Процесуальний порядок затримання особи на підставі ухвали сл..судді.
У відповідності до ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов’язання – найбільш м’який запобіжний захід; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою – найбільш суровий запобіжний захід. Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено можливість застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування виключно на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого погодженим з прокурором, або за клопотанням самого прокурора. Положеннями ст. 177 КПК України визначені мета і загальні підстави застосування всіх без виключення запобіжних заходів. Так, метою застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом. Разом з тим, ст. 178 КПК України зобов’язує слідчого суддю при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України,на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1. вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2. тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3. вік та стан здоров'я підозрюваного; 4. міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5. наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; 6. репутацію підозрюваного; 7. наявність судимостей у підозрюваного; 8. дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 9.наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 10. розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Враховуючи, що кожен із передбачених кримінальним процесуальним законом запобіжних заходів має свої особливості та специфіку в його застосуванні, на нашу думку, буде доцільним проаналізувати судову практику розгляду клопотань про застосування кожного окремо запобіжного заходу. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|