Главная | Обратная связь

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА УМИСНОГО ВБИВСТВА В СТАНІ СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ

Кримінальне законодавство України встановлює відповідальність за різні види злочинів, які пов'язані з умисним заподіянням смерті людини [5, c. 226-230].

Особливого значення факту перебування особи, яка вчинила вбивство у стані сильного душевного хвилювання, законодавець надає у двох випадках: при кримінально-правовій оцінці вчиненого особою у такому стані діяння (кримінально-правовій кваліфікації) та при призначенні особі, яка вчинила злочин у такому стані, покарання.

В інших випадках (при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності, про звільнення від покарання, його відбування чи подальшого відбування тощо) самостійного кримінально-правового значення стан сильного душевного хвилювання при вчиненні умисного вбивства не набуває, він може враховуватись при характеристиці особи та/чи ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину.

Відповідно до Постанови Пленуму ВС України “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи ”умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК кваліфікується тільки за цією статтею КК України, навіть якщо воно й мало ознаки особливої жорстокості [2].

Необхідною умовою кваліфікації дій винного за зазначеними статтями є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди). До тяжкої образи слід підносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.

У випадках, коли вбивство вчинено після того, як стан сильного душевного хвилювання минув, дії винного потрібно кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за вчинення зазначеного злочину без пом'якшуючих обставин. Неправомірна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом'якшує покарання винного.

Як свідчить узагальнення практики, звільне­ння від кримінальної відповідальності за вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання на практиці не застосовується [4, c. 218-230].

Поняття цього кримінально-правового інституту Пленум Верховного Суду України визначає як відмову держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України. При цьому ним же наголошується, що закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений КК та за наявності визначених у законі правових підстав.

Не було знайдено жодного випадку, коли судом до особи, винної у вчиненні злочину, застосовувався б інститут звільнення від кримінальної відповідальності, хоча перешкод у його застосуванні немає. Так, злочин, відповідальність за вчинення якого передбачено ст. 116 КК «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання», є злочином середньої тяжкості, а тому за його вчинення особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за наявності підстав, визначених ст.ст. 47, 48, 49 КК.

Таким чином, можна зробити висновок, що суди України, як правило, не застосовують звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин або ж застосовують його вкрай рідко.

Стосовно ж застосування кримінальної відповідальності, то слід виходити з того, що кримінальна відповідальність, як одна з форм реалізації охоронюваних кримінально-правових відносин, може мати чотири форми: 1) осуду з призначенням та виконанням (відбуванням) покарання; 2) осуду з умовним невиконанням (звільненням від відбування) покарання; 3) осуду з безумовним невиконанням (звільненням від відбування) покарання; 4) осуду без призначення покарання [15, c. 5].

Кримінальна відповідальність у формі осуду без призначення покарання як і інститут звільнення від кримінальної відповідальності або не застосовується судами взагалі (нами не знайдено жодного такого вироку), або ж застосовується вкрай рідко.

Кримінальна відповідальність у формі осуду з безумовним невиконанням (звільненням від відбування) покарання судами застосовується.

Осуд з умовним невиконанням (звільненням від відбування) покарання як форма застосування кримінальної відповідальності за злочини, відповідальність за вчинення яких передбачена ст.ст. 116, 123 КК, застосовувався судами України приблизно у 42% випадків (26 справ). Таке звільнення відбувалося на підставі ст.ст. 75, 79 КК.

Проте найчастіше застосовувалась кримінальна відповідальність у формі осуду з призначенням та виконанням (відбуванням) покарання.

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України) передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той ж строк.

Отже, кримінальне законодавство України встановлює відповідальність за різні види злочинів, які пов'язані з умисним заподіянням смерті людини.Особливого значення факту перебування особи, яка вчинила вбивство у стані сильного душевного хвилювання, законодавець надає у двох випадках: при кримінально­правовій оцінці вчиненого особою у такому стані діяння (кримінально-правовій кваліфікації) та при призначенні особі, яка вчинила злочин у такому стані, покарання. Відповідно до Постанови Пленуму ВС України “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи ”умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК кваліфікується тільки за цією статтею КК України, навіть якщо воно й мало ознаки особливої жорстокості [3]. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за зазначеними статтями є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Як свідчить узагальнення практики, звільнення від кримінальної відповідальності за вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання на практиці не застосовується. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України) передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той ж строк.