 |
|
Порядок зміни та скасування запобіжного заходу.
. Обрання, зміна і скасування запобіжних заходів щодо обвинуваченого на практиці застосовується майже у кожній справі та дуже часто пов'язане з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема свободи пересування, а втручання у право на особисту свободу належить до числа найсерйозніших обмежень основних прав. У зв'язку з цим суд повинен особливу увагу приділяти підставам, доцільності обрання або заміни особі запобіжного заходу, приймати рішення, всебічно розглянувши це питання.
За наявності законних підстав суд має право обрати, змінити або скасувати будь-який запобіжний захід, обраний раніше щодо обвинуваченого. 2. Обрання, скасування або зміна запобіжних заходів може ініціюватись стороною обвинувачення або захисту, а також судом. Проте незалежно від наявності клопотання сторін суд у будь-якому разі зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, який рахується з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу увигляді тримання під вартою. Суд має винести вмотивовану ухвалу, якою скасовує або змінює обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія такої ухвали суду обов'язково вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. 3. Розглянувши клопотання сторін, наведені ними доводи про скасування, зміну або обрання запобіжного заходу, оцінивши встановлені під час кримінальіюго провадження обставини, які стосуються особи обвинуваченого і характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, суд може прийняти одне з чотирьох рішень: а) обирає запобіжний захід щодо обвинуваченого, якщо раніше він не був обраний для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, а також якщо під час судового розгляду справи з'ясувались такі обставини щодо можливих дій обвинуваченого: він може переховуватись від суду; він може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; він може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста уцьому ж кримінальному провадженні; він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; він може вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується; б) змінює запобіжний захід на більш суворий, якщо є підстави вважати, що той запобіжний захід, який було обрано раніше, не спроможний забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого (наприклад, обвинувачений не з'являється до суду, вчиняє дії з фальсифікації доказів тощо); в) змінює запобіжний захід на менш суворий, якщо є підстави вважати, що внаслідок зміни обстановки (наприклад, погіршення стану здоров'я обвинуваченого, тяжка хвороба члена сім'ї, зміна прокурором обвинувачення тощо) належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід4. Аналіз ст.ст. 331 та 392 КПК свідчить, що ухвала про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, винесена судом на стадії судового розгляду, окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, однак заперечення на таку ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції. У зв'язку з цим необхідно звернути увагу, що відсутність можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу не позбавляє заінтересовану особу подати до суду першої інстанції клопотання (зокрема, повторне) про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу.
Запобіжні заходи, які застосовуються до осіб щодо яких здійснюється провадження з застосуванням примусових заходів медичного характеру(поміщення до псих.лікарні або під нагляд певних осіб)