 |
|
Педагогіка як наука, її обєкт, предмет, завдання і функції педагогіки
Педагогіка є комплексною наукою, яка об'єднує, синтезує дані природничих і суспільних наук, що стосуються процесів виховання, навчання і розвитку особистості.
Педагогіка — сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості.Педагогіка (від грец. Діти і веду) – наука про навчання та виховання підростаючих поколінь.
Існують три основні погляди на це поняття
| Педагогіка – це мистецтво | Педагогіка – це наука | Педагогіка – це с-ма діяльності |
| “Вона – перша й вища з мистецтв, бо намагається задовільнити найбільшу потребу людини й людства – жагу вдосконалення себе у самій людській природі” (К. Ушинський) | “З найбільшими і найважливішими труднощами людське пізнання зустрічається саме у тому розділі науки, в якому йдеться про виховання і навчання” ( М. Монтель) | “Особлива, соціально й особистісно детермінована діяльність з метою залучення людей до життя суспільства” ( П. Підкасистий) |
Отже, бачимо два плюси педагогіки як єдиної навчально-виховної діяльності. В теорії вона розкриває закономірності навчання й виховання, а на практиці – діалектичне виховання цих закономірностей, що й перетворює педагогіку в науку та мистецтво.
Педагогіка як особлива сфера людського пізнання – науково самостійна галузь, вона має свій о’єкт і предмет дослідження.
Об'єктнауки — це те, що існує як реальність поза самим вивченням. Кожен об'єкт може вивчатися різними науками. Так, людина вивчається антропологією, фізіологією, психологією, соціологією та ін.; процес виховання людини — педагогікою, соціологією, фізіологією, медициною, теорією управління, загальною, соціальною, віковою, педагогічною психологією тощо. Об'єктом педагогіки є та частина об'єктивного світу, ті його явища, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Ці явища отримали назву "освіта".
Предметнауки - це те, що кожна наука вивчає в об'єкті. Так, якщо предметом вікової психології у виховному процесі є закономірності і механізми психічного розвитку людини і особистісного формування від народження до старості, предметом педагогічної психології — механізми і закономірності засвоєння людиною соціокультурного досвіду, то предметом педагогіки є процес спрямованого особистісного розвитку людини в умовах її навчання, виховання, освіти.Закономірності становлення людської особистості зумовлені закономірностями розвитку і формування її як соціальної істоти; законами діяльності людей (у вигляді принципів і правил виховної діяльності); специфічними законами процесу виховання, що криються в його структурі, співвідношенні компонентів, зовнішніх і внутрішніх факторів. Тому загальним завданням педагогіки є вияв, вивчення й обґрунтування закономірностей виховання та розвитку людської особистості, розробка на цій основі теорії і технології виховання як спеціально організованого педагогічного процесу.
Функції педагогіки:
- пояснювальна (опис педагогічних фактів, явищ;розробка педагогічних принципіві закономірностей))
- аналітична (аналіз, узагальненя, інтерпретація й оцінка педагогічного досвіду)
- перетворююча (розробка нових техтогій, систем, базових задах інноваційної педагогічної діяльності, наукво-методичне забезпечення управління освітніми системами)
- прогностична (обгрунтування та передбачення розвитку освіти)
До функцій педагогіки належать також виховна, освітня й розвивальна. Їй притаманна єдність усіх функцій, які забезпечують розвиток і життєздатність с-ми освіти.
Завданняпедагогіки.
На всіх етапах розвитку головним завданням педагогіки була організація навчально-виховного процесу відповідно до потреб історичної доби, національних особливостей народу. Це налаштовувало теоретиків і практиків педагогічної справи на розроблення оптимальних форм і методів, відповідного методичного оснащення цього процесу.
На сучасному етапі головними завданнями педагогіки є: вдосконалення змісту освіти; вироблення принципово нових засобів навчання і навчального обладнання; модернізація існуючих форм та методів навчання і виховання; оптимізація політехнічної підготовки учнів; демократизація і гуманізація діяльності середньої та вищої шкіл. Здебільшого ці завдання пов'язані з новими загально-цивілізаційними процесами, найхарактернішим серед яких є глобалізація, динамічним розвитком комунікативних засобів і технологій (інформатизація).
Завдання сучасної української національної педагогіки розкриті в «Концепції реформування педагогічної науки в Українській державі». На загальнодержавному рівні пріоритетним напрямом педагогічних досліджень є подолання кризової ситуації в галузі виховання і навчання підростаючих поколінь; вироблення стратегії розвитку освіти, сучасних кваліфікаційних характеристик, нових педагогічних технологій; відродження й розбудова системи дошкільного виховання і загальноосвітньої школи; удосконалення професійної підготовки фахівців, національних наукових і науково-педагогічних кадрів.