Загальна характеристика інстинкту
Інстинктна поведінка та її структура німецький зоолог Г. Циглер (1914): поведінкова реакція вважається інстинктивною, якщо вона: •успадковується, тобто належить до природжених властивостей виду або раси; •не вимагає попереднього научіння; •виконується практично однаково всіма особинами даного виду або раси; •властива тілесній організації тварини, тобто пов'язана з нормальним функціонуванням її органів; •пристосована до натуральних умов життя виду, включаючи сезонні зміни умов життя. Набута поведінкова реакція характеризується тим, що вона: •виникає в процесі індивідуального життя, тобто базується на досвіді; •вимагає попереднього научіння; •хоча й залежить від будови організму, але не обумовлена нею; •виконується різними тваринами у різний спосіб на підставі попереднього досвіду, вражень тощо; •пристосована до умов життя індивіда. Загальна характеристика інстинкту А. Д. Слонім (1967) запропонував таке визначення інстинкту: "Інстинкт — це сукупність рухових актів та складних форм поведінки, властивих тварині даного виду, котра виникає у відповідь на подразнення із зовнішнього чи внутрішнього середовищ організму і відбувається на тлі високої збудливості нервових центрів, пов'язаних із здійсненням актів". Ця підвищена збудливість є результатом певних змін в нервовій та ендокринній системах організму та змін у процесі обміну речовин. Одна з найважливіших ознак інстинкту — його дивовижна стабільність у кожного виду тварин. Але це зовсім не означає, що інстинктивні дії різних тварин абсолютно точно повторюють одна одну. У 1879-1907 рр. французький дослідник Ж.-А. Фабр спостерігав за інстинктивною діяльністю комах, певною мірою видозмінюючи умови виникнення поведінко-вих реакцій. Фабр довів, що жуки-могильники здатні заривати трупи тварин, що лежать на землі, абсолютно стереотипно, викопуючи з-під них ґрунт. Проте, якщо підкласти під труп сітку, прив'язати труп над землею або покласти його на край цеглини чи каменя, то жуки дещо змінюють форму своєї діяльності: перекушують нитку або вигризають отвір у сітці і врешті-решт скидають труп униз, щоб потім підкопати під ним землю і зарити його. У цих жуків відкладення яєць поруч із закопаним трупом забезпечує живлення личинок. Але за сучасними уявленнями інстинкти не можна вважати надто ригідною формою природженої поведінки. Ще спостереження В. О. Вагнера показали, що інстинктивна поведінка — це є певною мірою пластична діяльність, яка може змінюватися під впливом зовнішніх умов. Цю мінливість інстинктивної поведінки Вагнер показав на прикладі конструктивної діяльності ластівок. Виявилося, що лабільність (мінливість) інстинктивної поведінки обмежена чіткими видотиповими рамками і що стабільними в межах виду є не самі інстинктивні дії, а амплітуда їхньої мінливості. Наприклад, форма гнізда ластівок може варіюватися в певних межах, особливо в незвичайних умовах і при використанні незвичних матеріалів для будови. При цьому велике значення має також індивідуальний досвід, тобто научіння. Вроджений пуск.мех.та…стимули інстинктивні рухи зазвичай заблоковані спеціальною системою так званих "вроджених пускових механізмів", які реагують лише на цілком певну "пускову" ситуацію. І щойно тварина опиняється в такій ситуації, відповідний вроджений пусковий механізм забезпечує її розпізнавання, після чого настає розгальмовування, зняття "блокування". Мабуть, водночас відбувається також і активація відповідних нервових центрів. Характерною особливістю вроджених пускових механізмів є вибірковість реагування на зовнішні стимули: вони відзиваються лише на цілком певні комбінації подразників, які можуть викликати біологічно доцільну реакцію. Отже, завдяки природженим пусковим механізмам внутрішня мотивація поведінки отримує "вихід назовні", тобто створюється можливість без індивідуального досвіду в біологічно значущих ситуаціях реагувати так, щоб це сприяло збереженню особини і виду. Зовнішні подразники, що створюють у сукупності пускову ситуацію, називаються релізерами, або ключовими подразниками, на які тварини реагують природженими, видотиповими формами поведінки, тобто певними інстинктивними рухами. Крім пускових, існують також настроювальні ключові подразники, що попередньо знижують поріг збудження тих нервових центрів, які мають стосунок до певних дій тварини, а також спрямовуючі ключові подразники. Спільною властивістю всіх цих релізерів є те, що вони являють собою специфічні елементарні ознаки життєво важливих компонентів середовища, до яких належать прості фізичні чи хімічні ознаки (форма, розмір, рухливість, колір, запах тощо), а також їх просторові відношення. Носіями цих ознак можуть бути як інші тварини, так і рослини чи об'єкти неживої природи.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|