 |
|
Німецький літ. процес XVIII ст.
На початку 18 ст. Німеччина булаполітично й економічнороздроблена. Томулітератураотрималаособливе значення-вонавиступалаза національне об'єднанняіставиланагальні соціальніпитання. Літературасталацентромнаціонального життя. Просвітництво в Німеччинірозвивалосяпізніше, ніжвінших країнах, повільнішеіважче. Всю першу половинустоліттяПросв.не ставилосерйознихполітичнихісоціальнихпроблем. Дляроздробленої Німеччинихарактерне утвореннярізнихкультурних центрів, що змінювали один одногоабоспівіснували. Вонивиникаливкняжихрезиденціях, вуніверситетськихтавільних імперськихмістах-базахдуховної культури(Лейпциг, Гамбург, Геттінген, Веймар) Німецька Освітарозроблялобільшефілософськіі теоретичніпроблеми(естетика, історія, філософіякультуриімови). У першуполовинустоліттяПросв.розвивалосяуповільнено,потімнавпакиприскореному темпі.
1 періодПросвітництва: 1-а половинаXVIIIв. (до1750-их рр..). Представник-І.К.Готшед(1700-1766)-теоретиклітератури, драматургії, дидактик. Провідний напрямоквцей період-класицизм.2 період-серединаXVIIIв. (1750-60-і рр..) -РозквітПросвітництва. Представники-Лессінг, Віланд, Клопшток,Винкельманн. Г.Е.Лессінг(1729-1781) - найбільш значнийтеоретиклітературиідраматург, «батько нової німецької літератури». Внесокйоговнімецьку культурунастільки значний,щопройогочасуговорятьякпро «епохуЛессінга». З ім'ямЛессінгапов'язаний розвитокпросвітницького реалізму. Лесcінгзвернувся до жанру«міщанської драми» 3 період: 1770-80-і рр..-ПізнєПросв.Востанню третинустоліттявнімецькій літературівідбувається бурхливий розвиток, внійспівіснуютьізмінюють один одногосамі суперечливітенденції. Все більшу увагу привертаютьідеїсентименталізму, якийпочав розвиватисящез1740-х рр.. У цей періодтворилидва великихкласиканімецької літератури-ФрідріхШіллер (1759-1805)таЙоганн ВольфгангГете (1749-1832)Дванайбільшихявищанімецької літературицього періоду-церух«Буря і натиск»і«Веймарський класицизм».Рух«Буря і натиск»-німецькийваріантпізнього європейськогосентименталізму. ТеоретикомбувГердер. Він розвивавсяв2 періоди: 1) 1770-і рр.. (Гердер; Гете); 2)кінець1770-х-1 пол. 1780-х рр.. (Шиллер). Утворилось декілька літературних груп :• гетінгенська (Л. Гелті, Г.Бюргер, С. Геснер. І. Форс. И. Мюллер); • страсбурзька (Гете. Я. Лепц, Ф.Клінгер. Г.Вангер): • швабська (Ф.Шіллер.,Д. X. ІІІубарт). Всі учасники цих літературних груп висловлювали протест проти руїни, якою було охоплено соціальне життя у Німеччині, і. звичайно, проти феодальною режиму останньої. У п'єсі Клінгера "Буря і натиск" ( 1776). що дала назву усьому рухові, була проголошена ідея бунту заради самою бунту, ніж заради певної усвідомленої мети. Отже, головний ефект літератури "Бурі і натиску" в той історичний період, коли вона створювалась, полягала у її антифеодальному протесті. «Веймарський класицизм»-періодпізнього творчостіГетеіШіллера(2-аполовина1880-х рр.. -Рубіжст). Термін походить відназвимістаВеймар, дежилиГетеіШиллер.1)«Класичний період» пов'язаний зповерненнямдо принципівантичногомистецтва, алевновій якості. Античністьсприймаласявеликими поетамине якпредметдлякопіювання, аякджерело натхнення. ГетеіШиллервважали головною метоюісучасного, іантичногомистецтвагуманізм. Важливоне копіюватиантичне мистецтво, ашукати, прагнутивперед, до майбутнього. 2)Прагнення відобразитивмистецтві«вічні» питання, до узагальнень, всесвітньо-історичним, філософським проблемам. «Великіобрази», високіідеї. 3)Новийтипгероя: узагальнений образ, більшідеалізованийіестетизовано.ТворчістюГетеіШіллеразавершуєтьсяціла епохавмистецтвіXVII-XVIII століть. Вона розвиваласяпізнішеі«переступила» кордонновогоXIXстоліття.
Г.-Е. Лессінг
A) Біографія
Готхольд Ефраім Лессінг народився 22 січня 1729 року у містечку Каменц, що у Саксонії, в родині лютеранського пастора. Він був найстаршим із дванадцяти дітей.
Ще юнаком відчув ворожнечу до мертвої схоластичної науки. Відправлений батьком до Лейпцигського університету для занять богослов'ям, молодий Лессінг замість цього захоплюється філософією, філологією, театром. Доволі рано виявивши, що читання книг дає небагато для знання життя, сімнадцятирічний Лессінг з притаманною молодості жадобою насолод поринув у світ цього дивовижного міста, яке було на той час "маленьким Парижем".
Пристрасть до театру породила у Лессінга бажання стати "німецьким Мольером". У 1748 році трупа Нейбер з успіхом поставила юнацьку комедію майбутнього відомого драматурга "Молодий учений", що висміювала традиційний для Німеччини того часу тип ученого-педанта.
Наприкінці 1751 року Лессінг вступив до Віттенберзького університету на медичний факультет, де вже через рік одержав ступінь магістра.
У 1755 році створив драму в прозі - "Міс Сара Сампсон" першу в німецькій літературі "міщанську" драму. Створена за зразком "Лондонського куння" Дж. Лілло, ця сентиментальна п'єса втілювала переконаність Лессінга в тім, що, наслідуючи більш природніший англійський театр, німці зможуть створити по-справжньому національну драму. Ця п'єса мала значний вплив на розвиток німецької драматургії, хоча застаріла вже через два десятки років.
11 листопада 1760 року письменник був обраний членом - кореспондентом Берлінської Академії наук. Однак, ця звістка не застала його у столиці, У 1760 році під час Семилітньої війни Лессіні прийняв пропозицію губернатора Сілезії, генерала Таусіщина, стати його секретарем. Роки, проведені Лессінгом на службі у Бреелавлі (1760 1765). були для нього школою практичного життя і разом з тим роками напруженої роботи і теоретичних міркувань.
Після краху гамбурзького театру, що проіснував менше двох років, Лессінг змушений був прийняти запрошення брауннівського герцога, що запропонував йому посаду бібліотекаря у Вольфенбюттелі (починаючи з іракця 1770 року і до кінця життя).
Повільно згасало житія драма турі а Готхольд Ефраім Лессінг помер 15 лютого 1781 року у Брауншвейзі.