Здавалка
Главная | Обратная связь

Повідомлення студентів.



В процесі навчання дітей елементів грамоти, розвитку усвідомлення дитиною мовлення має бути покладено задоволення природної потреби дитини пізнавати світу ігровий спосіб, який дуже зацікавлює її, спонукає до активного прояву творчих здібностей тощо.

Тому для навчання дітей елементів грамоти необхідно добирати багато ігор та вправ, ігрових завдань, які можна проводити у повсякденному спілкуванні з дітьми та у формі занять з старшими дошкільнятам. Також бажано використовувати у роботі дидактичні ігри, вправи та ігрові завдання, авторські казки, вірші, загадки, які сприятимуть вихованню інтересу до рідної мови, друкованого слова, книги; слугуватимуть й іншим цілям, спільним для роботи з розвитку мовлення та психічних процесів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви, почуттів), розширенню кола уявлень про довкілля; формуванню характерного для нашого суспільства уявлення про якості.

Навчання елементів грамоти допоможе дітям усвідомлено опанувати азами світу грамоти для набуття в подальшому будь – яких спеціальних знань, умінь і навичок, засвоєння різних видів діяльності, а також сприятиме гармонізації стосунків, розвитку потенційних можливостей, внутрішньої свободи та самостійності, формуванню та вдосконаленню соціально значущих особистісних рис учасників педагогічної взаємодії дорослого та дитини.

Робота з навчання дітей складовому аналізу слів повинна здійснюватися в ході занять та у повсякденні. Тільки тоді діти добре оволодіють основним способом читання (злитим прочитуванням двох букв, що позначають сполучення приголосного звука з голосним звуків). У повсякденні можна запропонувати дітям гру «Новосельці» з варіантами та гру «Подорож по галявині».

Інтерес до звуків і літер, друкованого слова діти проявляють у різному дошкільному віці (іноді й у ранньому). Дорослі мають підтримати й задовольнити цей інтерес в іграх, вправах, завданнях.

Залучення дітей до роботи з навчання елементів грамоти у буквеному періоді відбувається за двома формами навчання:

• на тематичних заняттях за груповим (до 15 дітей) чи індивідуально-груповим (4–8 дітей) приблизно один раз на тиждень;

• індивідуальним (1–4 дитини)в дошкільному навчальному закладі чи в умовах сім'ї щоденно у повсякденні, протягом дня.

Кожне заняття має чіткі структурні компоненти (тему, мету, матеріал, хід заняття, повинно містити конкретні ігрові завдання, ігри, вправи, загадки, вірші та ін.).

Основна частина кожного заняття має бути поділена на логічно взаємопов'язані між собою частинки, що мають свою назву (за видами роботи, методами й засобами, що домінують у кожній з них) й нумерацію (наприклад: 1. Робота над загадками; 2. Розглядання малюнка і бесіда за змістом; 3. Робота з реченням; 4. Вправа «Назви слово зі звуком [в]»; 5. Робота над звуковим аналізом слів тощо).

У основній частині таких занять вагоме місце має посідати робота із закріплення звуків й ознайомлення дітей з літерами, яка має певну послідовність:

1.Виокремлення звука, що вивчається (звуків, якщо вони позначаються однією літерою, наприклад: [д], [д′] — Дд), позначеного заданою літерою.

Варіанти роботи:

а) розглядання дітьми предметних малюнків, у назвах яких є потрібний звук (звуки), який перебуває в зручній для виокремлення позиції: голосний звук, який виокремлюється дітьми, становить окремий склад (наприклад, зі слова огірок легко виокремлюється звук [о], приголосний звук має стояти у складі за межами злиття приголосного з голосним (наприклад, зі слів кит, кіт легко виокремлюються звуки [т], [т′];

б) виокремлення потрібного звука (звуків) з мовлених слів під сприймання чистомовок, віршів, потішок, скоромовок, загадок тощо, в яких потрібний звук (звуки) чується особливо часто. Наприклад: для виокремлення звука [м] можна запропонувати вірш Т. Коломієць про мавп.

Малювали мавпенята

Мавпу - маму, мавпу-тата,

Малювали мальву-квітку.

Будуть школярами дітки.

Діти на слух визначають, який звук (звуки) частіше чується в мовлених словах.

2.Активне вимовляння виділеного звука (звуків) дітьми, спостереження за артикуляційними особливостями і віднесенням до голосних чи приголосних звуків. Пояснення звукового значення потрібного звука вихователем.

3.Пригадування слів з вимовленим звуком (звуками), визначення його місця у мовлених словах. Важливо, щоб серед запропонованих предметів чи предметних малюнків, були й такі, в назвах яких звук (звуки), що вивчається, був відсутній. Це значно підсилює увагу, мислення, фонематичний слух і увагу. Дидактична гра чи вправа на аналіз звукових схем (моделей) слів (не більше двох), запропонованих вихователем у предметних малюнках чи в усній формі.

4.Самостійний добір слів зі звуком (звуками), що вивчається, в ході гри чи вправи. Наприклад, вправа «Назви ім'я (дівчинки чи хлопчика) зі звуком [к]»; викладання чи малювання звукових схем (моделей) слів: позначення кожного звука слова відповідною фішкою, наприклад: -о- (мак).

5.Ознайомлення зі звуком (звуками) і відповідною літерою. Розглядання нової літери (великої і малої) та фішок-чоловічків, розміщених біля неї. З'ясування останніх, якщо вони відсутні на малюнку, і домальовування чи прикладання необхідних фішок, які позначають потрібний звук (звуки) тощо. Порівняння великої і малої літер, звуків і літер, літер з предметами й об'єктами навколишньої дійсності (наприклад: «Що (кого) вам нагадує літера К?»); стимулювання дітей до запитань, міркувань, умовиводи дітей щодо звуків і літер та ін.

6.З'ясування дітьми, чому саме ці фішки-чоловічки стоять біля літери (Наприклад, тому, що ці велика і мала літери Мм позначають твердий та м'який приголосні звуки: [м], [м′]). Порівняння нової літери з образами предметів чи явищ, які виникають у дітей на основі їхнього чуттєвого досвіду. Наприклад: розглядаючи літеру Тт, діти визначають, що вона схожа на дерево, зупинку автобуса, дорожній знак, молоток, швабру. Це підсилює мислення, мовлення, пам'ять, уяву дошкільників. Слухання вірша про нову літеру (бажано, щоб у ньому був опис її зовнішніх ознак для кращого запам'ятовування).

7.Викладання нової літери паличками (паперовими смужками, квасолинками, великими ґудзиками тощо) за бажанням дітей, малювання пальчиком у повітрі, розфарбовування, штрихування зображення літери, «друкування» тощо.

8.Залучення дітей до елементарного звуко-буквеного аналізу мовлених слів (послідовного називання звуків слова; викладання слова зі знайомих букв розрізної абетки; відшукування і викладання нової літери (великої чи малої) під (над) звуковими фішками в моделі слова, викладеного раніше); індивідуальне «читання» схеми (моделі) слова за звуковими фішками і літерами.

9.Читання складів (відкритих, закритих), слів у стовпчиках, речень з вивченою літерою (на дошці, за таблицею у фронтальній роботі); індивідуальне читання по індивідуальних картках, в ігрових вправах та дидактичних іграх з метою відпрацювання вміння читати нову літеру.

У ході такої роботи з дітьми потрібно виконувати й завдання на закріплення раніше вивченого матеріалу про слова, речення, звуки, склади, наголос слова.

На заняттях зі старшими дошкільниками, де дошкільнят знайомлять відразу з двома літерами: Іі та И, Гг та Ґґ, тобто такими, де можна залучити дітей до порівняння (знайти відмінне й подібне між двома літерами), міркування тощо слід пам'ятати, що і у здійсненні звукового аналізу слів, і у синтетичній діяльності (формування навичок складання складів, слів з літер, читання складів, слів) виникають різні ускладнення, пов'язані з віковими (у дітей 5–6 років переважає конкретно-образне мислення, а не логічне) та індивідуальними особливостями дітей. Тому не радимо захоплюватись такими заняттями, де відбувається ознайомлення з двома літерами, а переважно присвячувати усвідомленому вивченню нової літери на окремих заняттях.

У другій половині дня можна проводити завдання з «друкування» літер, написання (олівцем, кульковою ручкою) вивченої друкованої літери в зошитах у клітинку, лінійку, ігри на закріплення навчального матеріалу, індивідуально-парну роботу з дітьми за зошитом-посібником (є різні варіанти від різних видавництв).

У ході занять та у повсякденному спілкуванні з дітьми бажано добирати художнє слово з урахуванням інтересів дітей різної статі. Це позитивно впливає на процес навчання, сприяє розвитку пізнавальної й мовленнєвої активності дітей, викликає бажання вивчити вірш (чи обидва вірша) напам'ять, прочитати його самостійно та ін. Наведемо приклад.

 

Для хлопчиків Для дівчаток
Хлопчик встав, Руки в боки взяв, От і вийшла в нього Буква Ф чудова.   Буква Ф взялася в боки, Одягла мерщій вінок. Лиш почує десь музики, То найперша йде в танок. (В. Гринько)  

 

Слайд 16







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.