Психологічний аспект навчання грамоти дітей дошкільного віку

На кінець дошкільного віку в дитини формуються якості особистості, які становлять необхідну передумову її нормального переходу до періоду шкільного дитинства. Саме рівнем сформованості цих якостей і визначається готовність до навчання у школі. Психологічна готовність до шкільного навчання, за О.Проскурою, - це комплексна характеристика дитини, в якій розкриваються рівні розвитку тих психологічних якостей, що найбільше сприяють нормальному входженню у шкільне життя і формуванню навчальної діяльності. Ці якості певним чином ґрунтуються і розглядаються як складові, або компоненти психологічної готовності до школи. Основними складовими психологічної готовності до школи є:мотиваційна, емоційно-вольова, розумова готовність, а також готовність до взаємодії і спілкування з учителем та однокласниками. Зауважимо, що однією з найважливіших властивостей людини є здатність керувати собою і своїми психічними процесами. Натомість ця здатність не дана їй від природи, а складається поступово в дошкільному віці. Найпростішою формою свідомої регуляції поведінки є виконання дій за попередньо сприйнятими словесними вказівками. При цьому дитина мусить уявити наступні дії, передбачити результат, тобто змобілізувати свідомість на виконання завдання, що вимагає від дитини сформованості довільних дій. Учені (В.Давидов, О.Запорожець, Д.Ельконін, В.Котирло та ін.) відзначають, що одним із якісних психічних новоутворень дітей старшого дошкільного віку є сформованість довільності психічних процесів: довільно керованими в дітей стають не тільки дії, а й вчинки, й поведінка в цілому. Завдяки цьому, як зазначає В.Котирло, в дітей формується вольова готовність до нової навчальної діяльності. Експериментальні дослідження вченої довели, що вольовий розвиток дитини напередодні вступу до школи досягає такого ступеня, на якому стають можливими цілеспрямованість діяльності й поведінки, її підпорядкованість свідомості. Показниками вольового розвитку випускника дошкільного закладу єдовільність, навмисність як ознака дій психічних процесів, підпорядкованість мотивів поведінки та вміння докладати зусиль для досягнення мети. В.Котирло було визначено складові компоненти вольової готовності дітей до школи, а саме: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятання, відтворення тощо), а також така за структурою діяльність і поведінка, в якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Вступаючи до школи, діти здебільшого бажають добре вчитися, виконувати вимоги вчителя, натомість не всі мають для цього належні передумови й тому не всі правильно й швидко вміють долати навіть незначні труднощі. Особливо це стосується дітей неорганізованих, у яких відсутня витримка та інші вольові якості. Вольова ж готовність дошкільника, за словами вченої, виявляється у здатності спрямовувати свою психічну активність та керувати собою відповідно до вимог конкретного завдання й діяльності в цілому, правил поведінки, моральних норм, доступних віку дитини. Воля дитини, як засвідчує експериментальне дослідження В.Котирло, формується і виявляється упроцесі різних видів діяльності та спілкування з людьми, які її оточують. За даними вченої, це відбувається в міру того, як захоплена важливими для себе цілями дитина виявляє здатність домагатися їх здійснення, докладаючи зусиль. Поступово вправляються й певні вольові якості — самостійність, наполегливість, організованість, ініціативність, відповідальність, сміливість, витримка (зрозуміло, в дитячих «масштабах»). Висловлені В.Котирло психологічні сентенції щодо підготовки дітей до школи та формування у них психологічної готовності щодо переходу дітей до нового виду навчальної діяльності у школі - є актуальними й сьогодні. У зв’язку з реформуванням системи освіти в Україні, з переходом до навчання дітей із шести років знову активізувалася проблема інтелектуальної готовності дітей до школи. Зауважимо, що надзвичайно небезпечним для здоров’я дітей є перебування в одному першому класі дітей різної вікової категорії від 5 років 9-10 місяців до 7,5 років із різним ступенем психологічної готовності до навчання, з різним рівнем педагогічної підготовки до школи: діти з сім’ї (що сьогодні становить більшість - 60%), з дошкільних закладів різного типу (державних, приватних, профільних тощо), яких або зовсім не готували до школи, або готували за елітними програмами. За словами Ш.Амонашвілі, чим менший вік, тим більшого значення у його визначенні надається місяцям і, навіть, тижням. Недиференційований підхід до дітей, уніфікація їх до загальної категорії «учень», «першокласник», затримує адаптацію дітей до нових шкільних умов діяльності, веде до нервових зривів і кризових явищ. Визначаючи психологічну готовність, можна дізнатись про рівень загального розвитку майбутнього школяра, про ті психологічні якості, які зумовлюють його успішність на початковому етапі навчання. Ці якості за своїм змістом складаються з різних компонентів. Проте це - компоненти системи, вони взаємопов’язані, і в кожної дитини цей взаємозв’язок має свої відмінності. О.Проскура зазначає, що особливості психологічної готовності до школи виявляються через з’ясування рівня сформованості усіх її компонентів і встановлення причиново-наслідкових зв’язків між ними: в одних випадках низький рівень розумової готовності буває зумовлений бідністю пізнавальних інтересів, несформованістю вміння докладати зусиль, тривалий час підпорядковувати свою діяльність певній меті; в інших, навпаки, низький рівень емоційно-вольової готовності буває зумовлений недостатнім розумовим розвитком. У зарубіжній літературі (Г.Гетцер, А.Керн, Г.Штребел та ін.) виокремлюють поняття «шкільна зрілість », під якою вчені розуміють рівень загального психофізіологічного розвитку дитини. Учені виокремлюють три компоненти зрілості. Перший - розумова зрілість, показниками якої є диференційоване сприймання, довільна увага, аналітичне мислення. Найчастіше для визначення розумової зрілості використовують завдання, що вимагають від дітей діяти за зразком, копіювати тощо. Завдання намалювати людину є в цьому плані показником. Другий компонент - емоційна зрілість, яка виявляється в певній емоційній стійкості дитини і майже повній відсутності в неї імпульсивних реакцій. І третій — соціальна зрілість, пов’язана з потребами спілкування з іншими дітьми, здатністю підпорядковуватись інтересам і певним умовностям у дитячих групах тощо. Отже, за словами О.Проскури, шкільну зрілість найчастіше визначають у дітей, які вступають до школи в шість років, психологічну готовність до навчання - у дітей, які вступають до школи в сім років. Т.Піроженко ввела в науковий обіг поняття «дошкільна зрілість». Під дошкільною зрілістю автор розуміє фізичний, емоційний, пізнавальний і особистісний розвиток дитини до шести років, її готовність до взаємодії з довколишнім світом, розвиток специфічних видів діяльності дошкільника, які є фундаментальними для дошкільного дитинства та визначають і забезпечують адаптацію дитини до нового соціального статусу - школяра. Сьогодні відбулися суттєві зміни в дошкільній освіті: введено на законодавчому рівні обов’язкову дошкільну освіту, відвідування дітьми п’яти років ДОЗ уперше в Україні закріплено законодавчим актом. Натомість знову виникли проблеми: відсутність підготовчих груп у ДОЗ, відкриття підготовчих класів при школах, у яких працюють учителі, що може знову призвести до переваги спеціальної підготовки дітей п’яти років до школи. Для вирішення нагального питання роботи з дітьми п’яти років потрібні спільні зусилля педагогів і психологів щодо організації експериментального дослідження в аспекті нового вектора формування готовності дітей п’яти років до навчання у школі.

Назвіть основні складові психологічної готовності дошкільника. На вашу думку, яка складова психологічної готовності дітей до школи потребує найбільшої уваги? Яка найпростіша форма свідомої регуляції поведінки? Як вольовий розвиток випускника ДОЗ впливає на подальше навчання у початковій школі? Назвіть показники вольового розвитку випускника дошкільного закладу. В чому виявляється і формується воля? Назвіть вольві якості дошкільника. На сьогоднішній час, у зв’язку з реформуванням системи освіти України, яка з проблем є актуально.? Уточніть, в чому виявляється психологічна готовність дитини до навчання у школі. Поміркуйте, при вивченні якого предмету у школі згадувалось вченими поняття «шкільна зрілість»? В чому різниця між поняттями «шкільна зрілість» і «психологічна готовність до навчання»? Хто зі вчених ввів в науковий обіг поняття «дошкільна зрілість»? Охарактеризуйте поняття «дошкільна зрілість». Поясніть, які суттєві зміни відбулися в дошкільній освіті?

Сек.

Висновок:отже, визначаючи психологічну готовність, можна дізнатись про рівень

загального розвитку майбутнього школяра, про ті психологічні якості, які зумовлюють його успішність на початковому етапі навчання, зокрема навчання грамоти.

Психологічний аспект та педагогічний аспект навчання грамоти взаємопов’язаний, адже вихователь повинен не тільки враховувати психологічні особливості дітей, а й педагогічно правильно організувати заняття, донести до дітей найголовніше. Розкриємо педагогічний аспект навчання грамоти дітей дошкільного віку.

Слайд 7

Хв.

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 Следующая ⇒