 |
|
Проективні діагностичні методи. Тест та його види.
Тести – стандартизовані способи вимірювання конкретного психічного явища. Є тести інтелекту, тести загальних, творчих або професійних здібностей, тести особистості тощо. Тестові завдання подають у вигляді запитань, суджень, графічних зображень, малюнків. Практичне використання результатів тестування зумовлює суворість вимог до тесту. Тест повинен бути надійним і валідним. Надійний тест дає високий показник збігу оцінок, що дає підставу розглядати його як достовірний інструмент психологічного дослідження. Валідність – ступінь відповідності тесту явищу, для вимірювання якого він призначений..
Проте тестування має й слабкі місця. Найважливішим з них є залежність його результатів від освіти досліджуваного, його можливостей оволодівати надбаннями культури. Потрібно також пам’ятати, що некоректно інтерпретовані тести можуть набути для особистості прогностичного значення
16.Експеримент як метод дослідження, види експерименту, особливості застосування.
Експеримент – метод психологічного дослідження, специфіка якого полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, у якій досліджувана властивість виявляється найкраще іїї можна точніше і легше оцінити. Це головний метод психологічних досліджень, який передбачає активне втручання дослідника в діяльність досліджуваного з метою створення умов, в яких виявиться психологічний факт.
Основна перевага експерименту полягає в тому, що він дозволяє надійніше, ніж всі інші методи, досліджувати певні психічні явища. Однак організувати і провести експеримент, що досліджує психіку, буває не так легко. Проведення психологічних експериментів потребує суворого дотримання етичних норм, щоб не зашкодити досліджуваному.
Види:
Природний експеримент.
Природний експеримент проводять у звичному для досліджуваного оточенні, і він, як правило, не усвідомлює себе об’єктом дослідження. Лабораторний експеримент
Лабораторний експеримент дає можливість не лише створювати, а й контролювати чинники, що впливають на його перебіг. Він здійснюється в спеціальних умовах, проводиться із застосуванням технічних засобів, що дає змогу подавати інформацію.
17. Поняття про активність і діяльність, їх характеристики. Структура діяльності.
Активність – властивість живих істот, здійснення спонтанних рухів та змін під впливом зовнішніх та внутрішніх подразників.
Діяльність – специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення себе.
Саме активність забезпеч. Підтримку життєво важливих зв*язків усіх істот з навкол.світом. Джерелом активності є потреби, завдяки яким усе живе діє певним чином та в певному напрямі.
Діяльність забезпеч. Дії, які поділ. На:
-перцептивні (дії сприймання)
-мнемічні (дії пам*яті)
-мислительні.
-імажитивні (дії уяви)
Структура діяльності:
-мотив діяльності – сукупність зовн. І внутр. Причин, що стимулюють активність індивіда.
-мета діяльності – усвідомл.образ кінцевого результату, на який спрямов. Дія людини.
-предмет діяльності – явище чи об*єкт, з яким людина взаємодіє.
-засоби діяльності – інструменти, які ми використовуємо, виконуючи ті чи інші дії.
18.Види людської діяльності, їх освоєння і розвиток. Провідна діяльність.
Види:
-спілкування – спрямоване на обмін між людьми інформацією, діями і переживаннями.
-гра – результатом не стає виробництво продукту, однак здійснюється перш за все відпочинок і розслаблення.
-навчання – мета якого є придбання людиною знань, умінь і навичок:організоване, неорганізоване, самоосвіта.
-праця – доцільна діяльність людини спрямована на зміну і перетворення дійсності для задоволення потреб.
Провідна діяльність - діяльність, виконання якої визначає виникнення і формування основних психічних новоутворень людини на даному ступені.
Гіпотеза про провідному типі діяльності висловлена А. Н. Леонтьєвим, отримала розвиток в роботах Давидова та ін. Відповідно до цієї гіпотези, провідна діяльність - критерій періодизації психічного розвитку, показник психологічного віку дитини. Характеризується тим, що в ній виникають і диференціюються інші види діяльності, перебудовуються основні психічні процеси і відбуваються зміни психологічних особливостей особистості. Зміст і форма провідної діяльності залежать від конкретно-історичних умов, в яких протікає розвиток дитини.