 |
|
Політична система: суть, структура та функції.
Політика як суспільне явище. Теоретичні підходи до інтерпретації політики.
Політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) як соц. явище –багатобарвне та складне явище:
1. це мистецтво управління д-вою;
2. це участь гром-н у справах д-ви (сусп. інститути та об’єднання гром-н)
3. напрямок держ. розвитку, завдань, змісту і діял. д-ви;
4. засіб чи інструмент, за доп. якого в сусп. досяг. інтереси тих чи інших соц. груп, класів, прошарків, які прагнуть до влади чи які знах. при владі.
П-ка як соц. явище і усвідомлена діяльність, спрямована на забезпечення сусп. процесів, їх регул-ня і розвиток в тому напрямі, якого прагне домінуюча або опозиційна група
Об’єкт п-ки необмежаний, тому існує чимало видів п-ки:За сферою сусп. життя: ек-на, соц-на, куль-на, нац-на, За орієнтацією:внутрішня і зовнішня; За масштабами дії:міжнар.,світова, локальна, регіональна; За носіями, суб’єктами:пол-ка д-ви, партії, сусп. рухів, сусп. організацій; За терміном дії:постійна й тимчасова; За цілями: нейтральна, нац. примирення, “відкритих дверей”, “залізної завіси”, компромісу, пол-ка однополюсного світу, багатополюсна пол-ка.
Як одна із сфер суспільного життя, п-ка взаємодіє з іншими сферами. Вона залежить від них, і, в свою чергу, вона робить істотний вплив на все людське буття. Тому вивчення політичних явищ вимагає з’ясування економічних та ін. інтересів, якими ці явища визначаються, а також всієї системи соціальних факторів і протиріч. Соціальна структура безпосередньо становить підвалини політики, визначаючи її суб’єкти, імпульси, інтереси, характер і спрямування політичних процесів. Залежно від соціальної структури формуються пол. сили і рухи.
Специфічного спрямування набуває політика залежно від чисельності населення, його статевої структури. Демографічний фактор визначає певні риси і структуру суб’єктів політичного процесу. Що стосується національного складу населення, то це одна з домінант політичного життя.
Істотне місце посідають соціально- психологічні фактори. Саме вони позначаються на політичній поведінці мас та окремих індивидів.
Вибір політичних інститутів, методів функціонування, їх цілей значною мірою залежить від духовної культури. Саме дух. к-ра впливає на характер політичної соціалізації індивідів, систему їхніх політ. цінностей і політ. позиції.
Об’єкт та предмет політичної науки. Методи та функції політології.
Влада як суспільне явище. Політична влада. Концепції влади в сучасній політичній науці.
Легітимність. Типи легітимного панування за М.Вебером та Д. Істоном.
Ресурси політичної влади.
Політична система: суть, структура та функції.
Політична система суспільства — це складна, багатогранна система взаємин державних і недержавних соціальних інститутів, які виконують відповідні політичні функції для захисту інтересів певних класів та соціальних груп.
Політична система виступає як одна з частин або підсистем сукупної суспільної системи. Вона взаємодіє з іншими її підсистемами: соціальною, економічною, ідеологічною, етичною, правовою, культурною тощо. Політична система конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним устроєм, формою правління (парламентське, президентське і т.п.), типом держави (монархія, республіка), характером політичного режиму (демократичний, тоталітарний, авторитарний) тощо. Сьогодні в політичній практиці можна виділити такі типи політичних систем: постіндустріальні, посткапіталістичні, перехідні, постколоніальні та ін.
Вивчаючи політичну систему, доцільно, на наш погляд, визначити такі її компоненти (структура) :
1) політичні відносини;
2) політичну організацію, що охоплює сукупність політичних інститутів та організацій;
3)ЗМІ;
4) політичні, правові та моральні норми, що існують і діють у вигляді конституцій, статутів та програм партій, політичних традицій і процедур регуляції політичних процесів;
5) політичну культуруі свідомість, що виявляється у політичних поглядах, ідеях, теоріях, у політичній свідомості та політичній поведінці.
Функції:
1)Регулятивна-координація поведінки індивидів, груп, спільнот, введенгня політ і сусп норм, дотр якиз забезп виконання влади
2) Інтеграційна- пол. система покликана інтегрувати різні елементи соц. і національної структур на базі консенсусу осн. цінностей та ідеалів
3). Дистрибутивна- розподіл благ, привілеїв, соц статусів
4). Реагування-відбив. у здатності системи сприймати імп., що надходять із зовн середовища
5). Легімітизації-діяльн, яка спрямована на досягнення в межах пол сист взаємної відп.
6). Політ соціалізац.-залучення людей до політ д-сті сус-ва
7). Артикуляц,інтер.-пред”ялення виіог до особ, які виробл пол.
Ознаки ПС
1)взаємозв”язок групи елементів
2) управл цими елементами
3) внутр взаємодія всіх елементів
4) прагн до самозабезп, стаб та динамізну
5) здатн вступати у взаємовідн з ін системами
-Особливости пол. системи сучасного Укр. сусп.
Економічним фундаментом становлення нової політичної системи в нашому суспільстві є процес створення багатоукладної економіки, пов'язаний із роздержавленням власності, створенням і спільних і власних підприємств, індивідуально-трудової діяльності, широкого кооперативного руху, фермерства і т. д. Цінові форми власності й господарської діяльності значною мірою сприяють появі нових соціальних структур суспільства, які виявляють свої конкретні інтереси в політиці. Становлення політичних партій і громадських рухів в Україні відбувається за надзвичайно складних умов. Тривала економічна криза, крах попередніх суспільних ідеалів, які поділяла значна частина населення нашої держави, призводять до стрімкого зростання соціальної напруженості в суспільстві, дискредитують в очах певної категорії громадян демократичні цінності