 |
|
Методи управління своїм часом
Перший етап характеризується спробами впорядкувати, систематизувати все, що вимагає витрат часу і сил, за допомогою записок, пам'яток і т.д.
На другому етапі з'являються найрізноманітніші календарі, щоденники, ділові щоденники як перші спроби планування подій і своєї діяльності в майбутньому.
Третій більш сучасний етап управління часом характеризується ідеєю про розстановку пріоритетів, а також порівняння значущості різних справ. Крім щоденного планування активно починають використовуватися прийоми і способи постановки проміжних цілей, вводиться довгострокове і середньострокове планування.
У теперішній час, на четвертому етапі, стало цілком очевидним, що акцентувати увагу необхідно на розвитку навичок з управління собою, плануванні не тільки дій і витрат часу, а на досягненні конкретних результатів. Іншими словами, треба не тільки намагатися бути більш організованими і краще розподіляти ресурси, а слід почати шанобливо, по-новому мислити про час. Наприклад, при управлінні ресурсом часу слід було б виходити як з принципу ефективності (використання часу має відповідати основним принципам), так і з принципу розумності (зробити більше за рахунок скорочення втрат часу). До управління часом необхідно підходити цілісно, враховуючи як емоційну та інтуїтивну, так і інтелектуальну та раціональну природу людини. Краще рішення - це творче управління з урахуванням душевного стану, переконань та індивідуальних особливостей.
Можливості ефективного розпорядження часом можна представити у вигляді наступної схеми управління часом:
1) постановка мети - час економить висока мотивація, усунення слабких сторін, виділення переваг, фіксація строків і найближчих кроків;
2) планування - час можна заощадити на оптимальному розподілі тимчасових витрат по етапах проекту і на скороченні планових термінів виконання завдань;
3) прийняття рішень та встановлення пріоритету - час економить ефективна організація праці, вирішення першочергових проблем та впорядкування справ за термінами і ступенем важливості;
4) реалізація та організація - часом керують за допомогою концентрації на завданнях, використання особистих піків ефективної роботи, а також за допомогою створення ефективного індивідуального робочого стилю;
5) аналіз і контроль за виконанням результатів - контроль скорочення часу, якщо він супроводжується швидкою перевіркою результатів, що досягаються, дає позитивне відчуття «виконаного обов'язку»;
6) комунікація і робота з інформацією - час можна економити за рахунок прийомів раціонального або швидкого читання, вміння виділити головне в інформаційному блоці, побудувати важливі зв'язки, блокувати перешкоди відволікаючих факторів при ефективній організації зв'язків і переговорів.
Серед основних методів управління тимчасовим ресурсом, які сприяють вирішенню проблеми щодо ефективного і розумного управління своїм часом, можна назвати систему управління часом Б. Франкліна, матрицю пріоритетів Д. Ейзенхауера, тимчасовий принцип В. Парето, систему АБВ - аналізу, метод «Альпи». Розглянемо їх докладніше.
Система управління часом Бенджаміна Франкліна заснована на базових принципах класичної системи управління часом, які передбачають, що будь-яка глобальна задача, що стоїть перед людиною, ділиться на підзадачі, а ті в свою чергу - на ще більш дрібні підзадачі. Візуально цей процес можна представити у вигляді багатоступінчастої піраміди, а застосування системи - як процес поетапного зведення цієї піраміди.
Рис. 2.5. Система Б. Франкліна
Перераховані вище плани не є чимось постійним, їх рекомендується регулярно переглядати і коригувати (наприклад, план на день - на протязі дня; короткострокові плани - з періодичністю 1-2 тижні; довгострокові - не рідше одного разу на 4-6 місяців; генеральний план і глобальна мета - 1 раз на рік).
Більшість людей, що застосовують систему Б.Франкліна, відзначають, що вона допомагає значно підвищити ефективність роботи - як за рахунок більш ефективного управління часом, так і за рахунок чіткого планування самої діяльності. На закінчення хотілося б звернути увагу на те, що використання даного методу не вступає в протиріччя з застосуванням інших методів. Навпаки, одночасне використання системи Франкліна і, наприклад хронометражу, може бути подвійно ефективно, тому що дозволить поглянути і «вперед» і «назад».