Здавалка
Главная | Обратная связь

Конфлікти в діяльності менеджера: сутність і види



 

Дослідження проблем в галузі менеджменту, проведене в різних організаціях США, показало, що 25% часу, згаяне на управління, йде на залагодження конфліктів. Ця цифра збільшується до 30% для керівників нижчої ланки. В умовах недозволеного конфлікту погіршуються якість управлінських рішень, звільняються працівники організації, знижується продуктивність праці, втрачається робочий час, погіршується здоров'я конфліктуючих.

Конфлікт в колективі являє собою усвідомлене зіткнення, протиборство людей через розбіжність їхніх інтересів, цілей, поглядів, прагнень. Як правило, конфлікту передує певний період прихованого наростання напруженості, який називають конфліктною ситуацією.

Залежно від характеру впливу на розвиток колективу розрізняють конструктивні та деструктивні конфлікти. Конструктивні конфлікти пов'язані з розбіжностями з принципових питань життя колективу, організації праці та управління виробництвом. Вони сприяють розкриттю та усунення наявних недоліків, служать джерелом розвитку колективу.

Деструктивні конфлікти виконують негативну функцію. Вони виникають через різке розходження поглядів, інтересів і прагнень людей, є результатом постановки егоїстичних цілей, порушення соціальних норм поведінки з боку окремих працівників, а іноді через психологічну несумісність спільно працюючих людей, їх важкого характеру. Деструктивні конфлікти послаблюють ціннісно-орієнтаційну єдність групи, погіршують соціально-психологічний клімат у колективі, знижують ефективність його діяльності. Психологічними дослідженнями встановлено, що втрати робочого часу від конфліктів становлять близько 15% загального робочого часу, а продуктивність праці з тих же причин знижується на 20% і більше.

В основі будь-якого конфлікту можуть лежати організаційні чи особисті причини. До організаційних відносяться: ігнорування окремими працівниками вимог організації (порушення трудової чи технологічної дисципліни, неякісне виконання своїх обов'язків); низька якість посадових інструкцій, непродуманість їх розподілу, їх погане організаційне забезпечення; неправильне нормування і стимулювання праці.

Особисті конфлікти виникають через антипатії, особисту неприязнь один до одного на основі неспівпадання цінностей, установок, норм поведінки. Вони можуть виникати через нерозуміння один одного та недостатнє спілкування; розходження в планах, інтересах і оцінках; невірних відсутності співчуття потребам і бажанням інших людей; особливостей характеру людини (мстивість, образливість, запальність); негідної поведінки людей (нечесність, зарозумілість, грубість). Крім того, особистісний конфлікт може бути наслідком організаційного або виробничого конфлікту, коли принципові розбіжності на діловій основі переходять у взаємну особисту неприязнь або ворожнечу. Причинами особистісних конфліктів є також недостатність загальної культури, низький рівень виховання та професійного спілкування, невміння вести дискусію, коректно сперечатися і переконувати, небажання керівника визнати за підлеглим право на власну точку зору, небажання врахувати інтереси, прагнення всіх людей, що беруть участь у колективній діяльності.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.