Задача 5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкта. ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Приклад виконання задачі 5 Вихідні дані: – середня температура повітря tº = 20-25ºС, II кліматична зона ; – час заповнення сховища робітниками та службовцями tнорм = 8 хв; – відстань до робочих дільниць (N1=200 осіб) R1=100 м, (N2=310 осіб) R2=300 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті N=N1+N2=200+310=510 осіб; – на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 100 кПа; – приміщення для захисту робітників та службовців S1 = 300 м2; – приміщення для пункту управління S2 = 12 м2; – коридори S3 = 10 м2; – санітарні вузли S4 = 70 м2; – приміщення для зберігання продуктів S5 = 14 м2; – висота приміщення h = 2,4 м; – фільтровентиляційне обладнання - 3 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2; – розрахунок пункту управління N=5 осіб; – водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас води - 4500 л; – електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело - акумулятори батареї. Необхідно: – оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з такими показниками: – за місткістю; – за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші; – за оцінкою системи життєзабезпечення сховища; – за своєчасністю укриття. Розв´язання 1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень: Загальна площа основних приміщень: 312 м2 де N - кількість основних приміщень; Si - площа і-того приміщення.
Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер); 406 м2 де: М - кількість допоміжних приміщень; Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації. 2. Визначаємо місткість (Мs) сховища за площею: – при двоярусному розташуванні ліжок 624 місця, де – норма площі на одну людину. 3. Визначаємо місткість( ) сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації: 649 місць, де h – висота приміщення, м. VН – норма об'єму приміщення на одну людину ; 4. Порівнюючи дані місткості за площею (Мs) та об'ємом (Мv), визначаємо фактичну (розрахункову) місткість. За фактичну місткість Мф (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. Отже, в наведеному прикладі Мф = 624 місця. 5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення захищених. Висота приміщення h = 2,4 м дозволяє встановити двоярусні ліжка (нари). При довжині ліжок (нар) 180 см. і нормі 5 людей на одне ліжко необхідно встановити: 125 ліжок. 6. Визначаємо показник, що характеризує місткість захисних споруд (коефіцієнт місткості): де N – чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю. Висновок. 1. Об'ємно-планові рішення сховища відповідають вимогам СНіП (ДБНВ.2.2.-5-97) 2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 122% .
7. Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать: – повітропостачання ; – водопостачання ; – теплопостачання ; – каналізація ; – електропостачання та зв'язок. Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб. 7.1Система повітропостачання. 7.1.1 Визначаємо кліматичну зону, яка, в свою чергу, визначає середньою температурою зовнішнього повітря найбільш теплого місяця і норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II. Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі–I»: – W1= 8 м3/г. (для I кліматичної зони,температура повітря до 20ºС); – W1=10 м3/г. (для II кліматичної зони, температура повітря до 20 - 25ºС); – W1=11 м3/ г. (для III кліматичної зони, температура повітря до 25 - 30ºС); – W1=13 м3/г. (для IV кліматичної зони, температура повітря більше 30ºС). 7.1.2. Визначаємо загальну кількість повітря, що подається за годину в «Режимі I» за формулою: WOI = КФВК1·QФВК1+КЕРВ·QЕРВ=3·1200 + 1∙900 = 4500 м3/г, де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ; QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі–I» – 1200 м3/год.; КЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2 ; QЕРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі –I»-900 м3/год. 7.1.3. Визначаємо чисельність людей, яких можна забезпечити повітрям в «Режимі I»: 450 осіб, де - кількість повітря, яке подається в годину в «Режимі –I»; - норма зовнішнього повітря , для II кліматичної зони-10 м3/ч на одну людину . 7.1.4. Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі –IІ» за формулою: WOII = КФВК1 · QФВК1 = 3 · 300 = 900 м3/ч, де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1; QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі II» – 300 м3/год. Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює
7.1.5. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі II» за формулою: Wнеоб.. II = Nзах · W2. + NПУ · W2 ПУ = 510 ∙ 2 + 5 ∙ 5 =1045 м3 де Nзах – число людей у сховищі; W2 – норма повітря, розрахована на людину в режимі II (фільтровентиляції – 2 м3/год., для I та II кліматичних зон; і 10 м3/год. для III та IV кліматичних зон; NПУ – розрахунок пункту управління, осіб; W2 ПУ – норма для тих, хто працює на ПУ, - 5 м3/год .
7.1.6. Визначаємо, яку кількість людей можуть забезпечити в «Режимі II». 450 осіб, 7.1.7. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання в режимі І і ІІ. В режимі І: 0,88 де NOI – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі I»
В режимі ІІ: 0,88,
де NOIІ – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі ІI» Висновок. Кповіт.пост < 1, кількість фільтровентиляційних комплектів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплектів. Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 450 осіб.
7.2. Система водопостачання. 7.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання. З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання = 4500 л. 7.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання: 300 осіб, де T – тривалість укриття = 3 доби; N1 - норма споживання на одну людину в аварійному режимі – 3л; N2 - для санітарно-гігієнічних потреб – 2л.; - можливість системи водопостачання.
7.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання: 0,59
Висновок. 1. Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців. 2 Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3150 літрів.
7.3. Система електропостачання. Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання - акумуляторна батарея. Висновок. 1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища. 2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну. На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однією із систем.
7.4. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню (коефіцієнт життєзабезпечення). В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням (NЖ.З.=300 осіб), виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує життєзабезпечення, дорівнює: . Висновок. 1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб. 2. Система водозабезпечення знижує життєдіяльність до 59% за якою йде система повітропостачання – 88%.
8. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей. 8.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком Vнорм=50 м/хв. і надається дві хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі. Від ділянки № 1 до сховища (для N1=200 осіб.): t1 = = = 4 хв. Від ділянки № 2 до сховища (для N2=310 осіб.): t2 = = = 8 хв.
8.2. Порівнюючи необхідний час для укриття людей з вихідними даними tнорм=8 хв. В нашому прикладі t1 = 4 хв < tнорм = 8 хв і t2 = 8 хв = tнорм = 8 хв. Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб: Nсвч = N1+N2=200 + 310 = 510 осіб. 8.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців: . Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців . Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта: – коефіцієнт місткості захисної споруди КМ = 1,22; – коефіцієнт життєзабезпечення КЖ.З. = 0,59; – коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців КСВЧ = 1.
9. Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкта. 9.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 59% робітників та службовців. 9.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно: - встановити додатково 2 комплекти фільтровентиляційного обладнання ФВК-1; - встановити додатково ємність для води на 3150 літрів. Варіанти вихідних даних до задачі 5 Для всіх варіантів: - тривалість укриття – 3 доби; - висота приміщення – 2, 4 м; - розрахунок пункту управління – 5 осіб; - електропостачання від мережі промислового об'єкта, аварійне джерело – акумуляторні батареї.
Таблиця 12
|