 |
|
Вивчити потенційний попит на екологічно чисту продукцію
Відділення: економіка
Секція:економіка
Екологічні основи чистого сільськогосподарського виробництва
Роботу виконав:
Бучковський Богдан Русланович
Учень 10-іт класу
Бучацького ліцею
Науковий керівник:
Тітаренко Наталя Меронівна
Вчитель Бучацького ліцею
Бучач - 2013
Зміст
Вступ. 2
Розділ I Екологічні основи Бучаччини.. 4
1.1 Огляд Літератури. 5
Розділ II Методика дослідження.. 8
2.1 Анкета. 9
2.2 Визначення середніх українських цін на окремі види сільськогосподарської продукції. 11
2.3 Визначення собівартості вирощення екологічно чистої продукції. 14
2.4 Порівняльний аналіз цін на екологічно чисті продукти і вирощенні з використанням неприродних засобів. 17
2.5 Вивчити потенційний попит на екологічно чисту продукцію.. 19
Розділ III 23
Висновок. 23
Додатки. 24
Література. 29
Вступ
Актуальність теми.
Слід зазначити, що в Україні орієнтація на екологічно чисті товари пов'язана з певним ризиком, який полягає в тому, що певна категорія споживачів не сприймає екологічно чисту продукцію за пропонованими цінами. Крім того, в нашій державі не визначене поняття «екологічно чиста продукція» і зробити це на сьогодні надзвичайно складно, так як на всіх етапах виробництва, транспортування та зберігання продуктів не повинні змінювати свої властивості та максимально донести природні якості товару. Певні підходи існують, але чітко визначених немає.
Інша справа з екологічним маркуванням, тобто нанесенням певних відомостей про ті чи інші властивості товару. Деякі українські виробники відмічають «екологічну чистоту» своєї продукції. Але, на жаль, це не завжди є правдою. Вітчизняні виробники швидко перейняли деякі прийоми зарубіжних колег і обіцяють споживачам що завгодно. Нанести на упаковку позначку про її екологічну чистоту, сьогодні може практично кожний підприємець продукції. Значок цей, в основному, «зелена крапка», багато хто помічав, купуючи молоко, майонез та інші продукти. Ця шифрограма була використана в Німеччині, для запровадження програми збирання упаковки. Проте екологічна тара зовсім не означає чистий продукт. А в наш час споживач має бути абсолютно впевненим, що купує дійсно екологічно безпечну продукцію. Гарантом цього повинна стати держава. Перехід України на біологічні основи ведення землеробства, створення та поступове розширення екологічно чистих районів з виробництва сільськогосподарської продукції, широке застосування відповідних альтернативних технологій значно збільшить її можливості у цьому напрямі.
На мою думку, для цього відповідального початку, підходить мальовниче містечко Бучач. Де не використовують хімічних добавок, а навпаки, тут підтримуються старі звичаї про екологічність продукції сільського виробництва. Додавання лише натуральних добрив для покращення родючості а саме: перегній , попіл і звичайно проводять сівозміну. В Україні прийнятий Закон «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», де визначається, що безпека харчових продуктів — це відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових продуктів при їх споживанні у загальноприйнятих кількостях, межі яких встановлюються Міністерством охорони здоров'я України, та існує ще ряд товарів, про які в законі нічого не йдеться. В першу чергу це товари екологічно чисті.
Особливого значення в Україні набуває вирощування екологічно чистої овочевої продукції, оскільки овочі є не тільки продуктами харчування, а й мають яскраво виражені дієтичні та лікувальні властивості. При порівняно низькій енергетичній цінності овочі у великій кількості містять вітаміни, мінеральні речовини, ферменти, фітонциди й інші важливі для підтримання та збереження здоров'я людей мікроелементи. Саме тому тема екологічно чистої сільськогосподарської продукції є дуже актуальною особливо в Україні.
Структура роботи.
Робота складається із вступу , трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків.
Розділ I Екологічні основи Бучаччини
1.1 Огляд Літератури
Урожай, вирощений із застосуванням екологічно чистих методів, напевно буде меншим і потребуватиме більших витрат часу та сил, ніж вирощений з використанням сучасних інтенсивних технологій. Адже замість того, щоб використовувати гербіциди, люди вручну повинні збирати бур'яни, а це забирає багато часу. Проте попит на екологічно чисту продукцію, особливо в країнах Європейської Спілки, зростає, що створює умови для розвитку сільського господарства в країнах, де його продукція дешевша, ніж у Західній Європі. Звісно, продукти живлення, отримані шляхом екологічно чистого виробництва, були б дешевші, якби землероби, які вибрали такий спосіб вирощування врожаю, отримували б таку саму фінансову підтримку, як і ті, хто використовує для цього сучасні технології. Проте попит на екологічно чисті продукти росте з кожним роком. І саме тому виникає гостра необхідність в розширенні екологічно чистого виробництва продуктів харчування. Тому кожна країна, що піклується про майбутнє, повинна розвивати мережу таких господарств. З початку 90-х років ХХ століття за кордоном нагально постали питання, пов'язані з екологічно чистим виробництвом.
Підґрунтям стало зростання попиту на екологічно чисту харчову продукцію, спричинене турботою людей про стан свого здоров'я в умовах негативного впливу промислових підприємств на навколишнє природне середовище. Фермерські господарства, які проводили свою діяльність на засадах органічного виробництва, отримали істотні конкурентні переваги, найістотнішими серед яких є висока якість вирощеної продукції, державне сприяння виробництву, можливість виходу на зовнішні ринки збуту тощо.
У вітчизняній та зарубіжній літературі приділяють багато уваги питанням органічного агровиробництва. Серед українських вчених цю проблему висвітлюють у своїх працях В. Власов, І.Дідич, С. Ляшенко, Л. Мельник, В. Шлапак, О. Шубравська та інші. Серед зарубіжних науковців пошуком вирішення питань виробництва екологічно чистої продукції займаються Р. Алексухін, А. Голубєв, Г. Довбиш, Л. Ернандес, А. Чекерес, В. Черников та інші.
Стратегію екологічно чистого виробництва першими почали реалізовувати країни Центральної та Східної Європи. Ця стратегія здатна формувати систему принципів та механізмів екологізації виробництва і комплексно вирішувати екологічні та економічні проблеми. Департаментом «Технологія, індустріалізація й економіка» Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) у 1989 р. було розроблено стратегію екологічно чистого виробництва та одночасно ухвалено Міжнародну декларацію з чистого виробництва .
Реалізовувати стратегії чистого виробництва стали такі країни, як: Норвегія, Голландія, Австрія, Данія, Франція, США, Польща, пізніше Словаччина, Чехія, Литва, Росія, Китай.
Екологічно чисте виробництво широко пропагується на багатьох міжнародних форумах наприклад, OSCAR (Осло-Паризька) конвенція з Північно-Східної Атлантики, Декларація Північного моря та ін. Більш широкому розповсюдженню моделі екологічно чистого виробництва сприяло підтвердження значення її принципів на Конвенції міністрів з охорони навколишнього середовища Європи (1995 р., Софія). З 1995 р. завдяки зусиллям спеціально створеної робочої групи в рамках Програми екологічних дій модель екологічно чистого виробництва стала активно впроваджуватись у багатьох країнах Центральної та Східної Європи з метою безупинного поліпшення екологічної й економічної діяльності підприємств та переходу до превентивних заходів щодо охорони довкілля. Однією з перших країн, що почала реалізовувати програми екологічно чистого виробництва була Польща, де заходи здійснювалися з 1991 р. у межах спільної угоди з урядом Норвегії . Наприкінці 1999 р. 210 польських компаній мали спеціальний сертифікат експертів чистого виробництва. Більш розвинуті країни світу в межах спільних проектів почали реалізовувати цілу низку програм та заходів щодо впровадження екологічно чистого виробництва і передачі нових технологій у країни з перехідною економікою, в тому числі у Росію, Україну, Молдову та країни, що розвиваються, – Азію та Африку.
Щорічний приріст екологічно чистих продуктів на світовому ринку становить 25 % . Сьогодні частка органічної продукції на світовому ринку продуктів харчування становить 2%, а на ринку в межах Євросоюзу – 15 %. При цьому найбільший попит на таку продукцію простежується у Німеччині, Італії та Франції. А Швейцарія посідає перше місце в Європі за споживанням екологічно чистої продукції на душу населення. За прогнозами експертів, у 2020 р. обсяги світового ринку екологічно чистих продуктів харчування можуть становити 200-250 млрд доларів США.
Впровадження моделі екологічно чистого виробництва дозволить підвищити конкурентоспроможність підприємств шляхом отримання економічного та екологічного ефекту, підвищити їх прибутковість, сприятиме створенню передумов реалізації стратегії індустріального розвитку національної економіки на інноваційних принципах та її модернізації . На даний час необхідно дослідити всі аспекти зарубіжного досвіду ведення екологічно чистого виробництва для здійснення поступових виважених та обґрунтованих кроків у цьому напрямі в Україні, а також для уникнення труднощів і помилок, через які пройшли іноземні держави. На мою думку, доцільно прийняти не лише закон "Про органічне виробництво", а одночасно розробити на основі світового досвіду та з врахуванням вітчизняних особливостей функціонування сільського господарства низку нормативно-правових актів, які визначатимуть та конкретизуватимуть правила ведення такого виробництва, структуру та повноваження контролюючих та сертифікаційних установ тощо.
Ефективне впровадження екологічно чистого виробництва потребує: розробки методичного інструментарію щодо реалізації такого виробництва на підприємствах відповідно до галузевої структури; формування економічного механізму стимулювання суб'єктів реалізації екологічно чистого виробництва, а також поширення інформації стосовно доцільності його впровадження.
Викривлення механізму ціноутворення призвело до значних структурних змін витрат при виробництві сільськогосподарської продукції. Визначення реальної, справедливої енергетичної вартості має важливе значення для визначення внутрішніх резервів скорочення собівартості, паритетного ціноутворення. Можна припустити, що об'єктивне визначення енергоємності виробництва має вплив на собівартість сільськогосподарської продукції, а через ціну – на прибутковість. Причинами стрімкого зростання цін на засоби виробництва для сільського господарства, в порівнянні із цінами на сільськогосподарську продукцію, є:
- різке падіння доходів основної маси населення;
- задавленість сільського господарства» між двома високо монополізованими секторами промисловості (виробництвом засобів виробництва і переробною промисловістю);
- наростаюча експансія слабо контрольованого державою імпорту продовольства.
Необхідно відзначити, що енергоємність деяких видів продовольства перевищує такий самий показник по продукції промисловості. Так, виробництво 1 т хліба і хлібобулочних виробів вимагає 5,5 ГДж енергії; тваринного масла – 15,1 ГДж. Для переробки 1 т цукрового буряка необхідні 1,32 ГДж енергії, для виробництва 1 тис. умовних банок м'ясних консервів – 2,35 ГДж. В той же час, при видобутку 1 т вугілля споживається 0,65 ГДж енергії, при виробництві 1 т сталевих труб – 8,7 ГДж, а переробка 1 т нафти вимагає 2,9 ГДж.
Отже, базою при формуванні цін на товари повинна бути енергоємність виробництва продукції, а використання енергетичних показників дозволить усунути викривлення механізму ціноутворення та забезпечити справедливу норму прибутку на авансований капітал усім учасникам ринку.
Розділ II Методика дослідження
2.1 Анкета
Шановний респонденте!
Допоможіть, будь ласка нам у вивченні проблеми вирощування екологічно чистої продукції. Просимо Вас, максимально чесно, дати відповідь на декілька питань.
Дякуємо за розуміння та підтримку.
1) Скажіть будь ласка чи віддавали би ви перевагу екологічно чистій продукції :
А) так Б) ні В) іноді г) ваш варіант :
2) За якою ціною ви би купляли моркву :
А) екологічно чисту за: 5грн/кг
Б) невідомого виробництва за: 3.90грн/кг
В) генетично модифіковану за: 3грн/кг
3) За якою ціною ви би купляли огірки:
А) екологічно чисту за: 4грн/кг
Б) невідомого виробництва за: 3.25грн/кг
В) генетично модифіковану за: 2.70грн/кг
4) За якою ціною ви би купляли цибулю:
А) екологічно чисту за: 2.50грн/кг
Б) невідомого виробництва за: 1.60грн/кг
В) генетично модифіковану за: 1.20грн/кг
5) За якою ціною ви би купляли часник :
А) екологічно чисту за: 27.0грн/кг
Б) невідомого виробництва за: 25.0грн/кг
В) генетично модифіковану за: 23.0грн/кг
6) За якою ціною ви би купляли капусту :
А) екологічно чисту за: 3.0грн/кг
Б) невідомого виробництва за: 2.0грн/кг
В) генетично модифіковану за: 1.80грн/кг
7) За якою ціною ви би купляли буряк:
А) екологічно чисту за: 4грн/кг
Б) невідомого виробництва за: 3.40грн/кг
В) генетично модифіковану за: 2.0грн/кг
8) Чи погодитися ви для харчування своєї дитини купувати екологічно чисті овочі та фрукти за цінами :
А) вдвічі вищі середніх
Б) втричі вищі середніх
В) в чотири рази вищі середніх
Г) ваш варіант
9) Які з найважливіших фактора мають для Вас значення при виборі продуктів харчування?:
А) Ціна Б) Зовнішній вигляд В) Бренд Г) Виробник Д) Відсутність хімічних додатків П) Інформація про користь продукту К) Рекомендації знайомих
М) Інше
10) Що, на Вашу думку, характеризує продукт як «екологічно чистий»? :
А) має відповідний сертифікат якості
Б) не містить хімічних добавок, підсилювачів смаку, консервантів, барвників
В) вироблений в екологічно чистому регіоні
Г) реалізується на ринку
Д) вироблений без застосування хімічних засобів захисту рослин (пестициди, гербіциди)
Е) має в своїй назві слова «натуральний», «живий» (наприклад: натуральне молоко, живий хліб, живий квас)
I) Тип вашого населеного місця проживання:
А) село Б) місто
II) Вкажіть ваш вік : років
III) Вкажіть стать:
А) чоловік Б) жінка
2.2 Визначення середніх українських цін на окремі види сільськогосподарської продукції.
Індекси цін виробників на реалізовану сільськогосподарську продукцію характеризують зміну цін на неї в часі при незмінній структурі реалізації;
середні ціни виробників на реалізовану сільськогосподарську продукцію крім безпосередньо цінового фактора складаються під впливом різноманітних асортиментних, а також територіальних зрушень, зміни частки реалізації продукції в різних сільськогосподарських організаціях з різним рівнем цін, сезонних їх коливань і т.п.
Індекс цін виробників на реалізовану сільськогосподарську продукцію застосовується для порівняльного аналізу зміни цін на окремі види і групи сільськогосподарської продукції, реалізованої сільськогосподарськими організаціями різним споживачам, співвідношення цін на продукцію, реалізовану сільськогосподарськими організаціями, і на придбані ними засоби виробництва і послуги. Індекс цін на сільськогосподарську продукцію використовується для аналізу характеристики умов її реалізації та виявлення ролі цінового чинника у зміні доходів сільськогосподарських виробників, застосовується при виконанні різних економічних розрахунків та прогнозуванні на макрорівні, для оцінки в постійних цінах обсягів сільськогосподарського виробництва.
Для визначення середніх цін на окремі види сільськогосподарської продукції ми використали такі овочі : часник, цибуля, огірок, морква, капуста, буряк. Завдання полягало визначенні їх ціни . Для початку визначення ми вирішили вибрати такий овоч як часник адже він самий дорогий. Ми дізнавались ціну за часник в різних місцях наприклад екологічно чистий коштує в середньому 27грн.кг, а на міському ринку ми спитали в різних торговців то ціна була від 25-26грн.кг(невідомого виробника) в середньому, ще нас зацікавила ціна на генетично модифікований часник він коштує 23грн.кг в середньому. Після того ми записали дані у табличку . Цікаво було дізнатись і про інші дані нам овочі в завданні і ми дізнавались ціни на екологічно чисті , невідомого виробника, генетично модифікованих продуктів.
Екологічно чиста морква коштує 5грн.кг, на міському ринку(невідомого виробника) 3.90грн.кг, а генетично модифікована - 3грн.кг.
Ми записали дані у табличку (ціна продуктів харчування)
Екологічно чиста цибуля коштує 2.5грн.кг, на міському ринку(невідомого виробника) 3.90грн.кг, а генетично модифікована в інтернет магазині - 3грн.кг. Ми записали дані у табличку (ціна продуктів харчування)
Екологічно чистий бур’як коштує 4грн.кг, на міському ринку(невідомого виробника) 3.40грн.кг, а генетично модифікований в інтернет магазині - 2грн.кг. Ми записали дані у табличку (ціна продуктів харчування)
Екологічно чиста капуста коштує 3грн.кг, на міському ринку(невідомого виробника) 2грн.кг, а генетично модифікована в інтернет магазині - 1.8грн.кг. Ми записали дані у табличку (ціна продуктів харчування)
Екологічно чистий огірок коштує 2.5грн.кг, на міському ринку(невідомого виробника) 3.25грн.кг, а генетично модифікований в інтернет магазині - 2.7грн.кг. Ми записали дані у табличку №1
Отже, ми довго визначали ціни в різних місцях, в середньому вони мало чим відрізняються, всього лиш 2 чи 3грн і різниці та зовнішнім виглядом . Продукти які ми бачили, як генетично модифіковані були достатньо великі і однакові ніж інші зразки продуктів. Ми затратили багато часу і сил щоб визначити всі ціни на дані нам продукти харчування. Ще хотілося б зазначити, що всі ціни були взяті в певних сезон даних продуктів, адже тепличні зразки набагато дорожчі від наших ,тому що вони вирощуються за іншими технологіями . Ці визначення допоможуть нам в подальшому розібратись і порівняти всі інші ціни на продукцію які ми визначимо згодом для докладного дослідження чи дійсно нам вигідно вирощувати екологічно чисту продукцію яка поступається за врожайністю і виглядом генетично модифікованій та гібридним видам продукції.
Генетично модифіковані продукти ми почали шукати ціни в інтернеті тільки тому, що в нас такі продукти харчування, що приховують, або не має.
Табличка №1
За нашими підрахунками ціни на екологічно чисті товари насправді повинні бути приблизно такими як записано в табличці внизу
Аналогічно, всі інші ціни теж повинні бути зменшені щодо екологічно чистих.
Табличка №2
2.3 Визначення собівартості вирощення екологічно чистої продукції.
У даному дослідженні ми визначали собівартість вирощеної продукції для розуміння обсягів витрат, які нам доведеться понести при вирощенні продукції. До структури собівартості ми віднесли затрати на: орання землі, посів; врахували скільки це займе часу, заклали кошти на культивацію землі, прополку грядок, збір урожаю тощо. Вартість орання і культивації однакова для всієї нашої продукції, а решта процесів була різною для кожного окремого продукту, тому вираховувати собівартість для кожного окремого продукту ми не зможемо без інформаційних даних.
Трудові затрати ми визначали, виходячи із мінімальної заробітної плати в державі – 1147 грн і з середньої по промисловості – 3361грн. З перерахунку на одну годину – це складатиме 6,6 грн і 19,4 грн відповідно.
Розрахунки ми проводили на площу розміром 1 га.
Собівартість продукції ми визначали із чотирьох підходів до оплати праці:
1. З розрахунку погодинної оплати, виходячи з мінімальної заробітної плати;
2. З розрахунку погодинної оплати, виходячи з середньої заробітної плати;
3. З розрахунку річної оплати, виходячи з мінімальної заробітної плати;
4. З розрахунку річної оплати, виходячи з середньої заробітної плати;
Табличка №3
Визначення ціни на дану продукцію передбачає до собівартості додати податок і прибуток. Будемо виходити із позиції єдиного податку – це 250грн/міс величини прибутку – 30%. Річний податок становитиме 3000грн, з розрахунку на урожай – це 3000/8000 = 0,38грн Формула за якою ми обчислювали Річну собівартість а саме мінімальну і середню
Як ми визначали собівартість 1 кг мін і 1кг сер. Для того щоб обчислити мін собівартість ми взяли Всього мін і поділили на урожай . Наприклад обчислимо собівартість часника.
Табличка №4
Як ми визначили собівартость мін річної + сер річної. Для даного обчислення ми взяли всього мін, додали річний податок , додали 30%прибуток і поділили все на урожай так само і з сер собівартістю. Наприклад знову візьмемо часник.
Табличка №5
Насіння:Для визначення вартості насіння нам довелося визначити скільки кілограм йде на 1 га кожного продукта , і вартість кілограма кожного продукта яку ми запитали у продавців які вирощують екологічно чисті продукти, а також дивились в інтернеті і ці дані ми записали в Табличку №5
Оранка:Для визначення оранки ми спочатку взнали скільки коштує оранка 1сотика землі тобто 100кв метрів ціна 10грн, а потім ми помножили її на 100 і взнали вартість оранки 1га приблизно 1000грн плюс мін затрати 26,5грн, або сер затрати 77,6грн і цей показник у всіх продуктів однаковий.
Культивація:Для визначення культивації ми дізнавались всі ті самі дані як і для оранки землі ,але різниця у ціні тому, що культивація коштує приблизно 700грн плюс по мін затрати 21,6грн , а сер затрати 64,0грн
Посів:Для визначення скільки нам обійдеться посів, ми визначили за який час люди посіють ту чи іншу продукцію, та у скільки нам це обійдеться. Наприклад: ми вирішили почати з часника ,і так посів часника у 30 чоловік займе приблизно 5год праці, отже ,по мін затрати ми повинні заплатити їм 992грн, а сер затрат ми заплатимо - 2908,8грн. Для того щоб посіяти моркву потрібно затратити 3,1год і заплатити за мін затрати - 613,8грн, а за сер затрати ми заплатимо - 1804,2грн. Для посіву цибулі ми затратимо - 4,45год часу і заплатимо при цьому за мін затрати -881грн, а для сер затрата - 2589,9грн. Для посіву буряку ми затратимо 3,2год часу і при цьому заплатимо за мін затрати - 633,3грн, а для сер затрат - 1862,4грн. Для посіву огірку ми затратимо 3год часу і заплатимо за мін затрати - 594грн, а для сер затрат - 1746грн.
Для посіву капусти ми затратимо 3,1год часу і заплатимо за мін затрати - 613,8грн, а за сер затрати - 1804,2грн.
Прополка:Для дослідження ціни за прополку ,ми вирішили взяти 2 прополки до кожного продукта щоб детальніше вивчити ціну собівартості і для точнішого аналізу. Ми найняли 30чол і за не дуже різний час вони впорались з поставленим завданням . В основному ми використали для підрахунку мін затрати - 6,6грн і сер затрати - 19,4грн .
Збір урожаю :Для того щоб дізнатись ціну, ми мали визначити такі дані, а саме: врожайність у тонах і скільки часу нам це займе. Врожайність у кожного з продуктів була достатньо різною, і тому ціна на збір була різною, чим більше було тон ,тим більшою була ціна збору і часу які ми підрахували в мінімальних і середніх затратах.
Навантаження:Для навантаження діяв той самий принцип роботи що і для збирання урожаю, але різниця у тому, що ми вже навантажували наш урожай для переїзду в місце збору нашої продукції ,а в зборі ми його чистили і фасували.
Доставка:За доставку нашого товару до місця призначення ,ми рахували вартість машини яка перевозитиме наш вантаж і відстань на яку вона поїде а саме затрата часу і відстані. Отже ,за наших підрахунків найбільше затратили ми на капусту, тому що вона найбільш врожайна, а найменше на часник. По мін і сер затратах.
Реалізація:Реалізація - це остання стадія нашої роботи в якій ми завершуємо з вирощення екологічно чистої продукції і просто продаємо її за певний проміжок часу.
2.4 Порівняльний аналіз цін на екологічно чисті продукти і вирощенні з використанням неприродних засобів
У даному дослідженні, ми визначали собівартість вирощеної продукції для розуміння обсягів витрат, які нам доведеться понести при вирощенні продукції. До структури собівартості ми віднесли затратити на орання землі, посів, врахували скільки це займе часу, заклали кошти на культивацію землі, прополку грядок, збір урожаю тощо. Вартість орання і культивації однакова для всієї нашої продукції, а решта процесів була різною для кожного окремого продукту, тому ми вираховувати собівартість для кожного окремого продукту.
Трудові затрати ми визначали, виходячи із мінімальної заробітної плати в державі – 1147 грн і з середньої по промисловості – 3361грн. З перерахунку на одну годину – це складатиме 6,6 грн і 19,4 грн відповідно.
Розрахунки ми проводили на площу розміром 1 га.
Собівартість продукції ми визначали із чотирьох підходів до оплати праці:
1. З розрахунку погодинної оплати, виходячи з мінімальної заробітної плати;
2. З розрахунку погодинної оплати, виходячи з середньої заробітної плати;
3. З розрахунку річної оплати, виходячи з мінімальної заробітної плати;
4. З розрахунку річної оплати, виходячи з середньої заробітної плати;
Табличка №3
Визначення ціни на дану продукцію передбачає до собівартості додати податок і прибуток. Будемо виходити із позиції єдиного податку – це 250грн/міс величини прибутку – 30%. Річний податок становитиме 3000грн, з розрахунку на урожай – це 3000/8000 = 0,38грн Формула за якою ми обчислювали Річну собівартість а саме мінімальну і середню
Як ми визначали собівартість 1 кг мін і 1кг сер. Для того щоб обчислити мін собівартість ми взяли Всього мін і поділили на урожай . Наприклад обчислимо собівартість часника.
Табличка №4
Як ми визначили собівартості мін річної + сер річної. Для даного обчислення ми взяли всього мін, додали річний податок , додали 30%прибуток і поділили все на урожай так само і з сер собівартістю. Наприклад знову візьмемо часник.
Табличка №5
Насіння: Для визначення вартості насіння, нам довелося визначити скільки кілограм йде на 1 га кожного продукта , і вартість кілограма кожного продукта яку ми запитали у продавців які вирощують екологічно чисті продукти, а також дивились в інтернеті і ці дані ми записали в Табличку №5
Оранка: Для визначення оранки ,ми спочатку дізналися скільки коштує оранка 1сотика землі тобто 100 кв метрів ціна 10грн, а потім ми помножили її на 100 і дізналися вартість оранки 1 га приблизно 1000грн плюс мін затрати 26,5грн, або сер затрати 77,6грн і цей показник у всіх продуктів однаковий.
Культивація: Для визначення культивації, ми дізнавались всі ті самі дані як і для оранки землі, але різниця у ціні тому ,що культивація коштує приблизно 700грн плюс по мін затрати 21,6грн , а сер затрати 64,0грн
Посів: Для визначення скільки нам обійдеться посів, ми визначили за який час люди посіють ту чи іншу нашу продукцію, і у скільки нам це обійдеться. Наприклад: ми вирішили почати з часника, і так посів часника у 30 чоловік займе приблизно 5год праці ,отже, по мін затрат, ми повинні заплатити їм 992грн, а сер затрат ми заплатимо 2908,8грн. Для того щоб посіяти моркву потрібно затратити 3,1год і заплатити за мін затрат 613,8грн, а за сер затрат ми заплатимо 1804,2грн. Для посіву цибулі ми затратимо 4,45год часу і заплатимо при цьому за мін затрат 881грн, а для сер затрат 2589,9грн. Для посіву буряку ми затратимо 3,2год часу і при цьому заплатимо за мін затрат 633,3грн, а для сер затрат 1862,4грн. Для посіву огірків ми затратимо 3год часу і заплатимо за мін затрат 594грн, а для сер затрат 1746грн.
Для посіву капусти ми затратимо 3,1год часу і заплатимо за мін затрат 613,8грн, а за сер затрат 1804,2грн.
Прополка: Для дослідження ціни за прополку, ми вирішили взяти 2 прополки до кожного продукта щоб детальніше вивчити ціну собівартості і для точнішого аналізу. Ми найняли 30чол , вони впоратись за різний час з поставленим завданням . В основному, ми використали для підрахунку мін затрати 6,6грн і сер затрати 19,4грн .
Збір урожаю : Для того щоб дізнатись ціну ,ми мали визначити такі дані а саме врожайність у тонах і скільки часу нам це займе. Врожайність у кожного з продуктів була достатньо різною ,і тому ціна на збір була різною ,чим більше було тон, тим більшою була ціна збору і часу які ми підрахували в мінімальних і середніх затратах.
Навантаження: Для навантаження діяв той самий принцип роботи що і для збирання урожаю, але різниця у тому, що ми вже навантажували наш урожай для переїзду в місце збору нашої продукції а в зборі ми його чистили і фасували.
Доставка: За доставку нашого товару до місця призначення, ми рахували вартість машини, яка перевозитиме наш вантаж і відстань на яку вона поїде, а саме затрата часу і відстані. Отже, за наших підрахунків найбільше затрати на капусту тому, що вона найбільш врожайна, а найменше на часник. По мін і сер затрат.
Реалізація: Реалізація- це остання стадія нашої роботи в якій, ми завершуємо з вирощення екологічно чистої продукції і просто продаємо її за певний проміжок часу.
Вивчити потенційний попит на екологічно чисту продукцію
Статистична оцінка масових явищ у будь-якій сфері суспільного життя здійснюється за допомогою математико-статистичних методів, які дозволяють дати загальну характеристику явища, оцінити його однорідність та причинно-наслідкові зв'язки . Економічні явища та процеси можна розглядати як певну множину одиниць або об'єктів, що одночасно є однорідними за певними ознаками й відмінними за величиною цих ознак. Отже, показникам, що характеризують суспільні відносини в економічній сфері, притаманна варіація - їх числові значення в межах однорідної сукупності коливаються під впливом різних чинників.
Узагальнення теоретичних, методологічних і практичних аспектів статистичної оцінки суспільних явищ проводилось нами на прикладі вивчення формування попиту на екологічно чисті продукти харчування. Останнім часом в Україні, як і в усьому світі, кількість людей, які бажають вживати таку продукцію зростає. Проте, існує брак інформації щодо чисельності фактичних та потенційних її споживачів, їхнього ставлення до продукції, що продається як екологічна, готовності доплачувати за еко продукти тощо. З метою оцінювання реального та очікуваного споживання екологічної продукції нами були опитані покупці ринків та магазинів Бучацької області. Розраховані різни види середніх (середня арифметична мода) та показники варіації дають узагальнюючу характеристику відповідям на отримані питання. Для детального оцінення нашого попиту на екологічно чисту продукцію ми використали анкету в електронному вигляді на яку нам дало відповідь 50 респондентів різного віку різного місця проживання і різної статі. В нашій анкеті ми підраховували всі дані які отримали за опитування і ось що у нас вийшло.
I) Тип вашого населеного місця проживання:
| А) село | |
| 56% | |
| Б) місто | |
| 44% |
Проголосували 50 людей
II) Вкажіть ваш вік :
| 1) 10-16 років | |
| 34% | |
| 2) 16-18 років | |
| 36% | |
| 3) 18-25 років | |
| 22% | |
| 4) 25 і вище | |
| 8% |
Проголосували 50 людей.
III) Вкажіть стать:
| А) чоловік | |
| 38% | |
| Б) жінка | |
| 62% |
Проголосували 50 людей.