 |
|
Форми міжнародних економічних відносин
Міжнародні економічні відносини (МЕВ) представляють собою систему економічних відносин в рамках світового господарства. Розрізняють наступні форми міжнародних економічних відносин: - світова торгівля; - міжнародний рух капіталів; - міжнародні валютно-фінансові відносини; - міграція робочої сили; - науково-технічне співробітництво. Розглянемо ці форми детальніше: Світова торгівля – це форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому міжнародному поділі праці, спеціалізації окремих країн, на виробництві певних товарів і послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем розвитку. Міжнародний рух капіталів означає переміщення грошових засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку.
Форми міжнародного руху капіталів.
Форми вивозу капіталу:
- за суб’єктами, що вивозять капітал він поділяється на приватний і державний;
- за об’єктами на грошовий і товарний;
- за термінами на довгостроковий і короткостроковий;
- за способом отримання доходу на капітал він поділяється на позичковий і підприємницький.
Форми вивозу позичкового капіталу – позики, кредити, банківські депозити, засоби на рахунках інших фінансових інститутів.
Форми вивозу підприємницького капіталу – прямі інвестиції, портфельні інвестиції.
Прямі інвестиції надають право управлінського контролю за об’єктом, у який інвестовано капітал.
Портфельні інвестиції здійснюються шляхом придбання акцій іноземних підприємств у розмірах, які не забезпечують право власності або контролю над ними.
Функції міжнародного ринку капіталу:
- забезпечення економіки готівкою;
- надання можливостей корпораціям та окремим особам отримувати дохід від розміщення їхніх тимчасово вільних грошових засобів;
- перерозподіл ресурсів у глобальному масштабі.
Міжнародні валютно-фінансові відносини – це форма міжнародних економічних відносин в сфері валютних розрахунків.
Розрізняють національні та світову валютні системи. Національні валютні системи активно взаємодіють між собою, утворюючи єдину структуру міжнародних валютних відносин. У процесі поглиблення міжнародного поділу праці та економічних зв’язків відбувається інтеграція національних валютних систем у світову валютну систему.
Міграція робочої сили – це форма міжнародних економічних відносин, яка характеризує переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи та нових сфер застосування своїх здібностей. Причинами міжнародної міграції робочої сили є національні відмінності у рівні зарплати, вартості життя, рівні безробіття, потребах у робочій силі.
Сучасні тенденції розвитку міжнародної міграції робочої сили:
- головний напрям міграції робочої сили відбувається з країн, що розвиваються, у розвинені країни світу;
- активізація міграційних процесів між розвиненими країнами;
- активізація міграції між країнами з перехідною економікою;
- виникнення нової форми міграції – «втеча умів», тобто міграція науково-технічних кадрів у високорозвинені країни;
- розширення обсягів нелегальної міграції, зумовленої жорсткою міграційною політикою розвинених країн.
Науково-технічне співробітництво – це форма міжнародних економічних відносин країн на світовому рівні в галузі науки і техніки. Форми міжнародного науково-технічного співробітництва:
- створення спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабораторій для використання новітніх оригінальних ідей у галузі науки, техніки, маркетингу тощо;
- спільні дослідження світового досвіду в галузях організації виробництва і праці;
- консультації та координація дій у галузі науково-технічної політики;
- організація підготовки кваліфікованого персоналу дослідників.
Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується трансформаційними зрушеннями в системі міжнародних економічних відносин, які зумовлюються дією наступних факторів:
- поширення кризи в енергетичній, сировинній та фінансовій сферах;
-швидка зміна пріоритетів, зумовлена розвитком інформаційного суспільства; -зміни суспільно-економічних та політичних устроїв, зокрема постсоціалістичних держав;
- економічні, науково-технічні й технологічні зрушення, які зумовлюють зміну форм і напрямків міжнародної спеціалізації;
-зміна місця окремих країн, регіонів та фірм у системі міжнародного поділу праці та в структурі світового господарства.
Концепції трансформації міжнародних економічних відносин:
- концепція нового міжнародного економічного порядку (НМЕП, 1974р.), висунута країнами, що розвиваються, і спрямована на протидію пануванню ТНК у системі МЕВ;
- концепція міжнародної економічної безпеки (МЕБ, середина 80-х років XX ст.). Розглянемо коротко зміст кожної концепції.
Зміст концепції нового міжнародного економічного порядку :
- встановлення економічно обґрунтованих цін на сировину та готові продовольчі й промислові товари;
- встановлення прийнятних для країн, що розвиваються, валютно- фінансових відносин;
- усунення дискримінаційних обмежень, створення пільгових умов для зовнішньо-економічної діяльності країн, що розвиваються, тощо.
Концепція міжнародної економічної безпеки стосується інтересів усіх держав світового господарства і має такий зміст:
- ліквідація дискримінації у практиці зовнішньо-економічних відносин;
- встановлення нового міжнародного економічного порядку, який зумовив би економічну безпеку всіх національних держав;
- концентрація спільних зусиль у вирішенні проблем заборгованості;
- розробка механізмів, спрямованих на вирівнювання рівнів економічного розвитку країн, що розвиваються, та країн із трансформаційною економікою;
- об’єднання зусиль для вирішення екологічних проблем, освоєння космосу, боротьби з наркобізнесом, тероризмом тощо.