Стратегії спілкування

Тема 4. Майстерність вчителя у розв’язанні педагогічних конфліктів з батьківським колективом.

Поняття конфлікту, його причини.
Стратегії спілкування з батьками.
Загальні правила поведінки при конфліктних ситуаціях.

Підвищення педагогічної культури батьків за В.О.Сухомлинським.

Власні пропозиції щодо шляхів підвищення педагогічної культури батьків (С.О.)

Педагогічні задачі.

№1. Конфлікт у педагогічній взаємодії.

Конфлікт у психології визначається як "зіткнення протилежне спрямованих, несумісних один з одним тенденцій, окремо узятого епізоду у свідомості, у міжособистісних чи взаємодіях міжособистісних відносинах чи індивідів груп людей, зв'язане з негативними емоційними переживаннями.

Конфлікт —

Які причини конфліктів вчителя з батьками учнів, на вашу думку?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

№2. Стратегії спілкування з батьками.

Стратегії взаємодії у спілкуванні.

У конкретній ситуації, особливо коли вона набуває конфліктного характеру, кожний учитель керується певною, обраною ним, стратегією.

Стратегія -_____________________________________________________________

___________________________________________________________________.

Стратегії спілкування

Назва стратегії	Сутність стратегії	Реакція вчителя	Реакція опонента	В яких ситуаціях ефективна
1.Конкуренція
2.Уникнення
3.Пристосування
4.Компроміс
5.Сівробітництво

№3. Загальні правила поведінки при конфліктних ситуаціях.

ü Дайте партнеру "випустити пару".

Якщо він роздратований і агресивний, то потрібно допомогти йому знизити внутрішню напругу. Поки це не трапиться, домовитися з ним важко або неможливо. Під час його "вибуху" слід поводитися спокійно, впевнено, але не зарозуміло. Якщо людина агресивна, значить, вона переповнена негативними емоціями. У хорошому настрої люди не кидаються один на одного. Якнайкращий прийом у ці хвилини — уявити, що навкруги вас є оболонка (аура), через яку не проходять стріли агресії. Ви ізольовані, як у захисному коконі. Небагато уяви, і цей прийом спрацьовує.

ü Зажадайте від нього спокійно обґрунтувати претензії.

Скажіть, що враховуватимете тільки факти і об'єктивні докази. Людям властиво плутати факти і емоції. Тому емоції нейтралізуйте питаннями: "те, що ви говорите, стосується фактів, або враження чи вигадки?".

ü Знижуйте агресію несподіваними прийомами.

Наприклад, попросіть довірливо поради. Задайте несподіване питання, зовсім про інше, але значуще для нього. Нагадайте про те, що вас зв'язувало у минулому і було дуже приємним. Зробіть комплімент ("Ваш гнів набагато менший, ніж я чекав, ви такі холоднокровні в гострій ситуації..."). Виразіть співчуття. Головне, щоб ваші прохання, спогади, компліменти переключали свідомість розлюченого партнера з негативних емоцій на позитивні.

ü Не давайте йому негативних оцінок, а говоріть про свої почуття.

Не говоріть: "Ви мене одурюєте", краще звучить: "Я відчуваю себе обдуреним". Не говоріть: "Ви груба людина", краще скажіть: "Я дуже засмучений тим, як ви зі мною розмовляєте". Цей прийом прийнято називати "Я-висловлювання".

ü Попросіть сформулювати бажаний кінцевий результат і проблему як ланцюг перешкод.

Не дозволяйте емоціям управляти вами! Визначте разом з ним проблему і зосередьтесь на ній.

ü Запропонуйте висловити свої міркування щодо залагодження виниклої проблеми і свої варіанти її рішення.

Не шукайте винних і не пояснюйте положення, що утворилося, шукайте вихід з нього. Не зупиняйтеся на першому прийнятному варіанті, а створюйте спектр варіантів. Потім з нього виберіть кращий.При пошуку шляхів рішення пам'ятайте, що слід знайти взаємоприйнятні варіанти рішення. Ви і партнер повинні бути задоволені взаємно. І ви обидва повинні стати переможцями, а не переможцем і переможеним.

ü У будь-якому випадку дайте опоненту "зберегти самоповагу".

Не дозволяйте собі розпускатися і відповідати агресією на агресію. Не зачіпайте його гідності. Він цього не пробачить, навіть якщо і поступиться натиску. Не зачіпайте його особистості. Давайте оцінку тільки його діям і вчинкам. Можна сказати: "ви вже двічі не виконали свою обіцянку", але не можна говорити: "ви — необов'язкова людина".

ü Віддзеркалюйте значення його висловів і претензій.

Здається, що все ясно, та все ж: "Чи правильно я вас зрозумів?", "Ви хотіли сказати...?", "Дозвольте , я перекажу, щоб переконатися, чи правильно я вас зрозумів, чи ні". Ця тактика усуває непорозуміння і, крім того, вона демонструє повагу до людини. А це теж зменшує її агресію.

ü Тримайтеся як на вістрі у позиції "на рівних".

Більшість людей, коли на них кричать або їх звинувачують, теж кричить у відповідь або прагне поступитися, промовчати, щоб згасити гнів іншого. Обидві ці позиції (зверху — "батьківська", або знизу — "дитяча") неефективні.Тримайтеся твердо у позиції спокійної впевненості (позиція на рівних — "доросла"). Вона утримує і партнера від агресії, допомагає обом не втратити свою особистість.

ü Не бійтеся вибачитися, якщо відчуваєте свою провину.

По-перше, це обеззброює клієнта, по-друге, викликає у нього пошану. Адже до вибачення здатні тільки впевнені й зрілі особи.

ü Замовкніть першим.

Якщо так вже вийшло, що ви втратили контроль над собою і не помітили, як вас втягнули в конфлікт, спробуйте просто замовкнути. Не від "супротивника" вимагайте: "Замовкни!... Припини!", а від себе. Добитися цього найлегше. Ваше мовчання дозволяє вийти зі сварки і припинити її. У будь-якому конфлікті беруть участь звичайно дві сторони, а якщо одна зникла — з ким сваритися?

Мовчання не повинне бути образливим для партнера. Щоб сварка припинилась, потрібно мовчанням ігнорувати сам факт сварки, негативне збудження партнера, начебто нічого цього не було.

ü Говоріть, коли опонент заспокоївся.

Якщо ви замовкли, і опонент розцінив відмову від сварки як капітуляцію, краще не спростовувати цього. Тримайте паузу, поки він не заспокоїться. Перемагає не той, хто залишає за собою останній разючий випад, а той, хто зуміє зупинити конфлікт спочатку, не дасть йому розгону.

ü Незалежно від результату вирішення суперечності прагніть не руйнувати стосунки.

Виразіть партнеру свою пошану і прихильність.

№4. Підвищення педагогічної культури батьків за В.О.Сухомлинським.

Василь Олександрович Сухомлинський присвятив багато сил для створення сприятливих умов для співпраці батьків та вчителів у Павлиській школі, де він був директором. З цією метою був створений батьківський університет. У ньому існувало кілька груп:

ü Для молодих пар;

ü Для батьків дошкільників;

ü Спеціальні групи батьків та матерів учнів різного віку.

Таким чином, батьки вчились в університеті 13 років. Відвідували заняття і батько, і матір, без винятку.

Якщо хтось з них не міг прийти, то обов’язково просив на це дозволу в директора чи вчителя.

Заняття в кожній групі проводились двічі на місяць, тривалість – 1,5 години. Проводились директором, завучами, кращими вчителями. Цю роботу, як директора, Василь Сухомлинський вважав найважливішою.

На заняттях батьки отримували конкретні рекомендації щодо виховання власних дітей.

Деякі теми бесід батьківської школи (з «Плану роботи Павлиської середньої школи на 1970-1971 рр.»):

Дошкільна група (разом з майбутніми батьками):

1. Сімейні стосунки і моральне виховання дітей.

2. Почуття любові батьків та їх відповідальність за майбутнє дітей.

3. Моральна підготовка до шлюбу.

4. Алкоголізм та діти.

5. Що таке справжня людська любов?

6. Материнське виховання.

7. Розумове виховання у віці від ___ тижнів до 3-х років. Важливе значення цього віку у вихованні розумових здібностей.

8. Фізичний і психічний розвиток дитини від 3-х до 7 років.

9. Значення казки у вихованні дошкільників.

10. Виховання мужності у хлопчиків.

11. Батько та син, мати та донька.

1-2 класи:

1. Громадянський обов’язок батьків у вихованні дітей.

2. Книга в родині. Родинна бібліотека.

3. Значення стосунків батька та матері у вихованні дитини 7-9 років.

4. Вимогливість і повага до дитини.

3-4 класи:

1. Значення стосунків батька та матері у вихованні дитини 9-11 років.

2. Заохочення і покарання. Хочу, дозволено, заборонено, треба.

3. Потреби і самодисципліна у віці 9-11 років.

4. Попередження капризності, образливості, роздратованості, сльозливості, хворобливого самолюбства, корисливості.

5. Як розуміти щастя дитини.

5-7 класи:

1. Статеве виховання. Єдність статевого та морального виховання.

2. Добро, ласка, заохочення, вимогливість, твердість, обмеження бажань у вихованні підлітків.

3. Виховання дівчинки – майбутньої матері.

4. Як досягнути того, щоб знання стали потребою у підлітків.

8-10 класи:

1. Анатомо-фізіологічні та психічні особливості юнаків та дівчат 15-17-річного віку.

2. Виховання моральної стійкості, безкомпромісності, непримиримості до зла.

3. Як розмовляти з юнаками та дівчатами про кохання, сім¢ю, шлюб.

4. Роль прикладу старших у вихованні юнацтва.

№5. Власні пропозиції щодо шляхів підвищення педагогічної культури батьків.

Які заходи можна вжити для підвищення педагогічної культури батьків…

…з боку адміністрації школи:

· ____________________________________________________________________________;

· ____________________________________________________________________________.

… з боку класного керівника:

· ____________________________________________________________________________;

· ____________________________________________________________________________.

… з боку університетів, шкіл:

· ____________________________________________________________________________;

· ____________________________________________________________________________.

… з боку держави:

· ____________________________________________________________________________;

· ____________________________________________________________________________.

…з Вашого боку:

· ____________________________________________________________________________;

· ____________________________________________________________________________.

№6. Педагогічні задачі.

№1. Молодий вчитель прийшов працювати до третього класу. До нього тут працював інший вчитель. Учні почали отримувати нижчі оцінки, ніж попереднього навчального року. На перших батьківських зборах батьки учнів у брутальній формі висували претензії до вчителя. Створилася конфліктна ситуація.

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. Що необхідно було зробити вчителеві, щоб уникнути даного конфлікту?

3. Як перейти на стратегію співпраці з батьками?

№2.Іринка, учениця 3 класу, вчиться прекрасно. Успіх за успіхом, похвала за похвалою. Але раптом маленька невдача: замість очікуваної п’ятірки – трійка! Реакція бурхлива: сльози, пригнічений настрій. Мама з бабусею негайно прибігли до школи. Гарячі з’ясування з вчителькою: « Ірочка сумлінно готується, для неї ця трійка – удар! Вона загубить віру у свої сили», - такою була їхня аргументація. Вчителька відповіла, що, поставивши трійку, вирішила дати учениці невеличкий струс.

1. Хто правий в даній ситуації: мама і бабуся чи вчителька?

2. Оцініть з психолого-педагогічних позицій поведінку вчителя.

3. Спрогнозуйте майбутній розвиток учениці.

№3.Учню четвертого класу дали громадське доручення. Хлопчик так добре справився з ним, що директор вирішила оголосити його батькам подяку за гарне виховання сина і з цією метою запросили батька хлопчика до школи. Але той чомусь не прийшов. І наступного дня зателефонував, перепросив: «Я був зайнятий на роботі. Але ви не хвилюйтесь, я його вже відлупцював… Я відразу зрозумів, що він щось накоїв».

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. В чому ви бачите причину того, що трапилося?

3. Які наслідки такого вчинку?

№4. Учень другого класу регулярно запізнюється на уроки. Матір, яка його приводить, не наважується зайти до класу, відправляючи його вибачатися самого.

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. Визначте наслідки запізнення учнів на уроки.

3. Що слід зробити вчителю в даній ситуації?

№5.Гена третій рік стоїть на обліку в дитячій кімнаті міліції. Він постійно тікає з дому, не хоче вчитися, схильний до брехні й дрібного злодійства. Зате його батьки — зразкові трудівники, щоправда, не живуть у згоді, постійно лаються і сваряться з приводу того, хто більше заробляє і приносить у дім. Гена в них — єдина дитина. Він надзвичайно рухливий і кмітливий. Класний керівник, розмовляючи з батьками хлопчика, запитує, чому він тікає з дому. На що хлопчик відповідає: «Я їм заважаю жити! А що я їм роблю? Іноді музику вмикаю… Ракету зробив і запустив — кричать, що все засмерділо… Знову заважаєш жити… От і йду, намагаюся не приходити подовште. Знову кричать: «Де тебе носить? Знущаєшся? Навмисно змушуєш хвилюватися?». Собаку приніс — шерсті багато, бруд розвів. Кота взяв — погано. Тоді навіщо вони мене народжували?».

Відповісти на питання:

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. Визначте причини такої поведінки учня.

3. Продумайте хід бесіди з батьками учня.

№6....Восьмирічний Ігор приїхав погостювати до бабусі. Першого ж ранку, вставши з ліжка, він одягнувся, акуратно склав простирадло й ковдру, швидко прибрав свою постіль. До цього він звик вдома й легко впорався з роботою. Якось бабуся сама прибрала його постіль. А ще раз, запізнюючись на річку, Ігор попросив бабусю зробити це за нього. Незабаром стало звичним: хлопчик встає, одягається, снідає і йде гуляти, а прибирання залишається бабусі. Коли мати навідалася до сина, вона помітила це і нагадала йому про обов’язки. На що Ігор ласкаво відповів: «Мамусю, прибери ти, а то мені важко. Мені тепер бабуся прибирає постіль».

1) Яку помилку допустила бабуся Ігоря?

2) Що б ви порадили матері Ігоря?

3) Як ви домагаєтесь вироблення стійких навичок щодо самообслуговування і праці дітей вдома?

№7. У дитинстві мама часто просила мене допомогти у прибиранні, пранні тощо. Я завжди намагалася робити все на совість, від душі, як могла. Але мама кожного разу перевіряла, як виконана робота, і переробляла за мене все. Вона, мабуть, хотіла прищепити мені працьовитість, а в мені це недовір'я викликало постійну невпевненість: чи так я зробила?

1) Яких помилок допускалася мати у трудовому ви хованні дочки?

2) Чи можна виправити допущені помилки?

3) Подумайте, чи не робите ви подібних помилок, виховуючи у дітей працелюбність?

№8.Другокласниця Наталка залишилася з молодшою сестрою. Вже настав полудень, а мати не повертається, дитя заплакало. Наталка вирішила сама підігріти обід і нагодувати сестричку, пригадуючи, як робила це її мама. Дівчинка посадила сестричку на стілець, заправила їй за комір фартушок, поставила на стіл тарілку з супом і нагодувала Галинку. Після обіду мама завжди миє посуд. Вона підігріла воду, налила її в миску, взяла мийку для миття посуду. Намагалася все зробити, як мама. Рукави тільки не здогадалась підібрати і, звичайно, намочила їх. І калюжа води також непомітно з’явилась на підлозі. Тільки Наталка взялася за ганчірку, як прийшла мама. Стомлена, роздратована, не розібравшись, у чому справа, вона сердито закричала: «Я так і знала! Треба було мені трохи затриматись, як усе вдома пішло перевертом. Що ти зробила з платтям? Ти думаєш, що я тобі кожен день купуватиму нове плаття? Ти помиляєшся. Не вмієш — не берись не за свою справу!»

1)Як повинна була вести себе мати в цьому випадку?

2)Як вирішуються такі проблеми у вашій сім'ї? Наведіть приклади.

3)Чи контролюєте ви свій емоційний стан у спілкуванніз дітьми? Як вам це вдається?

№9.Батько саджає на дачі яблуні. Син стоїть поруч з ма ленькою лопаткою в руках, він теж намагається копати.

— Не заважай! Займися чим-небудь, — каже батько.

— А чим, тату?

— Ну, копай теж. Копай поруч таку ж ямку...

Невдовзі батько, захоплений своєю роботою, забуває про те, що сказав синові, тим більше, що той йому вже не заважає.Але син через кілька хвилин знову нагадує про себе:

— Я викопав, тату. — Викопав... — машинально повторює батько. — А тепер закопай... — ?!

1) Проаналізуйте наведений приклад. Яких помилок допустився батько?

2) Як би ви повели себе на місці батька?

3) Як домогтися активності й інтересу батьків у ви хованні дітей? Проаналізуйте, чи завжди ви уважні й тактовні у спілкуванні з дітьми?

№10.Трирічний син бігає перед сном босоніж. «Тобі не холодно?» — відриваючись від футбольного матчу, запитує батько. «Ні!» — упиваючись радістю босоніжжя, відповідає малюк. З'являється мама, хапає його за руку і тягне до ліжка. Син кричить. На деякий час затихає. І знову сльози. Батько відривається від телевізора, спішить до спальні. «У чому справа?» — «Мама книжки читати не хоче!» — «Чому, Віка?» — «Він покараний, матір не слухається!..» — «Давай я почитаю?» — батько бере книжку. «Дімин догідник прийшов!» — кидає мати і відвертається. «Чому ти так? Що ти все нав'язуєш синові свої накази? Він же людина, а не вівця!» Батько читає веселого вірша Маршака.

1) Проаналізуйте ситуацію. Хто з батьків неправий?

2) Чи допустимо, коли розпорядження одного з батьків, навіть справедливе, заперечує попередню вимогу іншого?