Здавалка
Главная | Обратная связь

Педагогічний аспект навчання грамоти дітей дошкільного віку



Підготовка дітей четвертого - шостого років життя до навчання грамоті - складова частина розумового виховання дошкільнят в дитячому саду. Інтенсифікація цієї роботи особливо необхідна в зв'язку з переходом до навчання з шести років. Її мета - сформувати вміння аналізувати звукову структуру слова. В переліку занять на тиждень, тільки в старшій групі передбачаються окремі заняття з грамоти, на яких вихователь повинен «формувати вміння проводити аналіз слів різної звукової структури, якісно характеризувати виділювані звуки, визначати місце наголосу в словах і правильно вживати відповідні терміни». Починати ж готувати дітей четвертого-п'ятого років життя до звукового аналізу, доречно на деяких заняттях з розвитку мовлення, поєднуючи, об'єднуючи задачі мовного і мовного розвитку дітей. Так, формування навичок вимови у дітей четвертого-п'ятого років життя, ознайомлення їх з художніми творами можна поєднувати з розвитком фонематичного слуху, «пропедевтичним курсом» навчання грамоті. Навчання, підготовки до читання та письма, ґрунтується на відомих дидактичних принципах навчання дітей дошкільного віку. Йдеться про науковість, доступності, систематичності, послідовності і наочності навчання, свідомості і активності засвоєння знань учнями, індивідуальному підході до них. Застосування цих принципів при ознайомленні дітей з мовною дійсністю має свої особливості. Науковість і доступність навчання. У дитячому садку дітям повідомляють елементарні, але достовірні відомості про пропозицію, слово, склад, звук, виходячи з сучасної наукової характеристики цих елементів мови. Джерелом знань дітей про слово служать пояснення, розповіді вихователя. Обсяг відповідних посильних, доступних знань і умінь, якими повинні оволодіти діти на різних вікових етапах, встановлений дослідженнями психологів, педагогів і відображений в програмі дитячого садка. Програмою визначаються порядок та послідовність навчання, вибір мовного матеріалу для кожного заняття, характер спеціальної термінології і послідовність введення її в словник дитини. Доступність навчання досягається також вибором форм, прийомів навчання. З урахуванням вікових особливостей пізнання елементів мови перевага віддається спостереженнями над мовою: розумовим діям, спрямованим на аналіз мовлення; грі, моделюванню пропозиції, слова, мови; використанню символів для позначення звуку, складу, пропозиції. Вимога доступності передбачає ще й облік рівня мовного розвитку, спеціальної підготовки, яку діти отримали на попередньому віковому етапі. Систематичність і послідовність припускають логічний порядок у формуванні уявлень про мову, у виробленні навичок аналізу промови, в засвоєнні кола знань про мову. Така послідовність в загальних рисах передбачена програмою дитячого садка. Вихователь повинен так розподіляти програмний матеріал протягом року, кварталу, місяця, тижня, щоб забезпечити повторення, поступове ускладнення програмних завдань, встановлення зв'язків між заняттями та іншими видами дитячої діяльності. Розподіл програмного матеріалу - творчий процес, що вимагає від вихователя знань мови, психології, особливостей дошкільного навчання, пізнавальних можливостей даної вікової групи, кожної дитини окремо. Для забезпечення систематичності і послідовності підготовки до навчання грамоті вихователь повинен таким чином організувати роботу, щоб навчити дітей засадам узагальнення. Наприклад, після того, як діти освоїли розподіл слів на склади, навчилися аналізувати звуковий склад кожного складу, вихователь підводить їх до висновку про складотворної ролі голосного звуку. Свідомість і активність. Знання дітей будуть міцними при свідомому і активному їх засвоєнні. Це досягається практичним характером навчання, роблять під керівництвом вихователя «відкриття», висновки, узагальнення. Свідомість засвоєння знань про мову залежить від змістовності завдань, від того, як діти вміють слухати і чути педагога, точно виконувати його вказівки, інструкції, а також від їхнього вміння розповісти, чому і як вони вчилися на занятті. Для активного і свідомого засвоєння дітьми програмного матеріалу на занятті необхідно організувати різноманітну мовну практику. Завдання вихователя мають спонукати дітей до слухання, до промовляння вголос, проголошенню щойно почутого, до говорінню - вираженню в усному мовленні думок, до реалізації освоюваних умінь. Активізація пізнавальної діяльності дітей забезпечується і тоді, коли говоріння супроводжується матеріалізацією структури слова, мови, пропозиції, а також графічними діями по зображенню пропозиції, слова, мови і звуку. Активність дітей на заняттях з ознайомлення з елементами мови забезпечують і такі прийоми:раціональний відбір програмних завдань, що передбачає і повторення, і введення елементів нового; зміна видів діяльності; використання наочного матеріалу; включення завдань, що вимагають застосування раніше засвоєних знань. Свідомому засвоєнню знань про мову, придбанню умінь аналізувати мову в чому сприяє також організація самоконтролю. Для розвитку пізнавальної активності дітей в процесі навчання, що підготовлює їх до читання та письма, доречно частіше пропонувати завдання на порівняння мовних фактів (артикуляції, звучання, звукового складу слів, складів), організовувати елементарну пошукову діяльність в процесі спостережень над звуками мовлення (проголошення голосних, твердих і м'яких приголосних, ударного складу в слові), вчити робити на цій основі висновки, узагальнення. Наочність навчання забезпечується залученням ряду аналізаторів, перш за все слухового. Діяльність цього аналізатора активізується і при розвитку фонематичного слуху, і при навчанні звуковому аналізу, і при ознайомленні зі звуками мовлення, з пропозицією, словом, складом. При вивченні звуків мови та їх характеристик, при навчанні інтонуванню, при формуванні уявлень про особливості пропозиції, слова, мови діяльність слухового аналізатора доповнюється рухами артикуляційних органів – промовлянням. Вирішенню низки дидактичних завдань сприяє зоровий аналізатор. Зорово дитина сприймає не самі елементи звуковій мові, а зображують їх символи. Так, пропозиція або слово зображуються картоннуми смужками, відповідно різною довжини, звук і звукова структура слова - фішками і схемами, що складаються з двох-чотирьох клітин, склад - короткими картонними смужками, картинками, розрізаними навпіл і ін. Зорове сприйняття такої наочності, а також дії з нею дозволяють дитині спочатку «побачити» елементи мови, а потім, на цій основі, думати про них. Наочність в підготовці до читання - це показ дітям елементів усної мови. Вихователь демонструє наголошений (ненаголошений) склад, твердість (м'якість) приголосного, наявність (відсутність) того чи іншого звуку в слові. Тому наочністю може служити і мова вихователя, і мова самих дітей, дидактичні розповіді, казки, вірші, прислів'я, приказки. Мовна наочність не виключає використання ілюстративної, образотворчої (репродукції, картинки, схеми), а також предметної (іграшки, фішки, палички, смужки, кружечки і пр.) Індивідуальний підхід до дітей. У дітей спостерігаються різний рівень розвитку, різне співвідношення довільного і мимовільного уваги, різне ставлення до навчальним завданням вихователя, спрямованим на аналіз мовлення; по різному діти опановують знаннями і вміннями в галузі мови. Є й інші індвідуальние особливості, що впливають на засвоєння програмних завдань. Щоб навчити кожну дитину орієнтуватися в звуковій мові так, як це передбачено програмою, вихователь повинен постійно вивчати рівень знань і умінь своїх вихованців. Це робиться як в ході колективного навчання, так і в індивідуальних бесідах з дітьми. Знаючи індивідуальні відмінності в засвоєнні програмного матеріалу, вихователь може визначити вміст додаткових занять з підгрупами та окремими дітьми в інші режимні моменти, внести необхідні зміни в методику навчання на занятті, правильно організувати повторення, роботу з батьками. Назвіть урок, під час якого ви вивчали поняття розумового виховання?   Назвіть завдання розумового виховання.   Згадайте, в якому з завдань описані процеси, які тісно пов’язані з розвитком зв’язного мовлення? Відповідь поясніть. Згадайте, на якому уроці в початковій школі ви розглядали, вивчали художні твори?   Художні твори яких письменників ви знаєте?   Назвіть перелік художніх творів, які використовуються в ДОЗ.   Поясніть, яке значення мають художні твори для навчання грамоти дошкільників.   Розкрийте зв'язок занять з навчаня грамоти в ДОЗ та навчання грамоти на уроках з української мови в початковій школі.     Від чого залежить свідомість засвоєння знань дітей про мову?   Назвіть прийоми ознайомлення дітей дошкільного віку з елементами мови.     В чому заключається індивідуальний підхід до дітей?  

Сек.

Висновок:навчання, підготовки до читання та письма, ґрунтується на дидактичних принципах навчання дітей дошкільного віку:науковість, доступності, систематичності, послідовності і наочності навчання, свідомості і активності засвоєння знань учнями, індивідуальному підході до них.

Питання підготовки навчанню грамоти вихованців дитячих садків до школи набувають все більшого значення. Особливо актуальні вони в даний час, коли змінився зміст початкового навчання. Давайте детальніше розглянемо,як методично-правильно треба здійснювати підготовку дітей дошкільного віку до засвоєння грамоти.

Хв.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.