 |
|
Особливості використання іменників у ділових паперах
Слід пам'ятати, що ОДС вимагає:
1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, габарит, гарант, довідка, екзотика, екскурсія, ємність, єство, журі, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон'юнктура, лабораторія, маркетинґ, номенклатура, об'єктивність, поборник, прецедент та ін.
неправильно
анонімка
сотняга гривень
заліковка
маршрутка
фарбовка
кадровик
астматик
хитрун
забудько
пустуха
горбань
ручище
авто
товарняк
водичка
злодюга
правильно
анонімний лист
сто гривень
залікова книжка
маршрутне таксі
фарбування
кадровий працівник
хворий на астму
хитрий
людина, яка забуває
дівчина (жінка), яка пустує
людина з горбом (горбата людина)
велика, сильна рука
автомобіль
потяг, який перевозить вантаж
(вантажний потяг)
вода
злодій
Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо й заміняти їх нейтральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями.
2. Написання іменників на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:
неправильно
викладачка хімії
касирка (касирша) заводу
лаборантка (лаборантша) відділу
бригадирка (бригадирша) цеху
працівниця фірми
учителька школи правильно
викладач хімії
касир заводу
лаборант відділу
бригадир цеху
працівник фірми
учитель школи
Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав, висококваліфікований кухар ресторану переміг.
Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що...
Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи статусу, наприклад: До кабінету було запрошено секретарку директора Полякову Л. О. і До кабінету було запрошено секретаря комісії Полякову Л. О.
У конкурсі перемогла відмінниця 8-А класу Гур'єва Л. Г. й У конкурсі перемогла відмінник народної освіти викладач СШ № 8 Гур'єва Л. Г.
Зарахувати на посаду друкаря офсетного друку Козоріну Р. Ю. й Зарахувати на посаду друкарки-референта Козоріну Р. Ю.
Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.
Примітки
1. Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, покоївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).
2. Рахівниця — прилад для лічби (не фах).
3. Збірні іменники, що позначають:
а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо заміняти іменниками у формі множини, наприклад:
неправильно
студентство
професура
дітва, дітвора
малеча
піхота
птаство
мишва
черва
комашня
ганчір'я
пахощі
штовханина
ґгенералітет
правильно
студенти
професори
діти
малі діти
піхотинці
птахи
миші
черви
комахи
ганчірки
запахи
поштовхи
ґенерали
б) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення, наприклад:
неправильно правильно
акторство гра на кону театру та в кіно
друкарство виготовлення друкарської продукції
поштарі працівники пошти
циркачі працівники цирку
заводчани працівники заводу
городяни мешканці міста
4. Уживати форму Кл. відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
статус — знавцю, колего, товаришу
посаду — директоре, завідувачу, голово
звання — професоре, капітане, академіку
професію — лаборанте, перекладачу, секретарю
родича — батьку, мати, сестре, тітко
ім'я — Ігоре (Ігорю), Олеже, Миколо, Юрію, Маріє,
Ольго, Наталю, Любове
ім'я по батькові — Іллічу, Анатолійовичу, Євгеновичу Іллівно,
Анатоліївно, Євгенівно
прізвище — Сороко, Каркачу, Багалію, Бондаре
Наприклад: Шановний пане полковнику!
Вельмишановна панно ївго!
Дорога пані Валеріє! Колего Дмитре!
Друже Ілле Васильовичу!
Пане Петрашуі
Добродію Чорноволе!
Увага! Прізвища у звертаннях іноді можуть мати також форму Н. відмінка.
5. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення.
Неправильно правильноГолова Костюк О. П. Голова зборів Костюк О. П.
зауважила. зробила зауваження.
До 10.07.2002 бригаді До 10.07.2002 бригаді
Куця В. Г. треба побілити Куця В. Г. треба побілити
актову залу стелю в актовій залі.
На сходах стояв дипломат. На сходах стояв невеликий
металевий дипломат.
На сходах стояв сивий
дипломат.
Іноді двозначність можлива у випадку збігу Р. та Д. відмінків:
Своєчасне фінансування адміністрації. Для уточнення слід доповнити вираз: Своєчасне фінансування з боку адміністрації або Своєчасне фінансування адміністрації іноземними інвесторами.
6. Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з прийменником у (в), а в Р. відмінку без прийменника, наприклад:
неправильно правильно
У 2001 р. (році) ... 2001 р. (року) ...
У першому році.... Першого року ...
У цьому (тому) році... Цього (того) року ...
У наступному році... Наступного року...
Але: у четвер, у неділю, у грудні, у липні (без слова місяці).
7. Нульового закінчення для іменників чоловічого роду II відміни у 3. відмінку однини:
підписали акт, отримав лист, узяв олівець, видав наказ і под.
8. Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад:
неправильно правильно
придбали нову шкіряну Мемель придбали нові шкіряні меблі
зробили позначки різними зробили позначки різним
чорнилами чорнилом
похорони призначили на ... похорон призначили на ...
9. Пам'ятати, що:
— кількісний іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази: Продуктивність підприємства збільшилась у два з половиною рази. Якщо дробовий числівник виражений десятковим дробом, то маємо форму раза. Продуктивність підприємства збільшилась у два й чотири десятих раза;
— в Ор. відмінку множини іменників II відміни та множинних іменників слід використовувати лише закінчення -ами (-еми), -има, наприклад:
неправильно правильно
з п'ятьма колісьми із п'ятьма колесами
літак з іноземними гістьми літак з іноземними гостями
повернулись з грішми повернулись із грошима
— одиниці виміру мають паралельну форму в Р. відмінку множини: децибелів і децибел, ватів і ват, але лише бітів, Гаусів, джоулів, ергів, мілібарів, байтів. Форма множини може позначати не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи: Залізницею прибували мінеральні добрива, машинні масла, грузинські вина. Але Наприкінці XX й на початку XXI cm. (століття, а не століть), бо однорідними членами є не числівники, а іменники кінець, початок;
— однина є засобом узагальнення, коли вказує на нерозчленованість, цілісність однорідних іменників: Перевезено ввесь урожай соняшнику. Та коли невизначе-ну кількість однорідних іменників можна порахувати чи виміряти, слід уживати форму множини: Завчасно було придбано комплекти спортивних костюмів;
— не можна відмінювати неживі предмети як живі істоти, наприклад:
неправильно
Для транспортування
будматеріалів
використовували потужних
КрАЗів і МАЗів. правильно
Для транспортування
будматеріалів використовували
потужні КрАЗи й МАЗи.
10. Надавати перевагу не дієссловам, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту, наприклад:
неправильно
допомагати
доручити
змагатися
наїхати
оглянути
переговорити
правильно
надати допомогу
дати доручення
провести змагання
зробити наїзд
здійснити огляд
вести переговори
Хоча в наказах, розпорядженнях та інших документах припускається форма наказового способу дієслова {доручити, оглянути та под.).
11. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати ставити в 3. відмінку, а не в Д., наприклад:
неправильно
повідомити студентові
сповістити інженерові
Карпенку Б.Т. правильно
повідомити студента
сповістити інженера
Карпенка Б. Т.
12. Уживання низки дієслів пов'язано з іменником, який повинен стояти в P., а не в 3. чи Д. відмінку, наприклад:
неправильно
зазнати біду
завдати шкоду
пильнувати чистоту
шкодувати гроші на освіту
радіти перемозі правильно
зазнати біди
завдати шкоди
пильнувати чистоти
шкодувати грошей на освіту
радіти з перемоги
Та це правило не варто застосовувати до іменників II відміни чоловічого роду однини, які мають закінчення -у, -ю, оскільки воно (закінчення) збігається з Д. відмінком, наприклад:
неправильно правильнозапобігти вибуху було запобігти вибухові було
неможливо неможливо
рейтинґу не варто рейтингові не варто
довіряти довіряти
ремонту передувала ремонтові передувала
інвентаризація інвентаризація
Але якщо буде зв'язок присудка, висловленого заперечним дієсловом, й додатка — іменника (предмета чи об'єкта), об'єкт ставиться переважно в Р. відмінку, наприклад:
неправильно
інструкція не гарантує
безпеку делегати не можуть
висловити свої погляди
не варто починати оранку
ми не припинимо боротьбу
відповідь на це не
знаходили півроку правильно
інструкція не гарантує
безпеки делегати не можуть
висловити своїх поглядів
не варто починати оранки
ми не припинимо боротьби
відповіді на це
не знаходили півроку
13. Іменники з дієсловами уживати в Р. відмінку з прийменниками, наприклад:
неправильно правильно
ухилятися навчання ухилятися від навчання
відмовлятися подорожі відмовлятися від подорожі
14. Прізвища, що дорівнюють назвам істот, предметів або явищ, слід уживати в поєднанні з ім'ям, назвою посади тощо: Викликати водія Зайця; Завершити дослід лаборантові Комарю.
Географічні назви
Географічні назви так само бувають іменникового або прик-метникового типу, що й визначає характер їхніх граматичних форм.
Зразки відмінювання географічних назв
Н. (м.) Харків
(Лозова, Барвгнков-е)
Р. Харков-а
(Лозов-ої, Барвінков-ого)
Д. Харков-у
(Лозов-ій, Барвінков-ому)
З. Харків
(Лозов-у, Барвгнков-е)
Ор. Харков-ом
(Лозовою, Барвінков-им)
М. (у) Харков-і
(Лозов-ій, Барвінков-ому)
Кл. Харков-е
(Лозов-е, Барвгнков-е)
Н. Верхн-я Мануйлівк-а
Р. Верхнь-ої Мануйлівк-и
Д. Верхн-ій Мануйлівц-і
З. Верхн-ю Мануйлівк-у
Ор. Верхнь-ою Мануйліек-ою
М. (у) Верхн-ій Мануйлівц-і
Кл. Верхн-я Мануйлівк-о (р.) Дніпр-о
(Інгулець, Вісл-а)
Дніпр-а
(Інгульц-я, Вісл-и)
Дніпр-ові
(Інгульц-eei, Вісл-і)
Дніпр-о
(Інгулець, Вісл-у)
Дніпр-ом
(Ітульц-ем, Вісл-ою)
...Дніпр-і
(Інгульц-і, Вісл-і)
Дніпр-е
(Інгульц-ю, Вісл-о)
(г.) Карпат-и
Карпат
Карпат-ам
Карпат-и
Карпат-ами
...Карпат-ах
Карпат-и
Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні
Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:
— міст (м.) — Народився в місті Житомир;
— станцій (ст.) — Під'їхали до станції Мерефа;
— селищ міського типу (смт) — За селищем міського типу Зіньки;
— сіл (с.) — Родом із села Муровані Кирилгвці;
— висілків — У висілку Грушівка;
— аулів — Виїхав з аулу Агарак;
— озер (оз.) — Відпочивав на озері Свитязь;
— бухт — Корабель вийшов із бухти Золотий Ріг;
— застав — Під заставою Тиха;
— гір (г.) — Зупинилися табором на горі Говерла;
— рік (р.) — Користувалися водою з річки Сейм;
— островів (о-в) — на острові Ява;
— пустель, вулканів — У пустелі Каракум, поблизу вулкана Везувій;
— республік — (країн, держав) Учора повернувся з Республіки Ємен.
За відсутності слів місто, село, озеро й под. назви відмінюються: Надійшли вітання від колеґ із Одеси.
Це правило поширюється також на назви планет, комет, астероїдів: Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.
Не узгоджується також перша частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких
а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровський — Білгород-Дністровського р-ну;
б) друга частина є числівником: Знам'янка Друга — Знам 'янкодругий;
в) друга частина є іменником: Біла Церква — Білоцерківський р-н, Талди-Курган — Талди-Курганський р-н; друга частина є іменником, що вказує на місце розташування населеного пункту: Калач-на-Дону — Калачдонському р-ну;
г) перша і друга частини є іменниками: Кзил-Орда — Кзил-Ординська обл., Комиш-Зоря — Комиш-Зорянський р-н.
Не узгоджується друга частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві частини є іменниками, а друга вказує на місце розташування населеного пункту: Яр-під-Зайчиком, але ярський-під-зайчиком; Франкфурт-ш-Майні, але франкфуртський-ш-Майні.Не узгоджуються назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або являють собою складну назву: вулиця Хрещатик; на розі вулиці Ярославів Вал, але вулицею Сретенкою.
9. закІнчення ІменникІв чоловІчого роду ii вІдмІни у родовому вІдмІнку однини
У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду ІІ відміни мають закінчення -а (-я), -у (-ю). При утворенні відмінкової форми досить часто трапляються помилки. Слід враховувати, що закінчення визначається значенням іменника. Додатковими критеріями виступають наголос і морфологічна структура.
Закінчення -а (-я) мають:
Закінчення -у (-ю) мають:
1. Назви осіб, власні імена, прізвища, назви міфічних істот; персоніфіковані предмети та явища: бакалавра, киянина; Івана, Богачука; ангела, лісовика; Вогня, Очерета
1. Назви установ, закладів, організацій: банку, госпіталю, гуртожитку, деканату, інституту, кемпінгу, кінотеатру, магазину, пансіонату, парламенту, факультету, цирку, тресту (але гастронома)
2. Назви органів, частин тіла людини і тварини: живота, зуба, ліктя, карка, кістяка, мізинця, нігтя, суглоба, таза, торса, тулуба, хребта, шлунка (але мозку)
2. Назви ігор і танців: тенісу, баскетболу, волейболу, вальсу, фокстроту, краков'яку, танцю, твісту, (але гопака, козака, чумака, квача, тропака, танка і танку)
3. Назви тварин: верблюда, коня, горобця, індика, півня, сома, карася, вужа, лосося
3. Назви явищ природи: бурану, вітру, вітровію, вітролому, дощу, морозу, снігопаду, інею, снігу, грому, шквалу, землетрусу
4. Назви дерев і квітів: абрикоса, апельсина, банана, береста, бука, в'яза, горіха, граба, каштана, кипариса, клена, лавра, лимона, персика, фікуса, явора, ясена, гіацинта, гладіолуса, дзвіночка, едельвейса, нарциса, проліска, тюльпана
4. Збірні поняття (назви істот, об'єктів неживої природи, назви кущових і трав'янистих рослин, сортів плодових дерев): ансамблю, оркестру, взводу, екіпажу, курсу; товару, каталогу, десерту, інструментарію, реманенту; аґрусу, бузку, звіробою, кропу, щавлю; березняку, гаю; анісу, кальвілю, ренету, дюшесу, ренклоду (але вівса, табуна)
5. Назви конкретних предметів: барабана, пульта, портфеля, піджака, друшляка, компаса, рушника. Іменник стіл має варіанти: стола і столу
5. Назви речовин, матеріалу: анальгіну, газу, водню, меду, бульйону, дерматину, жиру, кефіру, кисню, рису, трикотажу (але хліба)
6. Назви мір довжини, площі, ваги, часу тощо; місяців і днів тижня, назви назви грошових одиниць, числові назви: метра, літра, сантиметра, гектара; фунта, кілограма; тижня, місяця, дня, вечора (але ранку, віку, року); січня, вівторка; динара, долара, лева, відсотка, десятка
6. Назви абстрактних понять (почуттів, станів, процесів, властивостей тощо), назви формацій і явищ суспільного життя: болю, подиву, грипу, контролю, радикуліту, сміху, ґатунку, інтелекту, маршруту, бюджету, гуманізму, кворуму, феодалізму, кубізму, референдуму, модернізму (але ривка, стрибка)
Закінчення -а (-я) мають:
Закінчення -у (-ю) мають:
7. Назви машин і їх деталей: автобуса, бульдозера, комбайна, форда; двигуна, капота, карбюратора, кардана, мотора, поршня, привода, кузова, акумулятора, важеля, фільтра, радіатора
7. Назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: будинку, палацу, хмарочосу, сараю, готелю; бордюру, поверху, ґанку, даху, (але: балкона, вітряка, гаража, бліндажа, куреня, млина, хліва, еркера, карниза). Із двома закінченнями вживається слово міст: моста, мосту
8. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, українські за походженням суфіксальні слова-терміни: атома, конуса, ромба, вектора, графіка, інтеграла, сегмента; відмінка, відрізка, додатка, іменника, трикутника (але: виду, роду, синтаксису, складу, способу, стану)
8. Терміни іншомовного походження, які означають фізичні або хімічні процеси, а також літературознавчі терміни: аналізу, імпульсу, каталізу, магнетизму, електролізу, синтезу; альманаху, епізоду, епосу, жанру, журналу, міфу, образу, роману, стилю, фарсу, памфлету, фейлетону, евфемізму, сюжету, сценарію
9. Назви населених пунктів (міст, сіл тощо), а також інші географічні назви із присвійними суфіксами -ов-, -ев- (-єв), -ин- (-їн-) або з наголошеним закінченням (у родовому відмінку): Загреба, Марселя, Тернополя, Харкова (міста); Дінця, Дністра, Орла, Остра, Іртиша, Псла, Тетерева, Норина (річки), Зю-дєва, Колгуєва (острови), Каракоїна (озеро).
У складених назвах населених пунктів іменник зберігає властиве йому в загальному значенні закінчення: Білого Колодязя, Березового Рядка, Зеленого Гаю, Золотого Потоку, Кам'яного Броду, Нового Саду, Старого Криму
9. Географічні назви, крім назв населених пунктів і тих назв, що мають наголошене закінчення або присвійні суфікси, а також переважна більшість слів із значенням місця, простору: Алжиру, Китаю, Єгипту; Ельзасу, Донбасу, Криму, Сибіру; Байкалу, Мічигану, Світя-зю; Алтаю, Арарату, Ельбрусу; Амуру, Дунаю, Єнісею; байраку, бульвару, валу, гаю, долу, косогору, краю, лиману, лісу, майдану, мису, регіону, світу, степу, сходу, але: ліска, майданчика, ярка (зменшені форми) і берега, горба, пагорба, провулка, острова, пустиря, хутора, хребта
У багатозначних словах і омонімах закінчення родового відмінка визначається значенням: Алжира (місто) — Алжиру (країна), аметиста (окремий камінець) — аметисту (мінерал), буфета (меблі) — буфету (закусочна), Кизила (місто) — кизилу (рослина), листопада (місяць) — листопаду (процес), пояса (предмет) — поясу (просторове поняття), соняшника (окрема рослина) — соняшнику (збірне), Талана (прізвище) — талану (абстрактне).
В українській мові іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я чи -у, -ю.
У ряді іменників вибір закінчення суттєво впливає на значення слова. У той же час правила чинного правопису, що регламентують вибір правильного закінчення (їх наведено нижче), є доволі складними, заплутаними та розмитими.[1] Нерідко мовці та, насамперед, літературні редактори мусять звіряти правильне написання таких слів у родовому відмінку з орфографічним словником.
Закінчення -а, -я[ред. • ред. код]
Іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини приймають закінчення -а(я) (в залежності від групи іменника), коли вони мають значення:
| № | Значення | Приклади |
| Назви осіб, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища | козака (особа), промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Франка, Дорошенка; Вітра, Ліса, Мороза; тощо | |
| Назви тварин і дерев | ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня | |
| Назви предметів та архітектурних деталей | гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, офорта; піджака, плаща, портфеля, стола (й столу); карниза, еркера, портика | |
| Назви населених пунктів та планет Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо | Берліна, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова; Марса, Меркурія, Урана, Юпітера | |
| Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ів (-єв), -ин (-їн) Див. також правило № 22 | Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Любичіва, Остра, Псла, Тетерева | |
| Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків; числові назви | гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня; гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; десятка, мільйона, мільярда Винятки: віку, року | |
| Назви місяців і днів тижня | вівторка, жовтня, понеділка, травня | |
| Назви машин та їх деталей | автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора | |
| Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни Див. також правила № 17 і 18 | атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо; відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника |
Закінчення -у, -ю[ред. • ред. код]
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -у(ю) (в залежності від групи), коли вони мають значення:
| № | Значення | Приклади |
| Речовини, маси, матеріали | азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту Виняток: хліба | |
| Збірні поняття, а також назви сортів плодових дерев | альбому, ансамблю, архіву, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю; кальвілю, ренету, ренклоду Виняток: вівса | |
| Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (крім назв архітектурних деталей) | будинку, вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку Винятки: (переважно з наголосом на закінченні) бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота | |
| Назви установ, закладів, організацій | архіву, інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу | |
| Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо, а також їх зменшені форми на -к | абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, полігону[2], рову, ручаю, світу, уривку, яру Винятки: горба, хутора тощо; ліска, майданчика, ставка, ярка | |
| Явища природи | вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду | |
| Назви почуттів | болю, гніву, жалю, страху | |
| Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять | авралу, архіву, бігу, виду, винятку, галасу, голосу, грипу, дисонансу, догмату, екзамену, експорту, екскурсу, ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, роду, руху, сайту[3][4], світогляду, складу, сорту, спорту, способу, стиду, стогону, тифу, толку, характеру, хисту, ходу, шуму Винятки: ривка, стрибка, стусана | |
| Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін., а також літературознавчі терміни Див. також правило № 9 | аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, стемінгу, ферменту; альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, реферату, роману, синтаксису, стилю, сюжету, фейлетону тощо | |
| Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних, кінематографічних) | балету, вальсу, волейболу, джазу, краков'яку, мультику, пейнтболу, танку, танцю, тенісу, фільму, футболу, хокею Винятки: вірша, гопака, козака (козачок) | |
| Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот) | водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу Винятки: електровоза, пароплава | |
| Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот) | вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), розділу, сувою, усміху, успіху Виняток: заголовка | |
| Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, штатів і т. ін. Див. також правило № 5 | Амуру, Бугу, Гангу, Дунаю, Нігеру, Нілу, Рейну, Сейму, Хоролу; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Евересту, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру |
Вплив на значення слова[ред. • ред. код]
У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення у родовому відмінку однини впливає на значення слова:
· Алжира (місто) — Алжиру (країна)
· алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
· акта (документ) — акту (дія)
· апарата (прилад) — апарату (установа)
· блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)
· буряка (одиничне) — буряку (збірне)
· вала (деталь машини) — валу (насип)
· дзвона (інструмент) — дзвону (звук)
· звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)
· елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
· інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
· каменя (одиничне) — каменю (збірне)
· клина (предмет) — клину (просторове поняття)
· листопада (місяць) — листопаду (процес)
· Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
· потяга (поїзд) — потягу (почуття)
· пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)
· придатка (відросток) — придатку (додаток)
· рахунка (документ) — рахунку (дія)
· телефона (апарат) — телефону (номер)
· терміна (слово) — терміну (строк)
· фактора (маклер) — фактору (чинник)
· шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.
Слова, що вживаються з обома закінченнями[ред. • ред. код]
Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на значення (але із зміною наголосу):
· моста́ — мо́сту
· паркана́ — парка́ну
· плота́ — пло́ту
· стола́ — сто́лу (меблі)
· Основні питання теми:
· ® Головні ознаки прикметників.
· ® Творення власневідносних прикметників від географічних назв.
· ® Творення ступенів порівняння прикметників.
· ® Особливості використання прикметників у науковому та офіційно-діловому стилях.
·
· [ Ключові слова:прикметник, якісні, відносні та присвійні прикметники, групи прикметників, ступені порівняння прикметників (вищий і найвищий), прикметники книжного походження, аналітичні форми прикметників.
·
· & Пригадаймо, що прикметником називається частина мови, яка виражає ознаку предмета або приналежність, наприклад: ефективний, продуктивна, студентське, економічні тощо.
· Прикметники виражають ознаки кольору (червона папка), розміру (маленька аудиторія), віку (старий чоловік), матеріалу (кришталевий келих), запаху (п’янкий аромат), смаку (солоний огірок), якості (гнучка гілка), приналежності (братів комп’ютер), зовнішні прикмети (білява дівчина), внутрішні властивості (добра сусідка), простору (далекий гомін), часу (вечірній концерт) тощо.
· Прикметники можуть виражати ознаку безпосередньо (висока будівля, зелений парк) або через відношення до інших предметів (срібні прикраси – прикраси зі срібла).
· Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким прикметник узгоджується, наприклад: вигідна угода, вигідний договір, вигідне доручення; рід, число, відмінок і група відмінювання прикметника є його морфологічними ознаками.
· За лексичним значенням, морфологічними ознаками і словотворчими особливостями прикметники поділяють на якісні, відносні та присвійні.
· Якісні прикметникивиражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням, наприклад: цікава історія, яскрава особистість. Тільки від них утворюються ступені порівняння.
· Відносні прикметникиназивають ознаки предметів, які встановлюються за відношенням до інших предметів, явищ, понять, наприклад: полотняна (сорочка) – сорочка з полотна, срібна (каблучка) – каблучка із срібла, осінній (день) – день осені.
· Присвійні прикметники вказують на приналежність предмета людині (рідше тварині), наприклад: батьків наказ, мамина заява, бабусине обладнання.
· Коли прикметники вживаються у переносному значенні, то відносні та присвійні можуть переходити в розряд якісних. Наприклад: срібний перстень (відн.) – срібний голос (якісн.), заяча шапка (відн.) – заяча душа (якісн.), вовче лігво (присв.) – вовчий апетит (якісн.).
· Якісні прикметники, які називають ознаку предмета, що може бути виражена більшою або меншою мірою, мають ступені порівняння – вищий та найвищий.
| Вищий | Найвищий |
| 1. Проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ш, -іш(ефективніший,відоміший). | 1. Проста форма утворюється: най- (якнай-, щонай-) + проста форма вищого ступеня(найефективніший,найвідоміший). |
| 2. Складена форма утворюється за допомогою слів більш, менш(більш ефективний,менш відомий). | 2. Складена форма утворюється за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш ефективний,найменш відомий). |
· Зазначимо деякі особливості використання прикметників у ділових паперах.
· 1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтовний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний, ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.
·
| неправильно | правильно |
| Роботящий | працьовитий |
| Більшенький | старший (більший на зріст) |
| малюсінький | дуже малого розміру |
| мерзлякуватий | який боїться морозу |
| довжелезний | дуже довгий |
| Багатющий | дуже багатий |
| безвихідне становище | безпорадне становище |
| Головатий | розумний |
| Згоден | згодний |
| Рад | радий |
| Вечірняя | вечірня |
| Молодії | молоді |
| Синєє | синє |
· Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.
· 2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надаєтьсяаналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.
·
| неправильно | Правильно |
| працьовитіший | дуже працьовитий |
| Завеликі ший | надто великий |
| Невдаліший | менш вдалий |
·
· 3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою слів: більш/найбільш, менш / найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш:
·
· неправильно правильно
· більш рішучіший більш рішучий
· найбільш доцільніший найбільш доцільний
· менш оптимальніший менш оптимальний
· найменш продуктивніший найменш продуктивний
· найбільш дотепніший найбільш дотепний
·
· 4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні – особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв’язки, обов’язки, переговори.
·
· 5. У формах М. в. однини чоловічого та середнього роду варто використовувати закінчення -ому.
· неправильно правильно
· на попереднім з’їзді на попередньому з’їзді
· на старім обладнанні на старому обладнанні
·
· 6. Не використовувати розмовні форми, а тільки слова з конкретним визначенням.
· неправильно правильно
· чималий, чималенький великий, більший за...
· великуватий, завеликий дуже великий
· якнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу
·
· 7. Уникати вживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. в., це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.
·
·
| Неправильно | Правильно |
| студентові досягнення | досягнення студента абостудентські досягнення |
| Петренкові пропозиції | пропозиції Петренка В.П |
| директорові розпорядження | розпорядження директора |
| материна, батькова і другова поради | поради матері, батька і друга |
·
· Усталеним є вживання присвійних прикметників:
· а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, кесарів розтин, рентгенівський апарат та ін.;
· б) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сізіфова праця та ін.
·
· 8. Уникати вживання прикметників, що походять від географічних назв із додатковим роз’яснювальним іменником.
· неправильно правильно
· білоцерківський житель житель м. Біла Церква
· кременчуцький бензин бензин з м. Кременчук
· брестська адреса адреса в м.Брест
китайські товариші товариші з Республіки Китай
· одеське морозиво морозиво з м.Одеса
· Усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:
· а) від топонімів:
· Одеська область, Ізмаїльський район, Красноярський край, Київський проспект, Керченська протока, Казахська затока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под.;
· б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:
· Соломонові острови, Магелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.
·
· 9. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.
·
· неправильно правильно
· старша викладачка старший викладач
· висококваліфікована інженер висококваліфікований інженер
· непрофесійна водій непрофесійний водій
· досвідчена професорша досвідчений професор
·
· 10. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н.в. та З.в. множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять та більше.
· Два нестандартні вироби...
· Експонувалося три оригінальні розробки...
· Чотири великі контейнери ...
· Останні десятеро працівників...
· За останні вісімдесят років...
·
· 11. Для визначення часу за роком треба вживати відповідні прикметники в Р. в. без прийменника у (в), або ж прислівник.
·
· неправильно правильно
· у минулому році торік... (минулого року)
· у позаминулому році позаторік...
·
· 12. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.
·
· неправильно правильно
· особисті доручення особисте доручення
· медичні приладдя медичне приладдя
· величезні каміння величезне каміння
· пошкоджені коріння пошкоджене коріння