 |
|
Одиниці виміру дози опромінення, рівня радіації, радіоактивного ураження ділянок місцевості ґрунту і їх х-ки.
Радіоактивність залежить від кількості нестабільних ізотопів і часу їхнього життя. Система СІ визначає одиницею вимірювання активності Бекерель — така кількість радіоактивної речовини, в якій за секунду відбувається один акт розпаду. Практично ця величина не дуже зручна, тому частіше використовують позасистемні одиниці —Кюрі. Іноді вживається одиниця резерфорд.
Щодо дії радіоактивного випромінювання на опромінені речовини, то використовуються ті ж одиниці, що й для рентгенівського випромінювання. Одиницею вимірюваннядози поглинутого йонізуючого випромінювання в системі Сі є Грей — така доза, при якій в кілограмі речовини виділяється один Джоуль енергії. Одиницею біологічної дії опромінення в системі СІ є Зіверт. Позасистемна одиниця виділеної при опроміненні енергії — рад.
Така одиниця, як рентген є мірою не виділеної енергії, а йонізації речовини при радіоактивному опроміненні. Для вимірювавння білогічної дії опромінювання використовується біологічний еквівалент рентгена — бер.
Для характеристики інтенсивності опромінення використовують одиниці, які описують швидкість набору дози, наприклад, рентген за годину.
Допустимі дози опромінення на людину.
При визначенні дози випромінювання, яку отримує організм (поглиненої дози), за одиницю беруть грей (Гр). А якщо проводиться облік біологічної ефективності дії різного випромінювання (облік якості випромінювання), то використовують еквівалентну дозу. За одиницю еквівалентної дози приймають Зіверт (Зв).
Смертельна доза опромінення для людини починається приблизно з величини 6 Зв, а допустима доза опромінення за рік становить 1-5 мЗв.
Вимірювання дози опромінення проводять зазвичай за допомогою дозиметрів. Вимірюють величину заряду, який пропорційний дозі опромінення.
Зони радіоактивного ураження.
Радіоактивне зараження — це забруднення території продуктами ядерної реакції. Радіоактивне зараження місцевості та розташованих на ній об'єктів відбувається:
• Під час ядерного вибуху в результаті випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху і наведеної радіації, зумовленої освітою радіоактивних ізотоп і у навколишньому середовищі під впливом миттєвого нейтронного і гамма-випромінювань ядерного вибуху; вражає людей і тварин, головним чином, в результаті зовнішнього гамма -і (в меншому ступені) бета-опромінення, а також в результаті внутрішнього опромінення (в основному альфа-активними нуклідами) при попаданні радіоізотопів в організм з повітрям, водою та їжею.
• Під час техногенних аварій (витік з ядерних реакторів, витік при перевезенні та зберіганні радіоактивних відходів, випадкових витоків промислових і медичних радіоактивних матеріалів) в результаті розсіювання радіоактивних речовин; характер зараження місцевості залежить від типу аварії.
Зони розрушень.
Зона руйнувань, завалів, пожеж - район місцевості, в межах якого в результаті вибухів ядерних або звичайних боєприпасів виникають масові руйнування, утворюються лісові, кам'яні, земляні та інші завали, виникають пожежі. Розрізняють зони суцільного (повної), сильної і слабкої руйнування.