Здавалка
Главная | Обратная связь

Як змінювався суб’єктний склад права постійного користування земельними ділянками в процесі розвитку земельного законодавства?



10Які особливості характерні для права постійного користування земельною ділянкою?Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності можуть набувати виключний перелік суб’єктів, серед яких:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Громадяни України не мають права набувати права постійного користування земельними ділянками.

Право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Право постійного користування земельною ділянкою передбачає надання права володіння та користування земельною ділянкою без заздалегідь визначеного терміну.
Об’єктами права постійного користування можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності. Землі, що належать до державної та комунальної власності, визначені ст.ст. 83, 84 ЗК України.
Частиною 2 коментованої статті встановлені також обмеження щодо кола суб’єктів, які можуть набувати право постійного користування земельними ділянками. Перелік суб’єктів, визначений ч. 2 коментованої статті, є вичерпним. При цьому слід звернути увагу, що громадяни не можуть набувати права постійного користування земельними ділянками.

Хто може бути постійними користувачами земельних ділянок на землях окремих категорій (сільськогосподарського, лісогосподарського призначення, водного та природно-заповідного фонду тощо)?

CТ.92

Чи змінюється зміст права постійного користування при зміні власника земельної ділянки?

 

Задача 1.

Громадянин Шульга П. звернувся із скаргою до сільської Ради на свого сусіда Середу А.

У своїй скарзі Шульга П. зазначив, що Середа А. на межі їх земельних ділянок насадив плодові дерева, які заважають проникненню сонця до його теплиці, що призвело до загибелі рідкісної колекції троянд.

Крім цього, цілу осінь Середа А. систематично спалює на своїй земельній ділянці опале листя і повністю задимлює двір Шульги, у якого троє неповнолітніх дітей.

На всі проханням щодо ліквідації незручностей Середа А. відповідає, що це його земельна ділянка і він буде робити на ній «все, що вважатиме за потрібне».

З врахуванням зазначеного Іван Костін просить термінового «вжити заходів» до його сусіда.

 

1. Визначте коло суспільних правовідносин. земельні

2. Які права та обов’язки власників та користувачів сусідніх земельних ділянок? СТ 103 ЗКУ

Проведення земельної реформи взагалі та приватизація значної частини земельного фонду зумовили розширення обсягів прав суб'єктів земельних відносин, виникнення у них цілого спектра нових інтересів у сфері землекористування.

Згідно зі ст. 91 та ст. 96 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ) одним із обов'язків власників та користувачів земельних ділянок є дотримання правил добросусідства та обмежень, пов'язаних зі встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Права та обов'язки щодо добросусідства закріплені правовими нормами, що вміщені у Земельному кодексі України (ЗКУ), Законі України «Про землеустрій» та в деяких інших нормативно-правових актах.

Як відомо, земельне законодавство надає власникам та користувачам земельних ділянок свободу вибору способів та видів їх використання в межах встановленого відповідним органом влади цільового призначення цих ділянок. Однак обраний власником чи користувачем земельної ділянки відповідно до чинного законодавства спосіб використання землі може по-різному впливати на осіб, які використовують сусідні (суміжні) земельні ділянки.

Трапляються випадки, коли останні зазнають негативного впливу від діяльності (або бездіяльності), яку правомірно здійснює (або утримується від здійснення) власник чи користувач сусідньої ділянки. Йдеться про вчинення певного фізичного впливу на ці ділянки. Одні з таких способів використання земельних ділянок можуть завдати мінімального впливу, який не відбивається негативно на сусідніх ділянках, інші ж можуть істотно негативно впливати на здоров'я людей, тварин, на природні ресурси сусідніх земельних ділянок.

Основне положення права добросусідства, визначене ст.ЮЗ ЗКУ, полягає в тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані обирати такі з можливих способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. При цьому ЗКУ не містить переліку чи опису можливих негативних впливів на сусідні земельні ділянки, а наводить лише приклади найбільш характерних з-поміж них. Такими можуть бути:

а) затінення, коли зведення власником чи користувачем на своїй земельній ділянці будівлі чи споруди, яка висотою чи розташуванням поблизу межі суміжної земельної ділянки заважає доступу сонячного світла на цю земельну ділянку, позбавляє відповідного комфорту людей, які постійно перебувають на ній, або ж перешкоджає попаданню сонячного випромінювання на її рослинність, пригнічуючи ріст вирощуваного;

б) задимлення, що спричиняється постійним або періодичним спалюванням на земельній ділянці сміття, листя тощо, в результаті чого забруднюється повітря на сусідній ділянці;

в) неприємні запахи, що виникають в результаті утримання худоби або здійснення іншої діяльності і поширюються на сусідні земельні ділянки;

г) шумове забруднення, яке виникає при використанні власниками чи користувачами земельних ділянок певних технічних засобів (верстатів, пилорам тощо), у тому числі й звуковідтворюючих пристроїв (радіо, магнітофонів тощо).

Водночас у низці випадків здійснювані власниками та користувачами на належних їм земельних ділянках певні види діяльності, які не суперечать цільовому призначенню цих ділянок, можуть спричиняти на сусідні ділянки значно більший фізичний вплив. Він може бути настільки значним, що в результаті на одній чи кількох сусідніх земельних ділянках виникнуть умови, які унеможливлять використання цих ділянок за цільовим призначенням. Зрозуміло, що така діяльність має бути припинена. Таким чином, кожен власник чи користувач земельної ділянки не має права використовувати її способами, в результаті застосування яких на сусідніх земельних ділянках виникне ситуація, за якої їх власники чи користувачі будуть позбавлені можливості використовувати належні їм земельні ділянки за цільовим призначенням.

Важливою вимогою права добросусідства є вимога збереження, а в разі необхідності і відновлення спільних меж, тобто меж між двома земельними ділянками. Власники та користувачі суміжних земельних ділянок зобов'язані таким чином використовувати належні їм ділянки, щоб, по-перше, не посягати, без дозволу не проникати на сусідні земельні ділянки, тобто протиправно не переходити за межу між власною та сусідньою ділянками, та, по-друге, підтримувати позначення такої межі в натурі (на місцевості) в належному стані.

Крім зазначених вимог права добросусідства (ст.103) ЗКУ, встановлює ще одну: власники та користувачі сусідніх земельних ділянок мають співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо). Зі змісту цієї вимоги зрозуміло, що вона адресована власникам та користувачам земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Таким чином, добросусідство з позиції земельного права є не лише моральною, а й правовою категорією. Викладені вище вимоги щодо дотримання правил добросусідства покликані забезпечити встановлення між власниками та користувачами сусідніх, у тому числі й суміжних, земельних ділянок таких відносин, за яких вони отримають можливість найбільш повного, безпечного та комфортного використання належних їм земельних ділянок відповідно до цільового призначення цих ділянок для задоволення власних потреб.

3. Чи порушує вимоги чинного законодавства Середа А., здійснюючи зазначену діяльність на власній земельній ділянці? Так, ст. 103

4. Яке рішення має прийняти сільська Рада? Задовольнити скаргу







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.