Здавалка
Главная | Обратная связь

Загальна характеристика інстинкту

Інстинктна поведінка та її структура

німецький зоолог Г. Циглер (1914): поведінкова реакція вважається інстинктивною, якщо вона:

•успадковується, тобто належить до природжених властиво­стей виду або раси;

•не вимагає попереднього научіння;

•виконується практично однаково всіма особинами даного виду або раси;

•властива тілесній організації тварини, тобто пов'язана з нормальним функціонуванням її органів;

•пристосована до натуральних умов життя виду, включаю­чи сезонні зміни умов життя.

Набута поведінкова реакція характеризується тим, що вона:

•виникає в процесі індивідуального життя, тобто базується на досвіді;

•вимагає попереднього научіння;

•хоча й залежить від будови організму, але не обумовлена нею;

•виконується різними тваринами у різний спосіб на під­ставі попереднього досвіду, вражень тощо;

•пристосована до умов життя індивіда.

Загальна характеристика інстинкту

А. Д. Слонім (1967) запропонував таке визначення інстинк­ту: "Інстинкт — це сукупність рухових актів та складних форм поведінки, властивих тварині даного виду, котра вини­кає у відповідь на подразнення із зовнішнього чи внутріш­нього середовищ організму і відбувається на тлі високої збуд­ливості нервових центрів, пов'язаних із здійсненням актів". Ця підвищена збудливість є результатом певних змін в не­рвовій та ендокринній системах організму та змін у процесі обміну речовин.

Одна з найважливіших ознак інстинкту — його дивовижна стабільність у кожного виду тварин. Але це зовсім не озна­чає, що інстинктивні дії різних тварин абсолютно точно по­вторюють одна одну. У 1879-1907 рр. французький дослідник Ж.-А. Фабр спостерігав за інстинктивною діяльністю комах, певною мірою видозмінюючи умови виникнення поведінко-вих реакцій.

Фабр довів, що жуки-могильники здатні заривати трупи тва­рин, що лежать на землі, абсолютно стереотипно, викопуючи з-під них ґрунт. Проте, якщо підкласти під труп сітку, прив'я­зати труп над землею або покласти його на край цеглини чи каменя, то жуки дещо змінюють форму своєї діяльності: пере­кушують нитку або вигризають отвір у сітці і врешті-решт ски­дають труп униз, щоб потім підкопати під ним землю і зарити його. У цих жуків відкладення яєць поруч із закопаним трупом забезпечує живлення личинок.

Але за сучасними уявленнями інстинкти не можна вважати надто ригідною формою природженої поведінки. Ще спостере­ження В. О. Вагнера показали, що інстинктивна поведінка — це є певною мірою пластична діяльність, яка може змінювати­ся під впливом зовнішніх умов. Цю мінливість інстинктивної поведінки Вагнер показав на прикладі конструктивної діяль­ності ластівок. Виявилося, що лабільність (мінливість) інстин­ктивної поведінки обмежена чіткими видотиповими рамками і що стабільними в межах виду є не самі інстинктивні дії, а ам­плітуда їхньої мінливості. Наприклад, форма гнізда ластівок може варіюватися в певних межах, особливо в незвичайних умовах і при використанні незвичних матеріалів для будови. При цьому велике значення має також індивідуальний досвід, тобто научіння.

Вроджений пуск.мех.та…стимули

інстинктивні рухи зазвичай заблоковані спеціальною системою так званих "вроджених пускових механізмів", які ре­агують лише на цілком певну "пускову" ситуацію. І щойно тва­рина опиняється в такій ситуації, відповідний вроджений пус­ковий механізм забезпечує її розпізнавання, після чого настає розгальмовування, зняття "блокування". Мабуть, водночас від­бувається також і активація відповідних нервових центрів.

Характерною особливістю вроджених пускових механізмів є вибірковість реагування на зовнішні стимули: вони відзивають­ся лише на цілком певні комбінації подразників, які можуть викликати біологічно доцільну реакцію.

Отже, завдяки природженим пусковим механізмам внутріш­ня мотивація поведінки отримує "вихід назовні", тобто ство­рюється можливість без індивідуального досвіду в біологічно значущих ситуаціях реагувати так, щоб це сприяло збережен­ню особини і виду.

Зовнішні подразники, що створюють у сукупності пускову ситуацію, називаються релізерами, або ключовими подразника­ми, на які тварини реагують природженими, видотиповими формами поведінки, тобто певними інстинктивними рухами.

Крім пускових, існують також настроювальні ключові под­разники, що попередньо знижують поріг збудження тих нерво­вих центрів, які мають стосунок до певних дій тварини, а та­кож спрямовуючі ключові подразники. Спільною властивістю всіх цих релізерів є те, що вони являють собою специфічні еле­ментарні ознаки життєво важливих компонентів середовища, до яких належать прості фізичні чи хімічні ознаки (форма, роз­мір, рухливість, колір, запах тощо), а також їх просторові від­ношення. Носіями цих ознак можуть бути як інші тварини, так і рослини чи об'єкти неживої природи.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.