Здавалка
Главная | Обратная связь

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ ПІДЛІТКІВ

Шатна А.Д – Розвиток творчої уяви підлітків.

Науковий керівник: к. пед..н., доцент Шелевер О.В.

 

Актуальність та важливість даної статті полягає в експериментальному дослідженні творчої уяви підлітків, її активність та вплив на формування індивідуальних характеристик та особистості в цілому,дослідження творчої уяви в аспекті креативності та оригінальності в даному віці. Проблема досліджень творчої уяви полягає у складності та суб’єктивності тестометричних та емпіричних методів, в роботі, над даним процесом. Дана стаття дає можливість ширше розкрити питання про вплив дивергентного мислення на розвиток креативності і оригінальності, що формують індивідуальні якості підлітка , ближче ознайомитися з проблемою творчої особистості, та труднощами розвитку своїх здібностей, яскравість прояву цих здібностей в колективі, творчій групі, визначення, які саме унікальні якості стимулює до розвитку творча уява.

The relevance and importance of this paper lies in the experimental study of creative imagination of the youth, its activity and its influence on the formation of individual characteristics and personality in a whole , the study of creative imagination in terms of creativity and originality, in this age period.

The problem of research of creative imagination lies in the complexity and subjectivity of test and empirical methods in the work on this process.

This article, gives the opportunity to reveal wider the impact of divergent thinking upon the development of creativity and originality, which form the individual characteristics of a teenager, to get acquainted with the problem of the creative person, and the difficulty of the development of their abilities, the brightness of display of those skills in a team, creative team, definitions of the characteristics which are stimulated with the help of imagination.

Проблема. В нашому суспільстві дедалі гостріше постає питання про виховання творчої особистості. У зв’язку з цим виникає особлива необхідність у вивченні розвитку творчих процесів і знаходження шляхів їх оптимізації. Особливо значущим стає виявлення специфіки творчої уяви, закономірностей її розвитку і становлення при вивченні підліткового віку.

Тема даної статті досліджує уяву, як важливий творчий чинник, що вносить свої плоди на карту історичного розвитку людства.

Мета статті полягає у вивченні та аналізі особливості розвитку творчої уяви у підлітків.

Вибірка дослідження. Вибірку складали 19 осіб, віком 15-17 років. Учасники школи закарпатської ліги КВН (м.Ужгород. «ПаДіЮн»). Форма проведення – індивідуальна.Використовувалось первинне оцінювання ситуації, спостереження, тестування.

Уява – особлива форма людської психіки, що стоїть окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням, пам’яттю, відчуттями та емоціями. Як вважає С.Л. Рубінштейн, це відхід від минулого досвіду, перетворення даного та породження на цій основі нових образів.[5;c.152]. Л.С. Виготський пише, що «уява не повторює вражень, які накопичені раніше, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень». [1;c.436]. Уява завжди є відходом від дійсності, проте в будь-якому разі джерело уяви – об’єктивна дійсність. Це складова творчості, вона нерозривно пов’язана з усіма ланками психіки людини.

Уява має специфічну особливість, як психічний процес вона об’єднує і мислення і сприйняття, і пам'ять, і тим самим являється двигуном творення креативного процесу в діяльності людини, за допомоги перерахованих вище процесів

Підґрунтям формування і побудови продуктів людської уяви є попередній досвід людини, враження, що зберігаються в її свідомості і являються джерелом комбінувань[2;c.134].

В процесі онтогенетичного та філогенетичного розвитку особистості та людства, як важливий елемент в діяльності людини посідає творча уява. Майже вся матеріальна і духовна культура є продуктом уяви і творчості людей. Минуле, зафіксоване в образах пам’яті, майбутнє представлено в мріях, фантазіях, вигадках. Якщо уява малює в свідомості такі картини, яким нічого або мало що відповідає в дійсності, то вона носить поняття фантазії. Якщо уява націлена на майбутнє, то її називають мрією [7; с. 98].

Уява не повторює в тих же поєднаннях і в тих же формах окремі враження, які накопичені раніше, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень.

. Т. Рябо розглядає два її види, виділяючи, з одного боку, так зване раціональне і практичне відтворення уяви, а з іншого – творче функціонування відтворення уяви.[9; с 44].

Над дослідженням уяви, творчої уяви, креативності працювали такі відомі зарубіжні та вітчизняні дослідники, як Е. Генгезелін, В. Штерн, Д.Дюі, Е. Торренс, Дж. Гілфорд, М. Сегал, С. Меднік, Л. Виготський, С. Рубінштейн, І.Кулагіна, Б.Зальцман, В. Романець, А. Петровський та інші.

Основні функції уяви полягають у: 1) моделюванні кінцевого результату і тих засобів які необхідні для його досягнення; 2) створенні програми поведінки людини, коли проблемна ситуація невизначена; 3) створенні образів об’єктів з опорою на схеми та описи; 4) у створенні принципово нових предметів та явищ.

В залежності від характеру (або результатів) діяльності людини уява буває відтворююча (репродуктивна) і творча. Останнє це те, що нас цікавить у даному дослідженні [3; с.78].

Творча уява базується на самостійному створенні образів об’єктів, які не існують в наш час, або відтворені оригінальною модифікацією вже наявного об’єкта, явища; це нестандартний образ раніше описаного, прочитаного, сприйнятого. Творча уява активізується там, де людина відкриває щось нове.

В творчій уяві, на перший план висуваються притаманні їй моменти створення нових образів, яких не було в свідомості, пам’яті, минулому досвіді.

Новизна продуктів творчої уяви полягає не в елементах, а у видозміні цих елементів та їх сполучень. Характерним для творчої уяви є самостійний образ матеріалу, спеціальний, власний аналіз, удосконалення образу в процесі діяльності. Саме такий вид уяви – найважливіша частина творчої діяльності людини[7; c.92].

Творча уява, в своєму повному розвитку проходить декілька періодів, що відділені критичною фазою: період самобутності або приготування, критичний момент і період остаточного складання, що постає в уяві в різних видах.

Творча уява, проходить розвиток, так само, як проходить онтогенетичний розвиток особистість. Оскільки, вона тісно взаємодіє із процесом мислення, то можна підкреслити той факт, що однією з властивостей уяви є її підкріплення цим процесом,що відбувається в більш зрілому віці. Початок її розквіту припадає на вік 3 роки, далі, вона обіймає дитинство, підлітковий вік і юність. Баланс між цими двома особливостями психіки – мисленням та уявою формує оптимальне середовище для творчості, такий баланс характерний для підліткового та юнацького віку. Розвиток та стійкість творчої уяви залежить від багатьох факторів: віку, розумового розвитку, та особливостей розвитку, індивідуальних особливостей особистості, особливостей комунікації, ступеня самореалізації, від розробленості процесу навчання і виховання і.т.д. [4; c.29].

Уява – це здатність творчо мислити. Якщо творчу уяву скуто стереотипами, то і мислення, і думки стереотипні. Творча уява – джерело ідей.

Найбільшого піку розквіту, яскравої активності творча уява піддається в підлітковому та юнацькому віці. Особливо чітко, хочу відзначити підлітковий вік, як вагомий період формування творчого мислення, виходячи з його незвичайності на неординарності, який потребує інтенсивного розвитку особистості, де і постає перед нами необхідність процесу творчого удосконалення та вираження. [6; c.22].

Характерними рисами цього віку є полярність особливостей: «чутливість – черствість», «самовпевненість-низька самооцінка», «цілеспрямованість – нестійкість», «потреба в комунікації-бажання усамітнитись», «розбещеність - сором’язливість», «ніжність-жорстокість», «романтичність-цинізм», допитливість, прагнення до пізнання та інформації, перші прояви самореалізації, самовираження, сублімації своєї внутрішньої енергії, перетворення її в продукт діяльності, за що і відповідає творча уява.

Підліток, за допомогою уяви, будує плани свого майбутнього, «програє» в своїй уяві різні соціальні і моральні ситуації, як би тренуючись перед складністю дорослого життя. Оскільки сенситивний період для розвитку уяви в цьому віці зберігається, і оскільки функція уяви для свого розвитку потребує припливу нової інформації, то підлітки люблять читати фантастику, дивитись фантастичні бойовики, де головні герої різко відрізняються від реальної людини. [10].

За твердженням психолога Суботіної Л.Ю, розвиток уяви проходить дві фази, пов’язані з розумовою діяльністю, де перший період розвитку охоплює перші 15 років життя людини, потім, розумова діяльність зберігає свій прогресивний розвиток, а уява, в більшості випадків характеризується падінням інтенсивності. Згасання творчої уяви – негативний момент для особистості, оскільки вона не тільки полегшує процес навчання, а і розвивається при відповідній організації навчальної діяльності[6;c.147-152].

Провідна роль творчої діяльності у формуванні та розвитку творчої уяви, як взаємопов’язаних процесів, у простих випадках характеризується комбінуванням однорідних елементів, аглютинацією, гіперболізація або ж применшення окремих сторін дійсності, об’єднання і роз’єднання окремих сторін, у складних випадках – широкі уявні узагальнення, зіставлення, що йдуть по лінії пошуків конкретних фактів, рис, ситуацій, наочних моделей, художніх конструкцій, що виражають загальні ідеї та закономірності, які потрібно виявити або відкрити (Л.С.Виготський). Найголовнішим новоутворенням творчої уяви в підлітковому віці являється продуктивність, та отримання плодів своєї праці. Усвідомлення своєї індивідуальності та становлення «Я-концепції», що проявляється через самовираження.

Процес розвитку творчої уяви ми спостерігаємо в проведеному нами дослідженні, над учасниками молодіжної організації віком від 15-17 років.

Для дослідження ми використовували: методику «Особливості творчої уяви» (В.Ф. Маценко). Короткий адаптований тест креативності Е. Торренса «Закінчити малюнок» призначений для діагностики невербальної креативності.

За методикою «Особливості творчої уяви» (В.Ф. Маценко) досліджуваним пропонувалося виконати наступні завдання:

Завдання 1. З’ясувати особливості творчої уяви, що виражається у словесній формі. (Завершення оповідання). Пропонується стимульний матеріал, у вигляді незавершеного оповідання, яке досліджуваним необхідно продовжити згідно з власних творчих міркувань. В критеріях оцінки використовуються наступні показники: закінченість оповідання, яскравість і оригінальність образів, незвичайність повороту сюжету, несподіванка кінцівка.

Завдання 2. Простежити особливості творчої уяви (формування логічно зв’язаної розповіді з попередньо поданих слів). Пропонується стимульний матеріал, у вигляді набору слів, з яких досліджуваний формує логічно зв’язану розповідь: ключ, капелюх, човен, сторож, кабінет, дорога, дощ. Оцінка оповідань – за критеріями попереднього завдання.

Завдання 3. З’ясувати особливості творчої уяви, що виражаються в проективній формі. Надати осмисленості малюнку та завершити його. Подано стимульний матеріал – коло, діаметром 2 см. З якого, додаючи лінії, необхідно сформувати малюнок.

Час виконання кожного завдання обмежений і становить 10 хв. Оцінка ведеться за наступними критеріями: завершеність, яскравість, оригінальність, нестандартність.

Тест креативності Е. Торренса «Закінчи малюнок» призначений для діагностики невербальної креативності.Представляє собою набір картинок з певною кількістю елементів, які досліджуваному необхідно перетворити (домалювати картинки) до осмисленого зображення. В даному варіанті використовуються 10 картинок. Оцінюється за такими критеріями: продуктивність, гнучкість, оригінальність, розробленість. Максимальна кількість балів за одну відповідь – 2 бали [8; c.67].

Підбиваючи підсумки, кожного з критеріїв оцінювання, в поставленому перед досліджуваними завданні, я виводила шкалу групового показника,адже визначається особливість творчої уяви всіх підлітків, даної вибірки,в цілому.

Аналізуючи результати кожного з критеріїв оцінювання в поставленому перед досліджуваними завданні, ми визначали групові показники щодо особливостей творчої уяви та рівня креативності.

За результатами дослідження методики «Особливості творчої уяви» (В.Ф. Маценко), середніми показниками Завдання № 1 виступили такі критерії та наступні їх оцінки, де максимальне значення 10 б. а середній показний норми 5 б. у всіх трьох завданнях даної методики. «Закінченість оповідання» - 7,4 б. (рівень вище середнього),«Яскравість образів» - 6,9 б. (вище середнього),«Оригінальність образів» -5,6 б. ( вище середнього),«Незвичайність повороту сюжету» - 6,7 (вище середнього),«Несподівана кінцівка» - 7,1 б. (вище середнього). Середнім показником Завдання № 2 виступають такі дані: «Закінченості оповідання» - 6, 7 б. (рівень вище середнього), «Яскравість образів» - 6,5 б. (вище середнього),«Оригінальність образів» - 6,15 б. (вище середнього),«Незвичайність повороту сюжету» - 6,4 б. (вище середнього),«Несподівана кінцівка» - 6,7 б. (вище середнього). Середнім показником Завдання № 3 виступають такі дані:«Закінченість малюнку» - 8,2 б. (рівень вище середнього ),«Яскравість виконання образів». - 6,6 б. (вище середнього),«Оригінальність образів» - 6,6 б. (вище середнього),«Незвичайність сюжету малюнка». - 6,5 б. (вище середнього).

У групі досліджуваних можемо виокремити підгрупи з показниками творчої уяви нижче середнього, що складається з 3 досліджуваних (15%), підгрупу з показниками вище середнього – 10 досліджуваних (52%). Та підгрупа з високими показниками, таких показників є 6 досліджуваних (31 %).

За результатами 2 завдання: 6 досліджуваних мають показники нижче середнього (31%), 7 досліджуваних, мають середній показник (36%), і досліджуваних з високим показником являється 6 чоловік (31%)

За результатами 3 завдання: нижче середнього – 1 досліджуваний (5%). Середній показник – 3 досліджуваних (15%). Вище середнього – 8 досліджуваних(42%). Високий показник – 7 досліджуваних (36%).

За результатами дослідження за методикою «Особливості творчої уяви» досліджуваних з рівнем розвитку творчої уяви, показниками вище середнього являються – 14 досліджуваних (73%), та високий рівень, що переважає над кількістю досліджуваних з показниками вище середнього – 2 підлітків (10%).

Методика показала, що груповий, загальний рівень творчої уяви 6,04 б. що являється показником вище середнього. Продуктивність групи, при вирішенні дилем в процесі творчої роботи і пошуку креативних рішень є високою. Сам процес роботи, поза діагностичною процедурою є бурхливим і суперечливим, дискусійним та яскравим. Творчі лідери, що виділились і в діагностичних матеріалах, привносять цінні поради в колектив, під час вирішення певного питання. Проте, ми не можемо говорити про авторитетність творчого лідера в групі, оскільки цей фактор залежить від індивідуальних, особистісних характеристик. Творча уява досліджуваних, які показали високі показники, є плодоносною, багатою на образність, часто дотепною, яскравою та фантастичною. В ній присутні елементи футуризму, імпресія, інколи елементи містики та готичності.

За результатами діагностичного дослідження невербальної креативності тесту Е. Торренса «Закінчи малюнок», ми отримуємо такі результати, по перерахованих нижче критеріях оцінювання, призначених для даної методики, за визначеною максимальною оцінкою в 20 балів :

«За оригінальністю» високі показники представлені – 6 досліджуваними (31%). Середній рівень креативності представлений 13 досліджуваними (68 %).

«За розробленістю» середні показники – 2 осіб (10%), що являється нормою, нижче норми – 12 осіб (63%), вище норми – 5 осіб (26%).

Групове дослідження, показує показники вище середнього (максимальний показник 20 балів). Продуктивність – 10 балів. Гнучкість – 8, 7 бала. Оригінальність – 12, 25 бала. (Т-шкала – 55. адаптована шкала до віку учасників, що подається в комплекті ключів до тесту креативності Е.Торенса). Розробленість – 33, 6 балів (Т-шкала 45). Середній показник, за всіма параметрами, діє тільки в межах групи і підпорядковується ранговості за творчим лідером, результати яких за проведеними методиками – співпадають з показником вище середнього, високий.

Виходячи з висновків, проведеної нами діагностичної роботи, ми можемо проаналізувати, що в досліджуваної групи, досить синусоїдний показник креативності та творчої уяви і творчого мислення.

З висновків проведеного дослідження, можемо вивести судження, що умови креативного середовища створюють можливості прояву творчої уяви, при цьому, високі показники тестування значимо виявляють креативних особистостей – творчих лідерів. У той же час, низькі результати тестування не свідчать про відсутність креативності у випробуваного, так як творчі прояви спонтанні і несподівані, непідвладні довільній регуляції. Таким чином, методики діагностики творчих здібностей та творчої уяви призначені, в першу чергу, для фактичного визначення креативних особистостей в конкретній вибірці, на момент тестування.

 

Висновки:

1) Творча уява – це унікальна, особлива інтелектуальна діяльність, що спрямована на перетворення, комбінування окремих об’єктів, а також формування нових, нестандартних та креативних відображень образів, що являються процесом вищої творчої діяльності.

2) Одним із основних компонентів, формування індивідуальних особистісних характеристик являється творча уява, уява загалом, оригінальність та креативність. А також, те, що особистісні психічні властивості та якості, впливають а розвиток творчої уяви індивіда. Ці поняття є взаємопов’язані та нерозривні.

3) Найбільший пік активності творчої уяви припадає на підлітковий вік. Оскільки даний віковий період представлений важливим становленням творчого мислення, виходячи з його незвичайності на неординарності, який потребує інтенсивного розвитку особистості, де і постає перед нами необхідність процесу творчого удосконалення та самовираження.

4) Дослідження особливостей та розвитку творчої уяви в підлітковому віці, показує нам її вплив на формування феномену творчого лідера, як особливого вираження лідерських якостей, в залежності від референтної групи та поставленого завдання, в підлітковому віці.

 

 

Список використаної літератури:

1. Выготский Л.С Сборник сочинений: В 6 Т. – Т.2 Воображение и его развитие в детском возрасте / Выготский Лев Семёнович. – М. Эскимо, 2005. – 1130 с.

2. Глуханюк Н.С. Общая психология: Учебное пособие для студентов / Глуханюк Наталья Степановна, Семенова Светлана Львовна. – М. Академический проект, 2009. – 358с.

3. Коршунова Л.С Воображение и рациональность. Опыт методологического анализа познавательной функции воображения / Коршунова Людмила Сергеевна, Пружинин Борис Исаевич. – М. Изд-во МГУ, 1989. – 182 с.

4. Левин В.А Воспитание творчества / Левин Вадим Александрович. – М. Знание, 1977. - 64 с.

5. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / Рубинштейн Сергей Леонидович. – СПб. Питер, 1999. – 720 с.

6. Субботина Л.Ю. Развитие воображения детей. Популярное пособие для родителей и педагогов / Субботина Лариса Юрьевна. – Ярославль. Академия развития,1997. – 240с.

7. Натадзе Р.Г. Воображение как фактор поведения /Натадзе Реваз Григорьевич. – Тбилиси. Мецниереба, 1972. – 187с.

8. Туник Е.Е. Психодиагностика творческого мышления / Туник Елена Евгеньевна. – СПб. Дидактика Плюс, 2002. – 199 с.

9. Ушинский К.Д. История воображения. Собр. Соч. Т.8 / Ушинский Константин Дмитриевич. – Л. Издательство Академии педагогических наук, 1950. – 441 с.

10. http://vprosvet.ru/biblioteka/kon-psihologiya-yunosheskogo-vozrasta/

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.