп'яніння.
87. Стадії хронічного алкоголізму, їх ознаки, особливості перебігу та психічні розлади.
88. Судово-психіатрична оцінка хронічного алкоголізму і алкогольних психозів.
89. Наркоманія як хронічне захворювання. Види наркоманій, особливості психічних порушень і перебіг.
90. Токсикоманії. Судово-психіатрична оцінка наркоманії і токсикоманії.
91. Підстави, порядок призначення та види судово-психіатричної експертизи.
92. Юридичний і медичній критерії психічних розладів під час вчинення суспільно небезпечних дій.
93. Юридичний і медичній критерії психічних розладів, що настали після вчинення суспільно небезпечних дій.
94. Судово-психіатрична оцінка свідків і потерпілих. Підстави і порядок призначення судово-психіатричних експертиз.
95. Судово-психіатрична експертиза в цивільному процесі. Дієздатність та правоздатність.
96. Види судово-психіатричних експертиз.
97. Примусові заході медичного характеру і мета їх призначення.
98. Види і критерії вибору заходів медичного характеру.
99. Будова нервової системи людини. Умовні та безумовні рефлексі.
100. Загальне поняття про психічне захворювання.
101. Шизофренія. Епілепсія. Маніакально-депресивний психоз. Судово-психіатрична оцінка.
102. Сифілітичні захворювання центральної нервової системи. Судово-психіатрична оцінка.
103. Види наркотичних засобів та їх вплив на психіку людини.
104. Токсикоманія. Судово-психіатрична оцінка.
105. Види психотропних речовин та їх вплив на психіку людини.
106. Олігофренія. Психопатії, розлади потягів і реактивні стани.
107. Симуляція психіатричних захворювань та її розпізнавання.
Завдання для підготовки до підсумкового контролю
1. Кому згідно з КПК в межах своєї компетенції дано право порушувати кримінальну справу?
1) слідчому
2) голові обласної державної адміністрації