 |
|
Революція 1959 р. на Кубі та її наслідки. Ф. Кастро.
Згодом, загін Фіделя Кастро у складі 82 чоловік в ніч на 25 листопада 1956 року відплив з Мексики на яхті «Гранма» (призначена лише для 9 чоловік). Наприкінці грудня до умовного місця — занедбаної в горах Сьєрра-Маестра садиби Кресенсіо Переса, одного з організаторів «Руху 26 липня» в цьому районі, — дісталися лише 22 революціонера, що мали лише два автомати. Загін Ф. Кастро здійснював успішні напади на підрозділи урядових військ і отримував всі зростаючу допомогу населення.
5 вересня 1957 року повстав гарнізон військово-морської бази в Сьенфуегос. Революційні моряки захопили місто, озброїли населення і кілька годин разом з жителями оборонялися проти стягнутих до міста переважаючих урядових сил.
У травні-липні 1958 р.300 бійців Ф. Кастро в Сьєрра-Маестра розгромили генеральний наступ багаторазово переважали їх за чисельністю та озброєнням батістовскіх військ, які втратили 1 тисячу чоловік. Успіхи Повстанської армії змусили діячів буржуазно-демократичної опозиції визнати її реальною силою і в липні 1958 року укласти угоду з Ф. Кастро про підтримку його боротьби.
У ніч на 1 січня 1959 Батиста втік з Куби. У Гавані була сформована військова хунта. Але спроба правих сил перехопити ініціативу не вдалася. 1 січня капітулював гарнізон Сантьяго і повстанці зайняли місто. На заклик Ф. Кастро в Гавані 1 січня 1959 року розпочався загальний політичний страйк, народ заповнив вулиці. Хунта не протрималася і однієї доби. Протягом 1 і 2 січня 1959 року вся країна опинилася під контролем Повстанської армії і повсталого народу. Увечері 2 січня передові частини Повстанської армії на чолі з Геварою досягли Гавани. 3 січня 1959 Фідель став готуватися до походу на столицю. На ранок була сформована військова колона у складі 1 тисячі «бороданів» і 2 тисяч солдатів колишньої урядової армії, з артилерію і танками. Похід через всю країну мав на меті затвердити революцію на місцях, створити нову владу, узаконити її.
8 січня 1959 року в Гавану вступили головні сили Повстанської армії на чолі з Фіделем Кастро (юрист). Населення Гавани висипало на вулиці, щоб зустріти колону на чолі з Фіделем Кастро. Увечері відбувся мітинг, на якому виступив Фідель Кастро. У лютому 1959 року було створено революційний уряд на чолі з Ф. Кастро. У липні 1959 року президентом країни став Освальдо Дортікос Торрадо. Уряд приступив до здійснення соціально-економічних реформ. Була організована народна міліція, перебудована судова система. Уже на початку 1959 року була підвищена заробітна плата, знижено плату за житло, електрику, газ, медичне обслуговування. Проведена реформа шкільної освіти. 1 травня 1961 року Фідель Кастро проголосив кубинську революцію соціалістичною.
76. Соціалістичний шлях розвитку Куби у 60-80-ті роки 20ст.: успіхи та невдачі.
Причини переходу до соціалізму:
1)Антиамериканізм населення
2)бідність
3)Ек. блокада з боку США
Перетворення:
1. Повстанська армія – постійні збройні сили, створено міліція.
2. 17 травня 1959 р. – закон про аграрну реформу – експропріація (викуп 20 р.) землі і передача в оренду.
3. 1959 р. – націоналізація банків і вел. підприємств (цукор), залізниць.
4. У відповідь на ек. тиск США в червні 1960 р. націоналізовано нафтову промисловість і звернення до СРСР про постач нафти
5. Скасування не писемності
6. Переслідування церкви
7. Контроль ЗМІ
8. Ліквідовано безробіття
9. Будівництво лікарень
10. 1963 р. – друга аграрна реформа – 60 % землі перейшло до д-ви
11. 1962 р. Карибська криза (Кеннеді-Хрущов)
12. Невдалий курс на індустріалізація (мала сировину, не мала грошей)
13. Командно-адміністративна с-ма
14. Вождизм
15. 24 лютого 1976 р. – Конституція – побудова соціалізму.
Невдачі:
Індустріалізація
Залежність від СРСР
Військова загроза
Націоналізація негативно позначилася на обслуговуванні і постачанні населення.