Главная | Обратная связь

Схема каскаду зі спільною базою та автоматичним зміщенням робочої точки

У схемі рисунка 3.50 автоматичне зміщення робочої точки здійснюється за рахунок розподільника напруги R2 і R3. Напруга , прикладена до бази і через резистор R1 до емітера транзистора, забезпечує пряме зміщення ЕП, тобто активний режим транзистора. Резистор R1 забезпечує подачу вхідного сигналу на емітер, конденсатор служить для усунення негативного зворотного зв’язку за змінною складовою.

Розрахунок R1, R2 та R3 здійснюється таким чином. Для обраної робочої точки режиму спокою (вибирається на характеристиках БТ) спочатку визначаються струм = - і струм розподільника напруги = (3 - 5) . Для емітерного кола другий закон Кірхгофа має вигляд

.

Рисунок 3.50 – Транзисторний каскад зі спільною базою

Для підсилювачів напруга . Тоді

, (3.66)

, (3.67)

. (3.68)

Оцінка транзисторних каскадів з точки зору температурної нестабільності

Якість підсилювача визначається вибором положення початкової робочої точки (робочої точки режиму спокою), а також її стабільністю при зміні температури.

Для підсилювального каскаду з температурною стабілізацією (рис. 3.49) температурна зміна колекторного струму становить:

, (3.69)

де - коефіцієнт нестабільності колекторного струму; .

Якщо , то схема рисунка 3.49 перетворюється в схему з фіксованим потенціалом бази (рис. 3.48), і коефі­цієнт . При >> коефіцієнт . Таким чином, залежно від співвідно­шення між та значення коефіцієнта температурної нестабільності змінюється від до .

Температурна зміна струму колектора тим більша, чим більший коефіцієнт . Тому умова >> є необхідною. Проте зменшення величини небажане, тому що воно призводить до зменшення вхідного опору транзисторного каскаду. Тому розподільник напруги в базовому колі вибирають з умови, щоб коефіцієнт температурної нестабільності дорівнював .