Главная | Обратная связь

Педагогічної майстерності викладача

Творчий підхід у застосуванні методів активного навчання як запорука

педагогічної майстерності викладача

 

Анотація. У статті автором розкрито сутність активних методів навчання та проаналізовано роль навчальних ігор у процесі навчання.

Аннотация. В статье автором раскрыта сущность активных методов обучения и проанализирована роль учебных игр в процессе обучения.

Summary. In the article author analysed essence of active learning and the role of educational games in the process of learning.

 

Ключові слова: активні методи навчання, метод «мозкового штурму», метод «бінго», метод «попкорн», вервечка імен, рольова гра, моделювання ситуації, обговорення.

 

Постановка проблеми. Головним завданням навчального процесу є перед усім доступне, всеохоплююче та зрозуміле викладення знань для виховання молодих спеціалістів у різних сферах суспільного життя. Вдосконалення методики викладання змушує вносити докорінні зміни у формування освітніх систем другої половини ХХ, а також початку ХХІ століття. Це змушує змінювати погляди на педагогічну діяльність, збільшувати роль творчих можливостей викладача у процесі викладання задля формування успішної інтелектуальної еліти України. Тому ключовим завданням сучасної педагогіки став пошук нових, альтернативних методів викладання навчальних дисциплін. У їх різноманітті яскраво виділяються активні методи навчання, які є необхідними для реалізації першочергових завдань у навчальній та виховній діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Часто, а особливо в наш час, науковці світу та України зокрема намагаються дослідити ефективність методів навчання. Імениті педагоги надавали цьому питання значної уваги, розуміючи його значущість. Видатний педагог та психолог Ю. Р.Вагін у праці «Діалектика навчального процесу» досліджував ефективність ряду методів викладання, в тому числі й активних; Н.Мойсеюк, автор навчального посібника «Педагогіка» є одним з головних вітчизняних зачинателів та першовідкривачів активного навчання, його підручник перевидається й досі та містить як загальну класифікацію методів навчання та стимулювання до наукової діяльності загалом, так і методів активізації навчання зокрема. Проблемою активізації навчання та творчого підходу до його активізації займалися і інші педагоги та психологи, зокрема М.І.Сметанський, Є.С.Рапацевич та ін. [3-6]

Ряд державних документів лише підтверджує важливість використання активних методів у системі вищої освіти України (Національна програма «Освіта ХХІ століття», Закони України «Про освіту» тощо), що закликають до створення високоосвіченого фахівця, вмію чого логічно мислити, творчо підходити до вирішення проблемних завдань. [1,2]

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В статті дано характеристику активних методів навчання з точки зору формування навичок співробітництва та навчального спілкування.

Постановка завдання. Головною ціллю даної статті є дослідження застосування активних методів навчання з метою підвищення рівня ефективності навчального процесу у вищих навчальних закладах України задля поглиблення знань студентів з фахових дисципліна, а отже задля підвищення рівня кваліфікації майбутніх фахівців.

Викладення основного матеріалу дослідження. Майстерність викладача у значній мірі залежить від застосованих ним методів та прийомів навчання, творчого підходу до процесу викладання.

Як відомо, термін «метод» є доволі давнім і вперше був вжитим ще у Стародавній Греції. Там виникло слово «методос», що в перекладі з давньогрецького означає дорогу, метод пізнання дійсності[7, с.48].

Методом навчання називають інструмент побудови конструктивного діалогу між викладачем та студентом задля забезпечення ефективного навчального процесу. Важливо забезпечити тісний та нерозривний взаємозв’язок у спілкуванні студента та викладача, адже тільки так процес навчання принесе найбільшу користь.

В наш час процес навчання набуває дедалі більшого значення, що пояснюється передусім зростанням значення наукового потенціалу у зв’язку з ринковими механізмами ведення економіки. Все більше навчальних закладів загалом та викладачів зокрема застосовують у своїй практиці

Активними методами навчання зокрема називають такі методи навчання, використання яких забезпечує творчий підхід та інтерес до пізнання, освоєння матеріалу та поглиблення знань з тієї чи інший теми, причому це стосується як викладача, так і студента. [8, с.47].

Однією з основних проблем методики викладання у вищій школі є надмірна теоретична складова при недостатній кількості практичних занять. Адже молодому фахівцю важливо зуміти пов’язати теоретичні знання з його практичною діяльністю. Ця проблема пов’язана з лекційним відтворенням матеріалу, яке більш пов’язане з теоретичними категоріями та класифікаціями і недостатньо урізноманітнено діловими іграми, дискусіями, груповими завданнями, аналізами практичних ситуацій тощо.

Традиційні методи навчання відбивають бажання вчитися та зацікавленість студентів у навчальному процесі. Саме тому варто урізноманітнити традиційні лекцій тренінговими методами, активізувати аудиторії за допомогою дискусійних запитань, проблемних питань, аналізу презентацій та відео, написанні творів та ессе на основі почутої інформації, роботи в малих групах тощо.

Практика зарубіжних вищих навчальних закладів, бізнес-тренінгів та багатьох інших зарубіжних інституцій широко використовують названі вище методи активізації навчання та новітні технології педагогіки в своєму навчальному процесі, підтверджуючи їх ефективність.

Кожна тема лекційного заняття вимагає правильного вибору методів навчання та активізації навчального процесу. Завдання викладача – правильно розподілити їх з врахуванням часу, відведеного на лекцію. Почати лекційне заняття варто з використанням міні-лекції та активізації аудиторії дискусією на проблемне запитання, нероздільно пов’язане з темою (якщо лекційне заняття триває вісімдесят хв., то на даний етап варто відвести хвилин тридцять). Наступні двадцять хвилин варто чергувати міні-лекцію з обговоренням значення даної теми, теоретичних аспектів питань лекції тощо (звичайно, в залежності від дисципліни та конкретної теми). Ще двадцять хвилин можна, скажімо, активізувати міні-лекцію аналізом відповідного кейсу. Наприкінці лекційного заняття доречним було б провести обговорення про сучасні тенденції, перспективи розвитку в Україні та за її межами.

Треба розуміти, що активні методи навчання – це зовсім не альтернатива відомим традиційним методам, ба навіть навпаки – дає можливість покращити якість викладання, підвищити рівень вітчизняних вищих шкіл.

Активні методи варто розглядати як зв’язну ланку між традиційними та інтерактивними методами навчання.

Їх особливістю, по-перше, є те, що вони дозволяють спроектувати ситуацію, найбільш близьку до реальної, а також акумулювати знання в потрібному практичному русі. Ще однією важливою ознакою активних методів навчання є праця колективу, мислення всередині груп чи команд, прийняття спільних рішень у тому чи іншому питанні.

Кожен з методів активного навчання дозволяє отримати певні конкретні навики. Скажімо, метод конкретних ситуацій навчає студенті самостійно формулювати завдання, звертатися та вчитися працювати з інформаційними джерелами, обговорювати та аналізувати різного роду практичні ситуації. Метод інциденту дозволяє приймати оптимальні рішень у нетрадиційних умовах, тобто при наявності певних ускладнень, наприклад, браку часу, аварійної ситуації, недостатність інформативних джерел; знаходити шляхи вирішення конфліктної ситуації в несприятливих для цього умовах. Метод мозкового штурму виховує навички колективного вирішення проблеми. Також цей метод дозволяє відчути себе потрібним, висловлювати власні думки та твердження стосовно того чи іншого питання. Даний метод дозволяє впевнено висувати власні ідеї та твердження щодо проблемного питання, а отже вчить креативному, творчому мисленню студента. За рахунок такого методу усувається психологічний тиск, а складна лекція перетворюється на приємну та цікаву дискусію. ЩЕ одним руйнатором психологічних перепон можна вважати метод занурення, що вводить в вирішення проблеми елементи навіювання та розслаблення. Для формування мотивації навчання та додання інтерактивності в навчальний процес варто застосовувати ігрові методи, зокрема метод ділової гри. Імітаційна гра навчає приймати важливі управлінські, господарські, соціальні рішення за рахунок моделювання середовища існування людей, також додає навиків у спілкування, налагодженні діалогів з іншими людьми за допомогою дискусій, презентацій, публічних розмов. Рольова гра вносить емоційне забарвлення у навчальний процес, адже імітація ситуації та розподіл учасників за ролями дозволяє запам’ятати інформацію емоційно та краще.

Навчання з використанням активних методів є ефективним для розвитку творчих здібностей студентів. Студенти при такій формі навчання проявляють активність, дисциплінованість, самостійність, творчість та розвивають професіоналізм. Вони створюють сприятливу атмосферу для навчальною, наукової та трудової діяльності.

Дуже важливим є грамотне використання методів активного навчання, адже вони допомагають сформувати зі студента особистість, що здатна до самостійного прийняття рішень у майбутній професійній діяльності. Чимало досвідчених педагогів проводили ряд досліджень, пов’язаних із використанням методів активного використання, і всі ці дослідження показали, що опанування матеріалу з використанням активізації навчального процесу веде до кращих показників засвоєння лекційного матеріалу.

Вміння вирішувати проблему, застосовувати набуті знання у тій чи іншій конкретній практичній ситуації повинні замінити банальне вивчення та відтворення розділів того чи іншого навчального підручника і саме це, скоріш за все, і є запорукою соціально-економічного розвитку нашого суспільства.