Засоби соціально-психологічного впливу в процесі виховання
Переконування – механізм і метод впливу включає в себе теоретично обґрунтовані (логічні) прийоми, за допомогою яких певна інформація, що повідомляється, органічно вплітається у особистісну сферу інтересів. Мета переконування полягає в тому, щоб підвести дітей до розуміння певних положень та їх внутрішнього прийняття. Навіювання – вплив, в першу чергу, на емоційну сферу, а потім на розум і волю особистості, внаслідок чого сприймання інформації з певного джерела досить некритичне і мало усвідомлене. Навіювання ґрунтується на властивості слова оживляти, активізувати наявні і формувати нові асоціації між подразником першої та другої сигнальної систем (через слово учень може засвоїти не тільки поняття, а й образ поведінки). Види навіювання: пряме, опосередковане, довільне, мимовільне. За мотиваційною ознакою: спонукальне (враховуються безпосередні потреби, звички, інтереси і пропонується прийняти певний варіант поведінки) і гальмівне (подається інформація, що стримує від аморальних та анти громадянських вчинків) Наслідування – полягає у копіюванні вербальних та поведінкових реакцій спрямованості дорослих – батьків, родичів, учителів. Зараження – від індивіда до індивіда переходять різні емоційні стани (захоплення, тривога, радість, сміливість, ентузіазм), які безконтрольно сприймаються і відтворюються людьми в ситуаціях їх безпосереднього спілкування. У межах біхевіористського напрямку розроблено способи підкріплення бажаної поведінки, які можуть бути застосовані як інструментарій вихователя: Позитивне підкріплення – це дещо приємне для вихованця, - їжа, ласка, похвала, - що співпадає з якоюсь дією і призводить до збільшення ймовірності повторення цієї дії. Негативне підкріплення – це те, чого вихованець буде намагатися уникнути. Наприклад, можна припинити миттєвим покращенням поведінки, а покарання ні. Покарання діє, якщо: - вихованець зрозумів за що покарали; - якщо мотивація дії невелика; - страх майбутнього покарання великий; - вихованець може контролювати свою поведінку; - якщо дія не перетворилась у звичку; - якщо вихованець не втратив чутливості до покарання. Якщо покарання подіяло, то це є сильним підкріпленням для караючого. Час подачі підкріплення: - підкріплення дії яка ще не завершилась призводить: до збільшення спроб, до випрошування підкріплення; - підкріплення з запізненням (через час після закінчення дії не підкріплює); - якщо негативне підкріплення в момент досягнення позитивного результату не припиняється, воно не є підкріпленим. Величина підкріплення: - чим менше, тим краще; - залежить від складності завдання (принцип диференціації); Режим підкріплення: - на етапі формування – регулярне; - на етапі сформованої поведінки – епізодичне (сюрпризи через довгі інтервали); - фіксований режим підкріплення (негативне); - відсутність підкріплення. Самовиховання – діяльність людини, спрямована на зміни своєї особистості у відповідності зі свідомо поставленими цілями, сформованими ідеалами та переконаннями. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|