Здавалка
Главная | Обратная связь

Структура світового виробництва насіння соняшнику у 2012-2013 МР



Джерело: USDA: серпень, 2012 року

Найбільшим імпортером соняшнику є Туреччина. У новому сезоні обсяги закупівель продукції країною дорівнюватимуть 32% світового імпорту. Таким чином, обсяги зовнішніх закупівель Туреччиною цієї олійної сировини становитимуть 550 тис т, що на 35% поступатиметься попередньому сезону. Разом з тим, у найближчій перспективі країна намагатиметься забезпечити потреби внутрішнього ринку за рахунок підвищення урожайності та збільшення зовнішніх закупівель.

6.Продукти переробки

У 2012-2013 МР прогнозується виробити 13,9 млн т соняшникової олії, що на 3% менше рівня попереднього року. Зменшення виробництва олії є наслідком недобору врожаю соняшнику. Так, Росія зменшить виробництво цього продукту порівняно з минулим сезоном на 23%, країни ЄС – 2%. Разом з тим, світове споживання соняшникової олії зросте на 4,7% до 13,6 млн т. На відміну від ріпакової та соєвої, соняшникову олію переважно використовують на харчові цілі. Зменшення виробництва та зростання споживання негативно позначаться на запасах олії. Так, її світові кінцеві запаси зменшаться до 1,58 проти 1,77 млн т роком раніше.

Україна є одним із лідерів світового експорту продуктів переробки соняшнику. За даними серпневого звіту USDA, світовий ринок сподівається отримати від України в 2012-2013 МР 3,9 млн т соняшникової олії. Частка України у світовій торгівлі соняшниковою олією оцінюється на рівні 57%, що підтверджує одноосібне лідерство за зовнішнім продажем цього продукту. Для порівняння: експорт олії з Росії становитиме понад 1 млн т або 11% світового продажу, Аргентини – понад 1 млн т (17%). Загалом Україна експортує соняшникову олію у 88 країн, серед яких Індія, яка купує до 27% зовнішнього товарного фонду, країни ЄС - 22%, Туреччина - 12%, Єгипет - 8%, Росія - 6%.

У новому сезоні очікується збільшення світового виробництва соняшникового шроту до 14,8 млн т, що на 2% поступатиметься минулорічному показнику. Виробництво соняшникового шроту зосереджено в країнах, що займаються вирощуванням насіння, а саме: Україні, Росії, Аргентині та країнах ЄС. Зокрема, країни ЄС більшість виробленої продукції залишають для потреб внутрішнього ринку, на відміну від України, яка майже весь отриманий товар експортує. В цілому обсяги споживання шроту поступатимуться виробництву та становитимуть 14,6 млн т. Це призведе до збільшення його світових запасів. На кінець 2012-2013 МР вони оцінюються у межах 524 тис т. Обсяг експорту соняшникового шроту з України у новому сезоні оцінюється експертами USDAна рівні 3,45 млн т, що перевищує показник попереднього року на4,5% та становить 64% світового продажу.

7.Цінова ситуація

Упродовж 2011-2012 МР на світових товарних біржах спостерігалася тенденція до зростання цін на соняшник. Якщо в січні нинішнього року ціни Ротердамської біржі на умовах поставки CIF становили $540/т, то в квітні підвищилися до $620/т. Згодом після зниження у наступні місяці досягли у серпні $629/т. Загалом середні світові ціни 2011-2012 МР на соняшник нижчі за попередній маркетинговий рік на 13%.

За оперативною інформацією Мінагропрому про рівень середньозважених закупівельних цін, станом на 22 серпня 2012 року соняшник коштував понад 4 тис. грн/т, тоді як мінімальна ціна становила 3,6, а максимальна - 4,6 тис. грн/т. При цьому, порівняно з іншими регіонами, найдорожчою продукція була в Луганській (4,55 тис. грн/т) та Одеській (4,35 тис. грн/т) областях.

Стрімке зростання світових цін на зерно та насіння олійних культур активізує експортерів та переробників на вітчизняному ринку. Нинішня цінова ситуація внутрішнього ринку на соняшник порівняно зі світовими цінами, вигідність географічного розташування впливає на підвищення попиту на насіння. До того ж, зростання вітчизняних потужностей з переробки олійних культур впливає на загострення конкуренції між переробниками та експортерами в Україні. Отже, враховуючи прогнози до утримання високого попиту на соняшник та продукти його переробки в світі, варто очікувати подорожчання продукції в Україні.

 

 

Висновки

Соняшник є однією з головних олійно-білкових культур світового землеробства, важливим джерелом виробництва олії і шроту. Він відіграє особливу роль у поліпшенні фінансового стану сільськогосподарських підприємств у період подолання економічної кризи і переходу до ринкових відносин. Економічна сутність стабільного виробництва соняшнику полягає в тому, що воно завжди є досить прибутковим, а продукти переробки соняшнику є конкурентоспроможними на внутрішньому та світовому ринках. У багатьох аграрних підприємствах соняшник забезпечує 40-60 % прибутку від реалізації продукції рослинництва.

Україна знаходиться у першій п’ятірці по виробництву соняшнику на душу населення в світі (після Аргентини, Угорщини, Молдови, Росії). Соняшник в Україні займає найбільшу посівну площу серед технічних і олійних культур.

Степан КАПШУК, генеральний директор Асоціації «Укроліяпром»

«У новому сезоні в Україні очікується збільшення потужностей з переробки олійних культур. Так, потужності з переробки соняшнику збільшаться до 12,2 млн т/рік, в тому числі за рахунок реконструкції та модернізації діючих підприємств – на 0,493 млн т, та за рахунок будівництва нових заводів – на 2,7 млн т. Разом з тим, можливості вітчизняного ринку з переробки сої підвищаться з 2 до 2,4 млн т; ріпаку – з 1,32 до 1,36 млн т на рік.

До основних виробників вітчизняної олії належать ГК «Кернел», що забезпечує понад 30% виробництва нерафінованої соняшникової олії та 22,4% - рафінованої. Провідними виробниками олії на внутрішньому ринку також є ЗАТ «АТ «Каргіл», ДП з ІІ «Сантрейд», ПАТ «Запорізький ОЖК» та ПАТ «Пологівський ОЕЗ».

Переважна більшість виробленої олії експортується. За підсумками 2011-2012 маркетингового року, зовнішні торгові потоки спрямовувалися до Індії, яка забезпечила майже 41% експортних обсягів України, країн ЄС – 12,9%, Єгипту – 11,6%, Алжиру – 7%. У структурі експорту продукції харчової та переробної промисловості 2011 року на частку олійно-жирової продукції доводилося 50,6% або 3,9 млрд. дол. США, з яких олія соняшникова займала 82% або $3,15 млрд.

 

Список використаної літератури

1.Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. − К.: ННУІАЕ, 2005. − 292 с.

2.Журнал «Агробізнес сьогодні»,№17(240) вересень 2012.

3.Аналіз стану та перспектив и розвитку олійних культур в Україні і світі // Хімія. Агрономія. Сервіс. – 2005. – № 28 – 29. – С.5.

4.Бітюк О.В., Піддубний В.І. Олійно-жирова промисловість України // Агросвіт, 2006. – №2. – С.10 – 13 .

5. Белевцев Д.Н., Макарова В.Ф. Вплив добрив на продуктивність соняшнику в зоні недостатнього зволоження / / Землеробство. - 2005. - № 5. - С.10 - 11.

6. Бронін О.В. Вплив експортного мита на стан олійно-жирової галузі України // Вісник аграрної науки, №1, 2007. – С.77 – 79.

7. Жаркова Г. Сортові ресурси соняшнику : нова генерація // Пропозиція. – 2005. – №5. – С.42 – 45.

8. 26. Калінчик М.В., Ільчук М.М. Міжгалузевий баланс олійно-жирового підкомплексу України // Науков. вісник НАУ. – К., 2005. – Вип. 86. – С. 266 – 275.

9. 35. Оверченко Б. Природні ресурси та урожай соняшнику в Україні // Пропозиція. − 2012. − №4. − С.39 - 40.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.