Главная | Обратная связь

Розповсюдження раку в Україні

Боротьба із злоякісними новоутвореннями - одна з найважливіших проблем охорони здоров’я України, актуальність якої визначається постійним зростанням ураження населення раком, труднощами своєчасної діагностики, високою вартістю і складністю лікування, високим рівнем летальності хворих.

Злоякісні новоутворення разом із хворобами серцево-судинної системи визначають рівень здоров’я популяції України, оскільки зумовлюють 14% усіх випадків смерті і 25% інвалідизації населення. У працездатному віці питома вага раку як причини смерті становить 14% у чоловіків і 29% у жінок.

Соціально-економічна значимість проблеми визначена тим, що рак скорочує тривалість життя чоловічої популяції України на 3,6, а жіночої на 2,5 року, тривалість життя онкологічного хворого зменшується на 17-18 років, до 40% цього часу припадає на працездатний вік. У зв’язку із смертністю від раку населення України тільки в 2002 році втратило 265400 людино-років у працездатному віці (у тому числі 170236 людино-років чоловіків і 95164 людино-років жінок). Серед чоловічого населення до 19% цих втрат зумовлено раком легені, а серед жіночого – 20% викликано раком молочної залози.

Про масштаб явища свідчить той факт, що в Україні щороку хворіє на рак до 160 тис. чоловік, помирає від раку приблизно 100 тис. чоловік. Серед первинних онкохворих - 0,6% дітей, 16 % осіб працездатного віку і 80 % осіб літнього і похилого віку. На 1 січня 2003 р. на обліку онкологічних установ України перебувало приблизно 800 тис. онкологічних хворих.

Установлено, що кумулятивні показники, які відображають частоту явища онкозахворювань в популяції становлять 27,7% для чоловіків і 18,5% для жінок, тобто протягом 75 років життя злоякісні новоутворення вражають в Україні кожного 3-4 чоловіка і кожну 5-6 жінку.

На підставі державної реєстрації первинної захворюваності ведеться постійний моніторинг захворюваності населення на злоякісні новоутворення як на всій території України, так і в окремих її регіонах. З 1990 року в Україні почалось впровадження інформаційної системи канцер-реєстру, яка охопила практично всю територію України і дає змогу одержати точну і достовірну інформацію про випадки захворювання на рак в Україні. На сьогодні у базі даних реєстру наявні персоніфіковані відомості майже про 2 млн. хворих на рак.

Встановлено, що в Україні, як і в усіх економічно розвинених країнах світу, триває стабільне підвищення рівня захворюваності як серед чоловічого, так і жіночого населенняРівень захворюваності серед чоловіків вищий, ніж серед жінок. Темп приросту звичайних показників захворюваності чоловічого населення України з 1980 р. по 2002 рік становив 2,5% щороку, жіночого - 2%. Приріст стандартизованих показників трохи нижчий (1,1% і 1,3% щороку). Якщо розділити динамічні криві на 2 періоди, то в 1980 — 1985 роках щорічний приріст захворюваності чоловіків становив 4,8 %, жінок - 3,1 %, з 1986 року - 1 - 1,2 % . Найбільші темпи приросту характерні для чоловіків, хворих на злоякісні новоутворення порожнини рота, передміхурової залози, щитовидної залози, яєчка, прямої кишки, підшлункової залози, стравоходу. Відзначається деяка стабілізація і зниження захворюваності на рак шлунка. Аналізуючи динаміку захворюваності жіночого населення, можна відзначити, що найбільшими темпами приросту характеризуються показники поширення раку щитовидної залози, тіла матки, нирки, молочної залози, прямої кишки, ободової кишки. Спостерігаємо зниження захворюваності на рак шийки матки і стабілізація захворюваності на рак шлунка, стравоходу, гортані.

На підставі вивчення динамічних моделей, прогнозної оцінки захворюваності населення, встановлено, що до 2020 року рівень захворюваності чоловіків підвищиться на 26%, жінок на 20%.

3.1. Загальні положення

В Україні щорічно виявляють понад 160 тис. нових випадків
злоякісних новоутворень, майже 100 тис. чол. помирає від раку, причому 35% померлих — особи працездатного віку. За розрахунками фахівців, на 2020 р. в Україні кількість тих, хто вперше захворів на рак, перевищить 200 тис. чол. на рік. Що ж до показників смертності від онкологічних захворювань, то кожен другий-третій онкохворий в Україні помирає у перший рік хвороби, що у 2—10 разів перевищує аналогічний показник у розвинених країнах. Водночас, близько 5% людей із встановленим діагнозом "рак" відмовляються від лікування через відсутність коштів, і ще більше людей, котрі підозрюють у себе цю страшну хворобу, бояться йти до лікаря.

Україна посідає друге місце за темпами поширення раку в Європі. Тетяна Бахтєєва зазначила, що за останні 5 років рівень захворюваності на рак у нашій країні зріс із 333 до 349 чол. на 100 тис. населення. За прогнозами експертів, ця цифра збільшиться до 370 (на 100 тис.) до 2020 р.

Щорічно в Україні реєструється близько 1 тис. нових випадків раку в дітей, і водночас на обліку перебуває 5 тис. У структурі діагностованих злоякісних новоутворень у дітей (від народження до 17 років) перше місце посідають лейкози (28,1%); друге — злоякісні новоутворення головного мозку (15,4%); третє — лімфоми (13,8%); четверте — пухлини сечовидільної системи (7,6%); п'яте — злоякісні новоутворення кісток і суглобних хрящів (5,9%). На території лікарняного комплексу "Охматдит" будується сучасний корпус, у якому проводитимуться складні й дорогі лікувальні заходи (наприклад, пересадка донорського кісткового мозку), які нині здійснюються за кордоном. Депутат констатувала, що за останні 5 років фінансування боротьби з онкологічними захворюваннями зросло більш ніж удвічі. Орієнтовний обсяг фінансування загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями становить понад 3,75 млрд грн, з них 3,2 млрд — кошти держбюджету. "Але, на жаль, навіть таких, здавалося б, величезних коштів, що виділяються на лікування онкохворих, не вистачає для стовідсоткового забезпечення потреб хворих. Сьогодні нам вдається забезпечити лікуванням за рахунок бюджетних коштів лише 60% онкохворих, — зазначила Бахтєєва. — Однак онкогематологічна програма для дітей фінансується державою на 100%. Дуже часто на лікування одного пацієнта потрібно 100—200 тис. доларів, а іноді й більше. І дуже важливо, що в Україні є благодійні фонди, які надають системну допомогу у вирішенні проблем онкології. Це передовсім благодійний фонд Ріната Ахметова "Розвиток України", який ініціював у 2008 р. програму "Рак виліковний". Це перша і єдина в Україні масштабна програма, створена для того, щоб наші громадяни отримали можливість проходити діагностику та лікування онкологічних захворювань відповідно до світових стандартів.

У 2010 році в області зареєстровано 5586 первинних онкологічних хворих, а кількість усіх онкологічних хворих в області становила майже 41 тис. осіб.

Протягом 2010 року від онкологічних захворювань в області померло 2975 хворих.

Зростання онкологічної захворюваності серед населення області у зв’язку з можливістю виникнення онкологічних ефектів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС свідчить про надзвичайну гостроту проблеми, необхідність включення до системи протиракової боротьби не тільки онкологічних, а й інших лікувальних закладів, а також установ та закладів області усіх галузей економіки, науки, освіти, культури, засобів масової інформації.

Регіонами України з високим рівнем онкологічної захворюваності є Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області, а також Севастополь і Київ (470—575 випадків на
100 тис. населення, найменша кількість реєструється на Закарпатті, Буковині, в Івано-Франківській, Тернопільській та Вінницькій областях (223—244).

 

У структурі захворюваності чоловічого населення перше місце посідає рак легені (21,4%), друге — шлунка (10,6%), третє — шкіри за вийнятком меланоми (11,4%), четверте — передміхурової залози (6,4%), п’яте — прямої кишки (5,7 %).Наступні рангові місця займають рак ободової, сечового міхура, підшлункової залози, гортані. В структурі захворюваності жіночого населення перші місця належать раку молочної залози (18,8%), шкіри (13,8%), шлунка (6,9%), тіла матки (7,9%), шийки матки (6,2%). Наступні місця займають рак ободової кишки (6,1 %), яєчника (5,2 %), прямої кишки (5,1 %), легені (4,4 %), лімфатичної і кровотворної тканини.

Вивчення повікової структури захворюваності і смертності показало, що рівень захворюваності збільшується за рахунок старіння популяції України - в структурі населення переважають старіші вікові групи, що значно підвищує ризик розвитку злоякісних новоутворень .Наприклад, у віковій групі 40-44 роки показник захворюваності дорівнює 199,4 на 100 тис. населення, у віковій групі 65-69 років він зростає в 5 разів, досягаючи 1095,8 на 100 тис. населення, а в групі 70-74 роки в 7 разів - 1217,2 на 100 тис. населення. Пік захворюваності припадає на вікову групу 75-79 років: у чоловіків 2150,4 на 100 тис. населення, у жінок 943,6 на 100 тис. населення. Ризик захворіти у віці до 39 років становить 1,3 відсотка, у віці 40-59 років – 7,6%, 60 років і більше – 25,9%. Ризик захворіти протягом усього життя становить 43,2% для чоловіків і 27% для жінок. Найвищі показники смертності також припадають на вікові групи
70-79 років.

У зв’язку з можливим впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливий інтерес викликають характер і динаміка ураження жителів України злоякісними новоутвореннями, а саме гемобластозами, раком молочної залози, раком щитовидної залози, а також особливості захворюваності дитячого населення в доаварійний та після аварійний періоди. Аналіз динамічних моделей захворюваності показав, що між рівнем захворюваності в доаварійному та після аварійному періоді існує тісний кореляційний зв’язок. Отже, можна припустити, що на формування величини показників у доаварійному та після аварійному періоді впливали аналогічні фактори, тенденції захворюваності мають загальну спрямованість, достовірного розходження їх не відзначено. Що стосується ураження населення гемобластозами, то рівень їх у чоловічого населення зріс з
15,5 до 17,3 на 100 тис. населення, у жіночого - з 11,7 до 12,4 на 100 тис. населення, тобто приріст становить 1,7-1,5%.

У забруднених регіонах перевищення середньо українського показника захворюваності в доаварійному періоді відзначено в Київській і Рівненській областях, у після аварійному - в Житомирській, Київській, Рівненській і Чернівецькій областях. У після аварійний період у контрольованих у зв’язку з Чорнобильською аварією областях показники захворюваності зрівнялись і не набагато відрізняються від середньо українського показника, що свідчить про поліпшення якості обліку хворих, уражених цією патологією.

3.2. Рак у Київській області та м. Києві

Населення Київської області складає більше 1,7 млн. мешканців. Київська область має незадовільну екологічну ситуацію та радіаційне забруднення, що суттєво впливає на показники захворюваності населення. У Київській області кількість онкохворих щороку зростає на 6-7 тисяч і зараз у регіоні нараховується близько 36 тисяч хворих на рак.

Радіологічний корпус Київського обласного онкологічного диспансеру потребує встановлення точної і якісної апаратури, можливості якої дозволяли б використовувати весь потенціал онкодиспансеру для лікування і діагностики пацієнтів згідно світових стандартів. Крім того, Київський обласний онкологічний диспансер є клінічною базою головної в Україні кафедри радіології КМАПО ім.П.Шупика МОЗ України, яка щороку складає й корегує плани підготовки кадрів вищої кваліфікації та проводить підвищення професійної освіти радіологів та радіотерапевтів України. Це також обумовлює важливість закупівлі та особливі вимоги до рівня та комплектації обладнання, яке має бути на найсучаснішому технологічному рівні, а комплектація також має забезпечувати проведення учбового процесу без переривання лікування пацієнтів.

В Україні функціонують 25 обласних, 15 міських та районних онкологічних диспансерів, 1 онкоцентр у м. Києві, 1 міська онкологічна лікарня в м. Дрогобич Львівської області, 714 онкологічних відділень та кабінетів. У загальній лікувальній мережі зареєстровано 1979 оглядових кабінетів.

 

ВИСНОВКИ