Особливості пізнання у кримінальному провадженні.
Пізнання відбувається в різних сферах людської діяльності — в науці, в побутовій діяльності, пізнання в різних галузях має свою специфіку. Таку специфіку, особливості має пізнання і в кримінальному судочинстві. Отже, розглянемо доказування як різновид процесу пізнання, визначимо особливості, притаманні пізнанню саме в кримінальному судочинстві. До таких особливостей можна віднести таке: 1) предмет пізнання в кримінальному судочинстві має свою специфіку — це не загальні закономірності природи та суспільства, а конкретні факти минулого та теперішнього, які в загальному вигляді зазначені в законі; 2) на здійснення пізнання уповноважені тільки певні суб'єкти, для яких така діяльність є юридичним обов'язком; інші суб'єкти, які мають у справі особисті інтереси (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач та відповідач), а також особи, які захищають або представляють їхні права та інтереси (захисники, законні представники та представники), мають право брати участь у доказуванні в певних процесуальних формах (надавати докази, заявляти клопотання і т.ін.); 3) процес доказування докладно регламентовано законом, він здій- снюється у відповідній процесуальній формі, яка покликана, з одного боку, гарантувати правильне встановлення необхідних обставин, а з іншого, — забезпечити додержання прав осіб, які залучаються до участі в кримінальному судочинстві; 4) процес пізнання в кримінальному судочинстві обмежений певними Встановлення строків провадження в кримінальній справі необхідне для того, щоб забезпечити реальні можливості для збирання доказів і розкриття злочину, зробити ефективним кримінальне покарання, наблизивши його до моменту вчинення злочину. Розгляд та вирішення кримінальної справи у визначені строки забезпечує і права обвинуваченого, зокрема право на розгляд справи в розумні строки. 5) комунікативний характер пізнання в кримінальному процесі — результати пізнання мають певного адресата, висновки, які зробив на підставі доказування слідчий, з якими погодився прокурор, стають предметом судового дослідження, рішення суду має бути мотивованим і переконливим як для суб'єктів, які брали участь у розгляді справи, так і для інших осіб; у правильності висновків у кримінальній справі зацікавлене суспільство, і саме в публічних інтересах здійснюється доказування в кримінальному судочинстві; 6) необхідність прийняття рішення — незалежно від того, чим завершується доказування, в справі повинно бути винесено рішення, яке повідомляється зацікавленим особам; 7) пізнання досить часто провадиться в умовах, коли суб'єкту, що здійснює доказування, протистоїть особа, яка не зацікавлена у встановленні фактичних обставин, іноді така особа докладає зусиль, щоб перешкодити одержанню необхідних доказів, перекручує певні дані. Пізнання в кримінальному процесі здійснюється опосередкованим шляхом, а в деяких випадках — безпосереднім. Так, коли слідчий або суд допитують свідка, потерпілого або обвинуваченого (підсудного), вони не спостерігають самі тих подій, про які розповідають допитувані» тут має місце опосередковане пізнання, а коли слідчий оглядає місце події, провадить обшук, то він безпосередньо сприймає певні обставини — наявність слідів на місці події, сховані речі, які знайдено при обшуку, в цих випадках мова йде про безпосереднє пізнання. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|