 |
|
Розробіть тематику факультативних занять з укр. Літ , визначте його мету та завдання.
Факультатив – форма організації навчання, основними завданнями якої є поглиблення знань учнів старших класів з окремих предметів, розвиток їх пізнавальних інтересів і творчих здібностей, підготовка до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в тій чи іншій галузі виробництва, культури і мистецтва.
Факультативи відкривають широкі можливості для стимулювання розумової діяльності учнів і є з’єднувальною ланкою між уроками і позакласними заняттями. Факультативи забезпечують ефективне групове диференційоване навчання, бо, на відміну від інших форм навчання, для них притаманними є такі особливості, як спільність пізнавальних інтересів учнів, їх позитивне ставлення до вивчення даного матеріалу, пізнавальна активність.
За освітніми завданнями є такі види факультативів: поглибленого вивчення навчальних предметів; вивчення додаткових дисциплін (логіка, друга іноземна); вивчення додаткової дисципліни з придбанням спеціальності (стенографія, машинопис); міжпредметні факультативи (курс «Єдність матеріального світу» –суспільствознавство + фізика + біологія).
Кожний з цих видів факультативів поділяють на теоретичні, практичні і комбіновані (за дидактичною метою).
Теоретичні факультативи використовують для поглибленого вивчення окремих тем, розділів, розкриття складних теоретичних проблем. Вони мають таку структуру:
1. Обґрунтування актуальності теми, її теоретичного і практичного значення, створення проблемної ситуації.
2. Розкриття проблеми (пояснення вчителя, виступи з рефератами учнів, розв’язання проблемних завдань, проведення досліджень, демонстрація фільмів тощо).
3. Обговорення результатів пошуку (аналіз учнями обґрунтованих положень, корекція неправильних уявлень).
4. Систематизація знань, їх аналіз.
Теоретичні факультативи проводяться у формі лекції, семінарських, науково-теоретичних конференцій.
Практичні факультативи забезпечують формування навичок і вмінь дослідницького характеру в процесі розв’язання технічних завдань. Вони мають таку структуру:
1. Постановка завдань, обґрунтування їх актуальності і практичної значущості (при необхідності, проводиться інструктаж).
2. Розв’язання завдань і конкретизація результатів роботи.
3. Обговорення результатів, підведення підсумків роботи.
Комбіновані факультативи проводяться у формі науково-практичних конференцій, комбінованих чи лекційно-практичних уроків. Їх структура залежить від дидактичних завдань і передбачає різні комбінації компонентів.
Метою проведення факультативних занять «Сучасна українська література» в 11 класі є належне ознайомлення учнів зі складовою літературного процесу — сучасним українським письменством від 70-х років XX ст. до сьогодення, а також виховання високої читацької і загальної культури, гуманізму і патріотизму, вироблення естетичного смаку, власного світогляду школярів.
Для досягнення цієї мети потрібно розв'язати такі завдання
· формувати в учнів уявлення про художню літературу як важливу складову частину системи мистецтв і духовної культури українців;
· виховувати повагу до духовних скарбів українського народу;
· виховувати здатність формувати й активно відстоювати власну точку зору, прагнення мати свій погляд на світ;
· відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму і стилю автора, розуміти специфіку постмодерного світовідчуття;
· навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів сучасної української літератури, зокрема в зіставленні з творами світової літератури та інших видів мистецтва;
· розвивати мислення школярів (абстрактне, логічне, образне, асоціативне);
· формувати в учнів бажання читати літературу;
· відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової к-ри, прищеплювати школярам вишуканий естетичний смак.
Планування.
Вступ. Ознайомлення з творами письменників-сучасників
Євгенія КОНОНЕНКО. Книги «Колосальний сюжет», «Повії теж виходять заміж» «Елегія про старість». Огляд романів «Зрада»,«Ностальгія», «Нема раю на землі» '_
Богдан ЖОЛДАК. Огляд прозових книг «Спокуси», «Яловичина», «Як собака під танк», «Бог буває: Огіїє Зіогієі», «Антиклімакс», повістей «Лицарська здобич», «Той, хто»
Сергій ЖАДАН як поет і прозаїк. Огляд поетичних книг «Цитатник», «Генерал Юда», «Пепсі», «Балади про війну і відбудову», «Історія культури початку століття»
«Генерал Юда». Основні риси поетичного стилю СЖадана
Степан ПРОЦЮК. Огляд поетичних збірок «На вістрі двох правд», «Апологетика на світанку», «Завжди і ніколи»
Василь СЛАПЧУК. Огляд творчості: книги «Як довго ця війна тривала», «Гарний настрій», «Ішов їжак бережком», «Зелений ведмедик», «Німа зозуля», «Трикнижжя Явіна: максими і простотаки», «Укол годинниковою стрілкою»,
Тематичне оцінювання
Марія МАТІОС як поет і прозаїк. Жанрово-стильове розмаїття творчості письмесниці Роман «Солодка Даруся» (2005).
Леонід КОНОНОВИЧ як прозаїк та перекладач. Огляд творчості. «Батько українського детективу». Кримінальні романи «Я, зомбі», «Феміністка», «Кінець світу призначено на завтра», «Кайдани для олігарха» (загальна характеристика). Лірично-сповідальна збірка малої прози «Повернення»
Дмитро БІЛИЙ як прозаїк. Огляд творчості: «Малиновий Клин», «Заложна душа», «Чорне крило». Ромай «Басаврюк XX» (2002)