 |
|
Види соціальних процесів.
Суспільство є багатогранним і має досить складну структуру, і це зумовлює появу великої кількості різних соціальних процесів. Перші спроби класифікації соціальних процесів були зроблені ще в перші роки дослідження їх. Зараз можна виділити декілька основних ознак, за якими класифікують соціальні процеси.
За масштабами охоплення соціального середовищавиділяють:
- соцієтальні - найглобальніші процеси, які охоплюють або все суспільство, або великі ділянки його. До таких процесів належать, наприклад, зміни соціально-економічних формацій, промислова революція, світова економічна криза та інші.
- загальні - ті, що охоплюють певні соціальні інститути - зміна системи освіти, зміна політичного устрою держави, зміна системи управління тощо.
- особливі - процеси, які охоплюють, як правило, окремі об'єкти соціального середовища лише за певних умов. Наприклад, урбанізація, пристосування, асиміляція та інші.
Щодо соціальної системи, в якій відбуваються соціальні процеси, їх поділяють на
- внутрішньоособистісні - розвиток свідомості, самовиховання, самовдосконалення;
- ті, що виникають у відносинах двох індивідів;
- ті, що виникають у відносинах між особистістю і соціальною групою;
- ті, що існують в межах групи;
- ті, що виникають у відносинах різних соціальних груп;
- ті, що змінюють соціальну структуру суспільства.
За часом існуваннярозрізняють:
- короткотривалі процеси;
- довготривалі процеси.
За характером діїсоціальні процеси поділяють на
- плавні;
- стрибкоподібні.
За наслідками, які соціальні процеси спричиняють у соціальній системі, їх поділяють на
- асоціативні (об'єднувальні), до яких належать:зближення, компроміс, об'єднання (консолідація),співробітництво, пристосування(адаптація);
- десоціативні (роз'єднувальні), до яких належать:суперництво (конкуренція), опозиція,конфлікт.
Зближення- процес, в ході якого соціальні суб'єкти встановлюють достатній рівень розуміння один одного, дії одного з них не суперечать інтересам іншого, завжди готові до соціального контакту між собою.
Компроміс - процес, при якому для вирішення протиріч між соціальними суб'єктами, вони йдуть на поступки один одному.
Об'єднання - це процес організації соціальних суб'єктів в єдину систему для досягнення спільної мети.
Співробітництво- процес, який полягає в узгодженні діяльності соціальних суб'єктів для досягнення загальної мети.
Пристосування - прийняття соціальним суб'єктом соціальних норм, правил і зразків поведінки того середовища, у якому він опинився, якщо норми і правила засвоєні раніше, не призводять до задоволення потреб в даному середовищі.
Суперництво - процес, який полягає у зіткненні інтересів різних соціальних суб'єктів або у прагненні одним суб'єктом заволодіти для задоволення власних потреб тими засобами, якими прагне заволодіти інший суб'єкт для задоволення власних інтересів.
Опозиція- процес, який полягає у протистоянні соціального суб'єкта, який має обмежену кількість засобів для реалізації власних інтересів, тому соціальному суб'єкту, котрий має їх в достатній кількості з метою заволодіння його становищем.
Конфлікт - процес, в ході якого соціальний суб'єкт для досягнення власної мети прагне підпорядкувати собі або знищити іншого соціального суб'єкта з такими ж самими або близькими цілями.
Десоціативні процеси як правило призводять до дезорганізації соціальних систем.
Дезорганізація - сукупність соціальних процесів, які спричиняють зміни, що не відповідають нормам певної соціальної системи, оцінюються її членами, як такі, що заважають стабільному функціонуванню системи і які можуть призвести до її розпаду.
Параметри вимірювання соціальних процесів поділяються на кількісні і якісні.
До кількісних параметрів виміру соціальних процесів належать такі показники як народонаселення, трудові ресурси, засоби виробництва, рівень валового внутрішнього продукту, рівень інфляції, приріст продукції, рівень доходів на душу населеннята багато інших. Але визначені таким чином кількісні показники стосуються лише деяких аспектів економічної сфери. Адже кількість - це не завжди є основний показник стабільності суспільства. Наприклад, стан добробуту суспільства прийнято вимірювати за середньою тривалістю життя його мешканців. Але якщо взяти іншу країну, де тривалість життя дещо менша, зате вищий рівень побутових та виробничих умов, вищий рівень розвитку освіти та культури, доступність їх для всього населення, то не важко зробити висновок, яке суспільство має вищий рівень добробуту. Тому, часто для виміру соціальних процесів, крім кількісних параметрів, використовують ще й якісні. Взагалі, вимірюючи соціальні процеси, слід враховувати одночасно і кількісні і якісні параметри, і варто користуватися відразу кількома показниками - тоді якість отриманої інформації буде високою.