Здавалка
Главная | Обратная связь

Українське кіномистецтво у 20-30 рр ХХ ст.



Величезний вклад у розвиток кінематографу здійснив Олександр Довженко такими фільмами, як "Звенигора", "Арсенал", "Земля".

Різноманітність стилів і напрямів була властива і образотворчому мистецтву. Так, серед професури Академії мистецтв, утвореної в грудні 1917р. в Києві, були Микола Бурачек, Михайло Жук, Василь Кричевський, Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут — митці різних шкіл.

Одеська кіностудія — одна із перших кіностудій Російської Імперії і СРСР.

Деякі дати з історії кіностудії

· 1919 — утворена на базі приватних кінофабрик.

· 1922 — реорганізована в Одеську кінофабрику ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління).

· 1929 — перейменована в Одеську кінофабрику «Українфільм».

· З 1938 по 1941 — Одеська кіностудія художніх фільмів.

· У роки Німецько-радянської війни 1941-1945 входила до складу Ташкентської кіностудії.

· 1954 — знов працює в Одесі.

Персоналії

· Лесь Курбас - режисер.

· Семенко Михайль Васильович -автор кіносценаріїв.

· Бажан Микола Платонович - автор кіносценаріїв.

· Яновський Юрій Іванович - автор кіносценаріїв.

· Кривохатський Ігор Миколайович — режисер-документаліст.

· Лисенко Вадим Григорович — режисер.

· Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка — кіностудія, міститься в Києві. Кінопідприємство, що придатне для зйомок фільмів різної постановчої складності та будь-яких жанрів.

· 1928 — 1930 рр.

· 1925 року Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ) оголосило конкурс на проект кінофабрики. З 20 робіт обрали проект Валеріяна Рикова, в розробці якого брали участь студенти старших курсів архітектурного факультету Київського художнього інституту. Після проведення конкурсу велике значення мав вибір місця. Спеціальна комісія в Києві оглянула три земельні ділянки. Найкращою та найзручнішою визнали територію поблизу Пушкінського парку, тому що тут був водогін, каналізація і, головне, можна було налагодити постачання фабрики електроенергією. Досвід будівництва Київської кінофабрики пізніше використано при зведенні аналогічних підприємств у Москві та інших містах. План будівництва затверджено того таки року, а будівництво розпочалося навесні 1927 року. Побудова велася за німецьким зразком на 40-гектарному вигоні з центральним павільйоном (110 на 40 метрів; 3600 квадратних метрів корисної площі), де можна було одночасно знімати 24 ігрові та 12 культурфільмів при напрузі 13 тисяч ампер постійного й 6 тисяч перемінного струму. Ця кінофабрика, котру заснувало ВУФКУ, як організацію, у 1928 році, на той час була найбільшою кіностудією в СРСР і забезпечувала близько половини радянського кіновиробництва.

· Першим фільмом кіностудії став фільм «Ванька і Месник» режисера Акселя Лундіна та оператора А. Майнса. Це стрічка для дітей, задумана Лундіним на манер «Червоних дияволят» Івана Перестіані, про пастуха, що викрав секретні документи у ворога та рятується від карального загону завдяки червоним. Зйомки стартують 12 жовтня 1927 року й ідуть уночі, бо вдень закінчується будівництво павільйонів. На екрани «Ванька і Месник» виходить у 1928 році. Ще цього таки року було знято дві короткометражні художньо-документальні стрічки — «Ясла» М.Кауфмана та «Одинадцятий» Д.Вертова.

· З початком зйомок перших же фільмів студія зажила повноцінним, бурхливим творчим життям. На кіностудію прийшли талановиті, вже досвідчені майстри екрану: режисери — Олександр Довженко, Арнольд Кордюм, Павло Долина, Л.Луков, Іван Кавалерідзе, Фавст Лопатинський, Ігор Савченко; оператори — Данило Демуцький, Юрій Єкельчик, М.Топчій, Йозеф Рона, І.Шеккер, О.Панкратьєв; літератори — Микола Бажан, Олександр Корнійчук, Г.Брасюк, В.Охріменко. Це одразу ж позначилося на кількості і якості творів та на розмаїтті жанрів. У 1929 році було вже знято 10 фільмів, серед яких: історико-революційний «Джальма», дитячі «Немає перешкод» і «Сам собі Робінзон», перша екранізація твору Володимира Винниченка «Пригоди полтиника», кінонарис «Комсомолія», кіноплакат «Село Веселе», сатиричний фільм «Шкурник», неігровий художній фільм «Людина з кіноапаратом» Д.Вертова (оператор М.Кауфман), котрий було названо серед 12 кращих документальних фільмів усіх часів на ХШ МКФ у Мангеймі, 1964 рік.

Я́лтинська кіносту́дія худо́жніх фі́льмів — кримська кіностудія, розташована в Ялті.

Була заснована в 1917-му році російською кінофабрикою «Ханжонков і Ко» як кінознімальна база. У 1919 була перетворена в Ялтинську кінофабрику і націоналізована.

У 1920-х pp. випускала українські фільми: «Остання ставка містера Енніока» (за романом О.Ґріна, 1922), «Привид бродить по Европі» (1922), «Остап Бандура» (разом з Одеською кіностудією, 1924), «Алім» (1926), «Ордер на арешт» (1927), «Тіні Бельведеру» (1927), «Кіра Кіраліна» (1928), «Троє» (1928).

· 1930 — Ялтинська кінофабрика входить до тресту «Восток-кіно».

1936— Ялтинська кінофабрика передана студії «Союздитфільм».







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.