 |
|
Загальна структура підприємства
Структура підприємства - внутрішній устрій конкретного підприємства, який характеризує склад підрозділів і систему зв’язків, підпорядкованості та взаємовідносин між ними.
Розрізняють загальну, виробничу й організаційну структури підприємства.
Під загальною структурою підприємства розуміється комплекс виробничих та обслуговуючих підрозділів, а також апарат управління підприємством. Загальна структура підприємства характеризується взаємозв'язками і співвідношеннями між цими підрозділами за розміром зайнятих площ, чисельністю працівників і пропускною здатністю (потужністю).
До виробничих підрозділів належать цехи, дільниці, бригади, в яких виготовляється, проходить контрольну перевірку основна продукція, що виробляється підприємством, засоби виробництва, які придбані на стороні, матеріали й напівфабрикати, запасні частини для обслуговування виробів та ремонту в процесі експлуатації, різні види енергії для технологічних цілей тощо. До підрозділів, які обслуговують працівників, належать житлово-комунальні господарства, їхні служби, їдальні, буфети, дитячі сади та ясла, санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, профілакторії, медсанчастини, добровільні спортивні товариства, відділи технічного навчання й навчальні заклади, які займаються підвищенням виробничої кваліфікації, культурного рівня робітників, інженерно-технічних працівників і службовців.
В цілому комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для нормального функціонування основного виробництва і всіх сфер діяльності підприємств – це інфраструктура підприємства.
Особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що його виробничі підрозділи представлені галузями.
Галузь —цечастина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва (предметів і знарядь праці), технологією виробництва і його організацією, а також професійним складом працівників.
Як бачимо, поняття галузі є досить складним. Адже на рівні держави сільське господарство розглядається як галузь національної економіки. Водночас сільське господарство являє собою таку сферу матеріального виробництва, яка сама складається з комплексу галузей, причому цей комплекс необхідно розглядати на різних рівнях, виділяючи на кожному з них групу галузей, що мають між собою досить істотні спільні ознаки. Кожне аграрне підприємство, крім вузькоспеціалізованих, розвиває кілька галузей, які перебувають у певному співвідношенні (поєднанні).
Залежно від економічної ролі, яку відіграють галузі в економіці підприємства, їх поділяють:
- головні - відносять галузі, які формують виробничий напрям підприємства, його спеціалізацію.
- додаткові галузі - мають, як правило, товарне значення. Основна їх функція полягає в тому, щоб підвищити доходність підприємства, створити необхідні умови для успішного розвитку головної галузі (галузей спеціалізації), забезпечити найкраще використання матеріальних ресурсів і робочої сили, пом'якшити сезонність виробництва.
- підсобнісільськогосподарські галузі – розвивають з метою самозабезпечення певними видами сільськогосподарської продукції, мають невелике товарне значення (наприклад, свинарство для забезпечення працівників господарства приплодом і громадське харчування свининою, птахівництво — для задоволення потреб громадського харчування тощо) або зовсім його не мають.