Главная | Обратная связь

Розділ 3.3 Вплив Інтернет-залежності на виховання школярів

Комп`ютерна залежність розвивається швидше, ніж алкоголізм. Достатньо півтора року. Скільки дітей в Україні вже догралося до стану «ігроголіка», ніхто не підраховував. Але що їх багато – вже факт.

Діти, які ночують у приміщенні комп`ютерних залів, – реальність сьогоднішнього дня. Наслідки для молодого організму регулярного багатогодинного сидіння у приміщенні, перенасиченому випромінюваннями від комп`ютерів, «довгограючі» і виявляються пізніше. Наприклад, у безплідді – і жіночому, і чоловічому. А ще втрата зору, дратівливість, підвищена збудливість і стомлюваність, порушення сну або, навпаки, сонливість.

Діти найбільш уразлива категорія користувачів Інтернету. Явище, коли дванадцятирічна дитина вже має шестилітній “стаж” гравця, тепер мало кого здивує, але занепокоїть. До того ж, на сполох слід бити ще й тому, що комп’ютер з усіма його можливостями вже стає не просто надмірним захопленням, а залежністю.

Якщо довго сидіти за комп’ютером, втрачається живий контакт з людьми, будь-які відчуття, людина просто заглиблюється у себе. Особливо це стосується дітей, у яких ще не відпрацьовані зв’язки з людьми. Батькам слід контролювати цей процес і не йти на поводу у дітей, адже від цього залежить те, як їхні діти зможуть у подальшому спілкуватися з людьми, взаємодіяти і домовлятися з ними. Рідним треба прагнути розвинути зацікавленість дитини до того чи іншого виду діяльності, щоб не бути для неї нянькою у майбутньому, вчити практичному спілкуванню вже сьогодні. У цій справі багато що залежить й від авторитету батьків, які повинні показувати приклад. І якщо вони кажуть, що можна сидіти за комп’ютером не більше години, то так повинні робити й самі.

Часто діти сидять за комп’ютером до пізньої ночі, що призводить до неадекватної емоційної реакції, підвищеної функції кори головного мозку, органів зору й слуху, емоційної сфери, до порушення надходження крові. Якщо ми не приділяємо достатню увагу нашим дітям, то дитина боїться засинати в темряві, вставати вночі, тому що їй здається, що хтось або щось вилізе з-за рогу. Потім дитина втрачає сон. Намагається спати при включеному світлі, а якщо не включає, то їй сняться кошмари, і вона прокидається з криком. І такі психоемоційні моменти поступово накопичуються. До того ж, через те, що людина сидить годинами за комп’ютером, порушуються функції імунної й серцево-судинної систем. Починаються ішемічні розлади, порушення постачання кори головного мозку, зокрема, лобової частини.

Діти, які довго сидять за комп’ютером, не хочуть рухатися. Вони говорять, що в них болять ноги. І це дійсно так. Оскільки сидячий спосіб життя – це невеликі фізичні навантаження, не в повному обсязі працюють судини, порушується функція роботи м’язів.

На сьогоднішній день Інтернет-залежність не визнається особливим захворюванням. Не існує психологічного чи психіатричного діагнозу: «Інтернет-залежність». У порівнянні із залежностями від алкоголю і наркотиків, залежність від Інтернету в меншій мірі шкодить здоров'ю людини, не руйнує його мозок, і, здавалося б, достатнтьо безпечна.

Просто так вирвати інтернет-залежного з віртуального світу неможливо: ефективних соціальних і психіатричних програм поки що немає. При цьому психіатри стверджують, що за хворою дитиною часто проглядає хвора родина. Нерідко підлітки тікають у віртуальний світ через непорозуміння з близькими, ігнорування їхніх проблем.

Контролювати діяльність дітей в Інтернеті можуть допомогти новітні програми, які теж не зайвим буде придбати. За їх допомогою можна побачити, які саме сайти самостійно споглядала ваша дитина. Якщо дитина хоче листуватися зі своїми знайомими, то бажано мати сімейний мейл, а не окремі скриньки. Це допоможе батькам зберегти контроль над ситуацією. Відповідно, найкращим способом є довірливе спілкування щодо Інтернету між старшим поколінням та їх технічно підкованими нащадками.

Висновок:

В даній роботі був проведений теоретичний аналіз джерел досліджень вітчизняних та зарубіжних психологів з даної проблеми. Інтерес до цієї проблеми зумовлений тим, що ЗМІ є однією із невід’ємних частин буденного життя всього людства, що має як позитивний так і негативний вплив на психіку учасників соціуму в загальному, та на психіку дитини зокрема. Вивчення цієї теми дає змогу ознайомитись з основними впливами у сфері психології на психіку та поведінку дитини.

В процесі написання наукової роботи, мною були реалізовані такі завдання: проаналізувати теоретичні джерела досліджень вітчизняних та зарубіжних психологів з даної проблеми, описати вплив засобів масової інформації на психологічний та фізичний розвиток школярів, дослідити та проаналізувати вплив засобів масової інформації на соціальне виховання дитини, на її внутрішній світ та поведінку, розглянути явища та симптоми Інтернет-залежності у підлітків, проаналізувати її вплив на виховання молоді.

Дані, отримані при діагностуванні засвідчують актуальність та важливість вивчення проблеми впливу ЗМІ, а саме тому, що багато хто із нас вважає що сучасні електроні «посібники» є корисними для школярів і несуть лише позитивні зміни на їхню психіку та поведінку.

Саме тому в науковій роботі дана проблема розглянута різнопланово, звернено увагу на попередження проблем, розроблено поради батькам щодо уникнення негативного впливу ЗМІ на психіку дітей. В науковій роботі запропоновано схему аналізу телевізійного насильства для стимулювання молоді до усвідомле­ного перегляду телепрограм та адекватно диви­тися на показ різноманітних форм насилля.

Чи стане дитина як споживач продукції масової комунікації активним споживачем культури та її цінностей – залежить від багатьох умов, і в першу чергу – від особистого життєвого досвіду, якості інформації тощо.

Проведені дослідження дають матеріал для подальшого більш детального вивчення даної проблеми. Тема, яка була висвітлена у даній роботі є актуальною в сучасному світі і потребує подальшого розгляду.