 |
|
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СТАНУ СИЛЬНГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ У НАУЦІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
Наукова робота
з кримінального права
на тему: «Вплив емоційного стану на кваліфікацію злочинів»
Студентки 2 курсу, групи ПР-22
напряму підготовки правознавство
Явецької М. О.
Керівник: доцент кафедри кримінального права,
доц., к. ю. н. Козич І.В.
Національна шкала:_______
Університетська шкала:_______
Оцінка ECTS:_______
Члени комісії:______ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
______ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
______ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Івано-Франківськ-2014 рік
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….....3
Розділ 1. Поняття стану сильнго душевного хвилювання у науці кримінального права………………………………………………………….…6
1.1. Кримінально-правове значення емоцій та емоційних станів…….…..6
1.2. Обставини,що можуть обумовити виникнення стану сильного душевного хвилювання……………………………………………..…10
Розділ 2. Правова характеристика умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання……………………………………………………….…14
Розділ 3. Стан сильного душевного хвилювання у правозастосовній діяльності………………………………………………………………………..18
3.1 Стан афекту в психології………………………………………………18
3.2 Співвідношення стану сильного душевного хвилювання з обмеженою осудністю…………………………………………………26
3.3 Стан сильного душевного хвилювання як пом’якшуюча обставина при призначенні покарання……………………………………………35
Висновки…………………………………………………………………………37
Список використаних джерел…………………………………………….........40
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Протягом тривалого часу законодавець надає вагомого кримінально-правового значення емоційним станам, в яких перебуває особа, яка вчиняє злочин, що впливають на її здатність усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними. Зниження здатності особи усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними враховуються як на рівні диференціації кримінальної відповідальності, так і на рівні її індивідуалізації.
Безумовно, що до таких станів належить сильн е душевн е хвилювання. Це поняття не нове ні для криміналь ного законодавства України, ні для кримінально-правової науки. Проте висвітлювалася ця проблем а в основному у наукових стат тях або ж розглядалася при аналізі питань кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в такому стані. Цьому присвячені прац і М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, С.В. Бородіна, В.М. Бурдіна, О.В. Бурка, В.К. Грищука, Н.О. Гуторової, М.І. Загородникова, Т.В. Кондрашової, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, М.В. Костицького, І.М. Крутова, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, М.І. Панова, О.М. Попова, І.П. Портнова, О.І. Рарога, Л.А. Рогачевського, Б.В. Сідорова, О.Д. Сітковської, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.І. Ткаченка, Т.Г. Шавгулідзе, Н.М. Ярмиш, С.С. Яценка та інших.
Проблеми кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у стані сильного душевного хвилювання, стали предметом дисертаційних досліджень А.В. Байлова, М.І. Дубініної, Л.А. Остапенко, Л.І. Шеховцової.
Незважаючи на значний науковий інтерес до вказаної проблеми, є підстави вважати, що учені поки що не запропонували прийнятн у дефініцію поняття « стан сильного душевного хвилювання », не визначили обсяг та зміст цього поняття. Окрім цього, враховуючи низку чинників, зокрема, (прийняття нового Крим і нального кодексу України ( КК), значні досягнення у психологічній науці , сучасні тенденції у судовій практиці тощо) , ряд викладених у юридичній літературі теоретичних положень стали спірними або такими, що потребують додаткового поглибленого аналізу.
Неоднозначність трактування цих положень у науці позначилос я і на правозастосовній практиці. Так, у судах по ‒ різному вирішують питання , чи має місце стан сильного душевного хвилювання, якщо у висновку комплексної психолого-психіатричної експертизи констатується, що особа на час вчинення діяння перебувала, наприклад, у стані стресу чи фрустрації . Така практика є неприпустимою.
Зважаючи на цю та чимало інших важливих обставин, вважаємо, що комплексне дослідження кримінально-правового та психологічного аспектів стану сильного душевного хвилювання дозволить з’ ясувати його обсяг та зміст, а відтак забезпечити правильне застосування норм кримінального законодавства.
Мета і завдання дослідження. Мета наукового дослідження – формулюва ння обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення кримінально-правової науки, кримінального законодавства та практики його застосування на основі проведення комплексного дослідження поняття, змісту та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання.
Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань:
− дослідити кримінально-правове значення стану сильного душевного хвилювання за кримінальним правом України;
− з`ясувати обставини,що можуть обумовити сан сильного душевного хвилювання;
− провести правову характеристику умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання;
− провести поглиблений аналіз обсягу та змісту поняття «стан сильного душевного хвилювання» з позицій психології;
− проаналізувати врахування стану сильного душевного хвилювання у правозастосовній діяльності при вирішенні конкретних справ про злочини, вчинені в такому стані;
− обґрунтувати теоретичні положення та практичні рекомендації , спрямовані на подальший розвиток науки кримінального права, вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.
Об’ єктом дослідження є стан сильного душевного хвилювання.
Предметом дослідження є вплив емоційного стану на кваліфікацію злочинів.
Наукова робота є дослідженням, в якому на основі сучасних підходів у психологічній та юридичній науці досліджується обсяг та зміст поняття стану сильного душевного хвилювання, його кримінально-правове значення та врахування у правозастосовній діяльності при вирішенні конкретних справ. На основі проведеного дослідження обґрунтовано та сформульовано положення і висновки, які є новими для науки кримінального права або наділені істотними ознаками наукової новизни і виносяться на захист.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СТАНУ СИЛЬНГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ У НАУЦІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА