Главная | Обратная связь

Суб’єкти правовідносин у сфері права соціального захисту

Суб'єктом правовідносини по соціальному забезпеченню є його учасник, що володіє суб'єктивними правами й обов'язками відповідно до законодавства про соціальне забезпечення. Щоб стати суб'єктом правовідносини по соціальному забезпеченню,громадянин повинен мати таку передумову для цього, як володіння правосуб'єктністю, що складається з правоздатності (визнананої законом здатності мати права й обов'язки по соціальному забезпеченню), дієздатності (визнаної законом здатності здійснювати вказані праав і обов’язки) і деліктоздатності (здатності нести відповідальність за правопорушення в сфері соціального забезпечення).

Кожен громадянин має право на соціальне забезпечення, але його правомочність на вид забезпечення виникає лише з настанням основного юридичного факту по даному виді забезпечення (інвалідність, непрацездатність і т.д.). Тому правосуб'єктність громадянина в соціальному забезщпеченні протягом його життя різна. Загальною правосуб'єктністю володіють усі громадяни від народження до їхньої смерті тільки по такому виду соціального забезпечення, як медичне обслуговування і лікування. По інших видах соціального забезпечення правосуб'єктність громадянина виникає одночасно з виникненням його права на даний вид забезпечення, тому що те й інше залежать від появи єдиного юридичного факту для цього (інвалідність, смерть годувальника і т.д.).

Таким чином, початок виникнення правосуб'єктності громадян в сфері соціального забезпечення треба розрізняти по видах забезпечення. Громадянин може вступати одночасно у кілька видів основних правовідносин по соціальному забезпеченню, наприклад, бути суб'єктом пенсійних правовідносин у пенсії по інвалідності, суб'єктом правовідносини по допомозі по тимчасовій непрацездатності. При цьому правосуб'єктність за кожним видомі забезпечення виникає лише із виникненням одночасно права на цей вид забезпечення і закінчується разом із закінченням цього права.

Суб'єкти права соціального забезпечення — це учасники (суб’єкти) правовідносин по соціальному забезпеченню, що мають соціально-забезпечувальну правосуб'єктність на даний вид забезпечення.

Оскільки всі ці правовідносини є двосторонніми, то кожне з них має суб'єктом з одного боку — громадянина, а по деяким видам – сім’ю. Так, у правовідносинах по пенсії на випадок втрати годувальника, допомозі на дітей до 16-річного віку суб'єктом виступає сім’я.

Другим суб'єктом соціально-забезпечувальних правовідносини є орган, зобов'язаний призначити і надати даний вид забезпечення. Правосуб'єктність цього органу визначаэться і обмежується тими завданнями в соціальному забезпеченні, заради яких він створений.

Д таких органів належать:

1. Органи Пенсійного фонду України, які здійснюють а) призначення і виплату пенсій, надбавок, підвищення та доплат; б) призначення і виплату щомісячної компенсації сім’ям у зв’язку з втратою годувальника; в) індексацію грошових доходів.

2. Комісія із встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при КМУ.

3. Органи Міністерства праці і соціальної політики України здійснюють: а) призначення та виплату державної соціальної допомоги, встановленої законом; 2) надання субсидій і відшкодування витрат на оплату комунальних послуг; в) компенсаційні виплати інвалідам.

4. Органи пенсійного забезпечення Міноборони, МВС, СБУ, - призначають пенсії та допомоги певним суб’єктам.

5. Державна служба зайнятості і працевлаштування – а) забезпечує працевлаштування безробітних4 б) виплачує допомогу по безробіттю; в) надає одноразову матеріальну допомогу; г) надає позику безробітним для підприємницької діяльності.

6. Органи МОЗ України здійснюють влаштування і обслуговування у будинках дитини дітей-сиріт.

7. Органи Міністерства освіти та науки здійснюють навчання дітей з особливими потребами в спецустановах.

У процедурних правовідносинах другим суб'єктом є медико-соціальна експертна комісія, що встановлює факт інвалідності, її причини, а також суд, що установлює факти безвісної відсутності або смерті безвісно відсутнього.