Тема 7. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та проти вибуховий і протипожежний захист ОГ

1. Які надлишкові тиски у фронті ударної хвилі викликають у людини різні ступені контузії?: 20-100 кПа Дія ударної хвилі на людину.

Величина надлишкового тиску, кПа	Види травм	Характер ураження
>100	Украй важкі	Одержувані травми дуже часто приводять до смертельного результату
60 – 100	Важкі	Сильна контузія всього організму, ушкодження внутрішніх органів і мозку, важкі переломи кінцівок. Можливі смертельні випадки.
40 – 60	Середньої важкості	Серйозні контузії, ушкодження органів слуху, кровотеча з носа й вух, сильні вивихи і переломи кінцівок.
20 - 40	Легкі	Легка загальна контузія організму, тимчасове ушкодження слуху, забиті місця й вивихи кінцівок.

2. Атмосферний тиск в Україні за нормальних умов є:

Р₀ — атмосферний тиск (при розрахунках приймають 100 кПа). 760 мм рт. ст. (101 325 Па)

3. Тиск в зоні дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху і повітряної ударної хвилі (ПУХ) є: детонаційна зона (зона детонаційної хвилі) ЛРі = 1700 - 1350 кПа; зона дії продуктів вибуху - 1350-300 кПа; зона дії ПУХ -- 300-10 кПа.

4. Ширина протипожежного розриву між будівлями визначається за формулою:найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту є блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними не менше: L = H₁+H₂+(І5-20) м,

де H₁і H₂ - висота сусідніх будівель.

5. Критерієм стійкості ОГ від впливу ударної хвилі є:такезначення надлишкового тиску, при якому будівлі, споруди і обладнання зберігається або отримають такі руйнування, які можливо відновити в короткі терміни. Це значення надлишкового тиску прийнято вважати межею стійкості об’єкту до впливу ударної хвилі – ΔP_Ф_lim, кПа.

6. Стійкість цілого ОГ визначають з огляду на: стійкість кожного елемента виробництва окремо (цеху, ділянки, системи).

7. Оцінка стійкості ОГ не включає визначення: максимального очікуваного значення надлишкового тиску; стійкості кожного елемента;

8. Як кількісний показник стійкості ОГ до дії повітряної ударної хвилі приймають:

Як показник стійкості інженерно-технічного комплексу до дії ударної хвилі приймається таке значення надлишкового тиску, при якому будівлі, споруди і обладнання зберігається або отримають такі руйнування, які можливо відновити в короткі терміни. Це значення надлишкового тиску прийнято вважати межею стійкості об’єкту до впливу ударної хвилі – ΔP_Ф_lim, кПа.

9. Що є основним параметром повітряної ударної хвилі?:надлишковий тиск у фронті ударної хвилі

10. Як за масштабами та інтенсивністю поділяються пожежі?:на окремі, суцільні, масові і вогняні шторми.

Окрема пожежа — пожежа, що виникла в окремому будинку чи споруді. Пересування людей і техніки по забудованій території між окремими пожежами можливе без засобів захисту від теплового впливу.

Суцільна пожежа – одночасне інтенсивне горіння переважної кількості будинків і споруд на даній ділянці забудови. Пересування людей і техніки через ділянку суцільної пожежі неможливе без засобів захисту від теплового випромінювання.

Масова пожежа – сукупність окремих і суцільних пожеж.

Вогняний шторм – особлива форма суцільної пожежі, яка швидко поширюється і характерними ознаками якої є: наявність висхідного потоку продуктів згоряння і нагрітого повітря, приплив свіжого повітря з усіх боків зі швидкістю не менше 50 км/год у напрямку до межі вогняного шторму.

11. Як показник стійкості ОГ до впливу теплового (світлового) випромінювання береться?:

максимальне значення світлового імпульсу, при якому ще не починається запалювання елементів об'єкту і виникнення пожеж. Це значення світлового імпульсу і вважається межею стійкості об’єкту до світлового випромінювання – І_lim(кДж/м²).

12. Вогнестійкість будинку це:здатність чинити опір впливу високих температур при збереженні своїх експлуатаційних властивостей. Вогнестійкість будинків залежить від меж вогнестійкості її основних конструктивних частин.

13. За ступенем вогнестійкості будинки і споруди НЕподіляють на такі групи:

За ступенем вогнестійкості будинки і споруди поділяють на 5 груп:

І і II група – неспалимі (будівлі І групи мають підвищену вогнестійкість несучих конструкцій); при загорянні предметів усередині будинку він охоплюється вогнем не раніше, ніж через 3-4 год;

III – група – неспалимі будинки зі спалимими перекриттями і перебірками; охоплюються вогнем через 2-3 год.;

IV група – дерев'яні, оштукатурені будинки; охоплюються вогнем через 1,5 год.;

V група – дерев'яні, неоштукатурені; охоплюються вогнем через 0,5 год.

14. ОГ стійкий до впливу теплового (світлового) імпульсу, якщо:Якщо І_lim ≥ І_max то цех (об’єкт) стійкий до світлового випромінювання.

15. ОГ вважається стійким до дії надлишкового тиску якщо:Якщо ΔP_Фlim ≥ ΔP_Фmax, то цех (об’єкт) стійкий до ударної хвилі

16. Межа вогнестійкості конструкції (споруди) це:час у годинах, протягом якого конструкція виконує свої функції в умовах пожежі ( тобто не згоряє, не тріскається, не деформується або поки температура на протилежній загорянню стороні не стане понад 140 °С). Залежить від поперечного перерізу, товщини захисного шару, займистості будівельних матеріалів (будівельні й інші матеріали бувають неспалимі, важкоспалимі і спалимі), від здатності зберігати свої властивості при впливі високих температур.

17. Газоповітряна суміш це:вибухо- або пожежонебезпечна суміш, що виникає при змішуванні вуглеводних продуктів з повітрям.

18. Основними вражаючими факторами вибуху є:

– повітряна ударна хвиля, що виникає при ядерних вибухах, вибухах речовин, які ініціюють і детонують, при вибухових перетвореннях хмар паливно-повітряних сумішей, вибухах резервуарів з перегрітою рідиною і резервуарів під тиском;

– осколкові поля, створювані уламками різного роду предметів технологічного устаткування, будівельних деталей тощо.

19. За вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою виробництва поділяють на: 6 категорій.

Категорія «А» (вибухонебезпечні виробництва) включає виробництва, які використовують горючі гази з нижньою концентраційною межею загоряння в повітрі 10% (об'ємних) і менше, рідини з температурою спалаху парів 28 °С і нижче (при цьому гази і рідини можуть утворювати вибухонебезпечні суміші об'ємом, який перевищує 5% об'єму повітря в приміщенні), а також речовини, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи одна з одною. Це виробництва, де застосовуються металічні натрій і калій, ацетон, сірковуглець, ефір і спирти, а також фарбувальні цехи, об'єкти де є зріджені гази.

Категорія «Б» – вибухопожежні виробництва, пов'язані із застосуванням горючих газів, нижня межа загоряння (НМЗ) яких понад 10% до обсягу повітря, рідин з температурою спалаху від 28 до 61 °С включно; рідин, нагрітих в умовах виробництва до температури спалаху і вище; горючого пилу чи волокон, НМЗ 65 г/м³ і менше, за умови, що ці гази, рідини і пил можуть утворювати вибухонебезпечні суміші об'ємом, що перевищує 5% об'єму приміщення. До цієї категорії відносяться насосні станції для перекачування рідин з температурою спалаху від 28 до 61 °С, установки з аміаком тощо.

Категорія «В» — пожежонебезпечні виробництва, пов’язані із застосуванням рідин з температурою спалаху парів вище 61 ^оС, горючого пилу чи волокон, НМЗ яких понад 65 г/м³; речовин, здатних тільки горіти при взаємодії з водою, киснем чи одна з одною, твердих горючих речовин і матеріалів. До даної категорії відносяться виробництва з обробки деревини, торфу, вугілля і гуми, склади горючих і мастильних матеріалів.

Категорія «Г» — виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому чи розтопленому стані, яка супроводжується виділенням променистого полум'я, твердих, рідких і газоподібних речовин, що спалюються чи утилізуються як паливо. До них відносяться цехи з горячої обробки металу, склозаводи, газогенераторні станції, котельні.

Категорія «Д» — виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин і матеріалів у холодному стані. Це ділянки холодної обробки металів і т.п.

Категорія «Е» — вибухонебезпечні виробництва, пов'язані із застосуванням горючих газів без рідкої фази і вибухонебезпечногопилу у такій кількості, що вони можуть утворити вибухонебезпечні суміші об'ємом, що перевищує 5% об'єму приміщення, у якому за умовами технологічного процесу можливий тільки вибух (без наступного горіння); речовин, здатних вибухати (без наступного горіння) при взаємодії з водою, киснем повітря.

20. Від яких чинників залежить інтенсивність пожежі?:Масштаби і характер пожеж залежать від об’ємів займання, характеристик забудови, пожежної небезпеки об’єктів, метеорологічних умов та ін.

21. Основний параметр ударної хвилі це:

Основний параметр ударної хвилі — надлишковий тиск у фронті ударної хвилі (ΔР_ф):

ΔР_ф= Р_ф- Р₀ (кПа), де Р_ф — максимальний тиск у фронті ударної хвилі при вибуху;

Р₀ — атмосферний тиск (при розрахунках приймають 100 кПа)

22. Світловий імпульс, що виникає при пожежі це:кількість світлової енергії, яка падає на 1м²поверхні, що освітлюється. Вимірюється світловий імпульс в Дж/м²(кДж/м²) або в кал/см²

23. Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який викликає загоряння і пожежі, є імпульс: в 100-150 кДж/м².

24. Пожежна небезпека виробництва, в основному, визначається: щільністю забудови, технологічним процесом і властивостями готової продукції.

25. При якій щільності забудови пожежі практично не розповсюджуються?:При Щ до 7% пожежі практично не розповсюджуються.

26. Розрахунковий час відключення трубопроводів з горючими рідинами у разі ручного і автомаматичного відключення при аврії слід приймати рівним:

Розрахунковий час відключення трубопроводів слід приймати рівним:

- часу спрацювання системи автоматики відключення трубопроводів

- згідно з паспортними даними установки, якщо ймовірність відмови системи автоматики не перевищує 10^-6 на рік або забезпечено резервування її елементів (але не більше 3 с);

- 120 с, якщо ймовірність відмови системи автоматики перевищує 10^-6на рік і не забезпечено резервування її елементів;

- 300 с у разі ручного відключення.

27. Радіус зони детонаційної хвилі і дії продуктів вибуху визначається за формулами:

1. Зона детонаційної хвилі з постійним значенням надлишкового тиску ΔР_І = 1700 кПа і радіусом м, де m – маса газу, що вибухнув (т);

2. Зона дії продуктів вибуху з радіусом м,

надлишковий тиск в межах зони визначається згідно формули: кПа,

де r – відстань від епіцентру вибуху до даного об’єкту, що розташований у зоні. Надлишковий тиск у цій зоні змінюється в межах: від 1350 кПа до 300кПа.

28. Визначають такі ступені руйнування елементів ОГ при різних надлишкових тисках ПУХ: слабке, середнє, сильне, повне

29. Формулу академіка М.А.Садовського для визначення надлишкового тиску у фронті ПУХ рекомендується використовувати: для визначення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі при вибуху тротилу, очевидно, що дану формулу можна використовувати і при вибуху конденсованих вибухових речовин типу тротила.

, кПа ,де m – маса тротилового заряда.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 678 Следующая ⇒