Здавалка
Главная | Обратная связь

Причини порушення слуху.



Порушення слуху у дорослих

Природне вікове погіршення слуху є частиною самого життя. Але це зовсім не означає, що людина, що недочуває, повинна змиритися зі зниженням слуху - особливо, якщо це негативно впливає на якість її життя і здатність вільно спілкуватися з близькими людьми. Але незважаючи на це, велика кількість дорослих і літніх людей роками страждає від зниження слуху. І це люди, яким відносно легко можна допомогти. Іноді потрібний поштовх з боку сім'ї і друзів для того, щоб людина, що недочуває, звернулася за допомогою до фахівця.

Орган слуху - один з п'яти органів чуття людини (дотик, нюх, смак, зір і слух). Якщо функція слуху понижена, то йдеться про втрату або зниження слуху.

Звук - важлива складова частина нашого повсякденного життя. Оточуючі нас звуки сприймаються нашим органом слуху безперервно, тобто 24 години в добу. Слух - це почуття, яке неможливо "відключити".

Функціонування органу слуху здійснюється на декількох рівнях: слух потрібний для сприйняття фонових звуків таких, як наприклад, шум транспорту або для сприйняття різних попереджувальних сигналів таких, як звук будильника. Але найважливішою для усіх нас є здатність чути мову, тобто спілкуватися.

Слух допомагає нам розрізняти різні звукові нюанси з усього різноманіття звуків - від тихого шелесту листя до розуміння складної мови. Тому повна або часткова втрата слуху чинить на життя людини колосальний вплив, оскільки він/вона вже не в змозі оптимально чути навколишні звуки.

Причини порушення слуху

Багато хто вважає, що зниження слуху є ознакою старості. Але не дивлячись на те, що більшість порушень слуху дійсно пов'язана із старінням організму, існує і ряд інших причин, що призводять до появи проблем із слухом.

Деякі типи порушення слуху є вродженими і можуть бути наслідком різних чинників як, наприклад, захворювання жінки під час вагітності або ускладнення при пологах. Залежно від характеру ураження органу слуху деякі порушення можна компенсувати за допомогою слухових апаратів.

Інші типи порушення слуху обумовлені спадковістю і залежать від генетичних даних батьків. За наявності спадкової форми порушення слуху чутність звукових сигналів з часом може погіршуватися і з'являється необхідність в сильнішому посиленні.

Зниження слуху, обумовлене старінням організму. Найбільш поширена форма порушення слуху пов'язана із старінням організму. Цей тип порушення слуху виникає в наслідку поступового зниження функції волоскових клітин внутрішнього вуха, що є природною частиною процесу старіння.

Акустичні травми. Раптовий, дуже сильний звук, наприклад, звук від вибуху або пострілу, може бути причиною появи довготривалого порушення слуху

\\

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, 2005 року близько 278 мільйонів осіб у світі мали помірні або важкі порушення слуху. 80% з них мешкають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу[2]. Належним чином підібрані слухові апарати можуть покращити спілкування, щонайменше для 90% людей з порушеннями слуху, однак у країнах, що розвиваються, слуховий апарат має менше 1 людини з 40, що потребують його[3].

Водночас в економічно розвинених країнах світу, в тому числі США і країнах Західної Європи, 7-9% населення страждає на зниження слуху, в тому числі на глухоту — від 0,1 до 0,4% новонароджених дітей та близько 1% дорослих. До 2020 року кількість людей з порушенням слуху, за тими ж даними ВООЗ, збільшиться на 30%[4].

Станом на 1 січня 2008 року в Україні налічується близько 300 тисяч дітей і 1 млн. дорослих з порушенням слуху, які потребують слухопротезування, в тому числі з глухотою — 11 тис. дітей та 100 тис. дорослих. Проте офіційно на обліку для забезпечення слуховими апаратами пільгових категорій населення України нараховується 34 091 дорослих (в тому числі 2296 учасників та інвалідів війни) та 9982 дитини, кохлеарної імплантації — 540 дітей та 90 дорослих[4].

Причини розвитку вад слуху

Порушення слух викликаються широким спектром біологічних та екологічних чинників. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, основні поширені причини розвитку порушень слуху в країнах з низьким і середнім доходом, які можна відвернути, — інфекції середнього вуха, надмірний шум, неналежне використання деяких медикаментів, ускладнення та інфекції під час пологів тощо[5].

Повна ж глухота може бути вродженою або набутою. Вроджена глухота у людини часто спричиняє невміння розмовляти (глухонімота). Набута глухота виникає переважно як наслідок захворювання внутрішнього вуха і слухового нерва, запалення середнього вуха (див. гострий середній отит), деяких системних інфекційних хвороб (наприклад, менінгіту, грипу, кіру, епідемічного паротиту), травми або тривалої дії сильного шуму і вібрацій, отруєння, отосклерозу, а також старіння слухових клітин і нейронів[6]. Доведено, що у людини частота виникнення набутих вад слуху зростає з віком[7]: у новонароджених зустрічається у 2-3%, до 18 року життя — 5%, 19-44 роки життя — 4,5-5%, 45-64 роки життя — 14%, 65-74 роки життя — 23%, понад 75 років — 35%.

Класифікація вад слуху

Детальніше: Кондуктивні вади слуху та Нейросенсорні вади слуху

Існує два типи порушень слуху, відповідно до ураженої частини вуха — кондуктивні і нейросенсорні. Кондуктивні порушення слуху — проблеми зовнішнього чи середнього вуха. Кондуктивні порушення обумовлені ​​зміною рухливості барабанної перетинки і ланцюга слухових кісточок, найчастіше внаслідок гострого та хронічного середнього отиту (перфорація барабанної перетинки, рубці в барабанній порожнині), отосклерозу, порушення функції слухової (євстахієвої) труби, аденоїдів тощо. У багатьох випадках їх можна лікувати медикаментозно або хірургічним шляхом, поширений приклад — хронічна інфекція середнього вуха.

Нейросенсорні порушення слуху пов'язані з проблемами внутрішнього вуха або, в деяких випадках, слухового нерва. Як правило, це необоротні порушення, які вимагають спеціальних заходів реабілітації хворих, зокрема використання слухових апаратів. Нейросенсорні порушення слуху зазвичай викликаються надмірним шумом, старінням та інфекційними хворобами, такими як менінгіт, кір, епідемічний паротит і краснуха. Безпосередніми причинами нейросенсорних порушень слуху стають побічні дії антибіотиків аміноглікозидного ряду (неоміцину, канаміцину та інших), стрептоміцину і ряду сечогінних препаратів, особливо у поєднанні з антибіотиками (зниження слуху можуть викликати препарати саліцилової кислоти, але, як правило, слух відновлюється повністю після їх відміни), вплив промислового, побутового і транспортного шуму, спадкова патологія, вікові атрофічні зміни в периферичних і центральних відділах слухового аналізатора.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.