Главная | Обратная связь

Поняття та значення цивільного позову в кримінальному провадженні.Процесуальне становище цивільного позивача та відповідача. (Значення – полегшити можливість відшкодування шкоди)

Під цивільним позовом у кримінальній справі розуміють вимогу особи, якій завдано шкоду від злочину, її представника чи в її інтере­сах прокурора, до обвинуваченого чи осіб, які за законом несуть відпо­відальність за його дії, про відшкодування цієї шкоди, про що заявля­ється органам, які ведуть кримінальний процес, і вирішується судом разом із кримінальною справою. Цивільний позов у кримінальній справі має подвійну правову природу: матеріально-правову (цивільну) та процесуально-правову (кримінально-процесуальну).

Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом із кримінальною справою (ст. 28 КПК). Прокурор пред'являє або підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не мо­жуть захистити свої права.

Предметом цивільного позову у кримінальній справі є вимога про відшкодування шкоди, завданої злочином, а також витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Фізичні та юридичні особи, які постраждали внаслідок злочину, впра­ві пред'явити цивільний позов у кримінальній справі про відшкоду­вання: прямої безпосередньої майнової шкоди, завданої злочином; не- одержаних унаслідок учинення злочину прибутків; витрат на віднов­лення здоров'я потерпілого; витрат на поховання потерпілого в разі його смерті та виплати на утримання непрацездатних членів його сім'ї-

Ураховуючи положення постанови Пленуму Верховного Суду Ук­раїни № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшко­дування моральної (немайнової) шкоди», відшкодуванню в криміналь­ній справі підлягає як майнова, так і моральна шкода, хоча ст. 28 КПК закріплює можливість відшкодування лише матеріальної шкоди.

У кримінальній справі не можуть розглядатися регресні позови ор­ганів страхування і соціального захисту населення, підприємств, установ чи організацій, які відшкодували потерпілому шкоду до роз­гляду справи в суді. Такі позови заінтересовані особи можуть пред'я­вити в порядку цивільного судочинства (п. 5 постанови Пленуму Вер­хового Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.89 p.).

Підставами цивільного позову у кримінальній справі є: подія зло­чину, яким завдано шкоду; наявність шкоди, заподіяної особі; причинно-наслідковий зв'язок між подією злочину та шкодою, питан­ня про відшкодування якої ставиться; вина заподіювача шкоди.

Цивільний позов може бути пред'явлено до: обвинуваченого; осіб, які несуть цивільно-правову відповідальність за його дії. Особи, спіль­ними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солі­дарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини (ст. 1190 ЦК). Шкода, завда­на спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рі­шенням суду (ст. 1182 ЦК). У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не дове­дуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня осо­ба перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в част­ці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шко­ди було завдано не з його вини (ст. 1179 ЦК). Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час вико­нання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК). Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішення­ми, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Ав­тономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Ав­тономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК).