 |
|
Художній світ Віктора Домонтовича
Рівень художності твору значною мірою визначає його цінність, досконалість та якість. На думку багатьох літературознавців, основними складниками художнього твору є його зміст і форма твору, які нерозривно взаємопов’язані. Змістова складова твору має важливе значення, що зумовлено вагомістю показуваних життєвих явищ, фактів, проблем, а також ключовою роллю ідей, які автор прагне донести. Але, як стверджують науковці, читач не зможе належно сприймати зміст без досконалої форми, тобто рецепція ідеї як ядра авторського задуму буде під питанням. Отже, художність твору є його мистецькою якістю, котру він набуває завдяки гармонічному поєднанню цінного змісту та досконалої форми, що відповідно транслює ідеали та переконання письменника.
Високого рівня художності твори Віктора Домонтовича відкривають перед читачем неймовірний світ – задум автора завжди по-справжньому цікавий, а тому й оригінально змальовані у творах життєві події захоплюють. Зазначимо, що досліджуваний нами в даній роботі роман українського автора «Без ґрунту», образно кажучи, схожий на так зване закодоване письмо, що за допомогою асоціацій та алюзій відсилає читача до інших художніх творів. Текст роману є багатовимірним художнім простором, який містить складні пласти смислів, що їх треба розгадувати. Така багатовимірність творить своєрідний полілог, учасниками якого є сам автор, його персонажі, а також майстерно вмонтовані через алюзії голоси попередників та сучасників і, звісно, читачі, котрим належить усе це сприйняти.
Назва роману В. Домонтовича «Без ґрунту» має символічний характер – здається, що письменник одразу пропонує читачам помислити над символічним кодом роману. А означає цей заголовок наступне: герої твору не відчувають зв’язку із тим місцем, де вони народилися та проживають, що викликає у них певний дискомфорт, відчуття загубленості у світі та відчуженості. Рідне місто перетворюється у свідомості персонажів на спрофанований простір існування, де вони тікають самі від себе.
Віктор Домонтович майстерно зображає у своєму романі феномен «безґрунтянства», коли герої, занурені в урбанізований простір, втрачають зв'язок із рідною землею. На особливу увагу заслуговує змалювання психічного настрою й філософської позиції персонажа твору «Без ґрунту» Ростислава Михайловича, консультанта республіканського комітету, який повертається до Дніпропетровська – малої батьківщини – але має з цього приводу амбівалентні відчуття – це і розуміння обов’язку перед рідною землею, і водночас нехіть, відчуження, байдужість. З одного боку, він радіє щасливій нагоді відвідати рідне місто, а з іншого – Ростислав розуміє, що зв'язок з цим місцем майже втрачений. На наш погляд, йдеться про психічну драму героя, котра полягає в його небажанні протистояти обставинам, постійній втечі від важливих рішень.
Для українських літературознавців займатись дослідженням художньої спадщини Віктора Домонтовича – вдячна справа, адже твори письменника багаті на несподіванки й цікавинки. Серед робіт дослідників можна виокремити статті Л.Новиченка, С.Білоконя, С.Павличко, В.Агеєвої, С.Матвієнко, дисертаційні праці Ю.Загоруйко та О.Боярчук, у котрих особливо детально й всебічно проаналізовано різні аспекти творчості письменника. Але треба зазначити, що науковці в більшості праць про роман «Без ґрунту» зосереджуються на дослідженні проблематики твору, його жанрової модифікації, особливостей композиції, у той час як аналіз художньої структури роману не достатньо представлений, що й зумовлює актуальність вибраної нами теми роботи.
На вибір теми даної роботи повпливало кілька причин:
· необхідність комплексної характеристики художньої деталі як літературознавчої категорії;
· важливість аналізу й осмислення функціонування світу речей у художній тканині роману В.Домонтовича «Без ґрунту»;
· потреба вивчення української літературної мови, здійснення літературознавчих розвідок про творчість видатних вітчизняних авторів, зокрема В.Домонтовича.
Об’єктом дослідження є роман В.Домонтовича «Без ґрунту».
Предметом аналізу є «художній світ речей» як літературознавча категорія та її роль у творі В. Домонтовича «Без ґрунту».
Метою даної дипломної роботи є дослідження й розкриття особливостей «художнього світу речей», визначення ролі, функцій та значення предметності в художній системі твору на матеріалі роману В.Домонтовича «Без ґрунту».
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
· з’ясувати основні теоретичні аспекти дослідження художньої деталі в літературному творі;
· дати визначення поняттям «художня деталь», «світ речей», вказати на їхні суттєві характеристики;
· встановити роль художнього предмета у творення образної тканини тексту (на нашу думку, це найбільше стосується зорових образів); дослідити художню предметність як спосіб оприявлення часу та простору у творі;
· визначити особливості зображення «художнього світу речей» у романі Віктора Домонтовича «Без ґрунту».
Відповідно до поставленої мети та конкретних завдань у роботі застосовано різні літературознавчі методи, серед яких описовий метод, метод контекстуального аналізу та метод порівняльного аналізу. Для глибокого вивчення задекларованої проблеми намагалися дотримуватися системного підходу.
Теоретичне значення роботи полягає в систематизації теоретичних положень про функціонування художньої деталі у творі, про її художньо-естетичний потенціал та в спробі повної характеристики картини «художнього світу речей» роману «Без ґрунту».
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані педагогами-практиками, філологами як допоміжні матеріали для вивчення модерністської прози та для ознайомлення із своєрідністю творчої спадщини І. Домонтовича.
Структура роботи зумовлена специфікою дослідницької концепції: вона складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 45 сторінок.
У вступі обґрунтовано актуальність роботи, представлено її тему й спрямованість, окреслено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету й завдання, визначено методи, теоретичне й практичне значення.
Основна частина складається з двох розділів: у першому розділірозглянуто теоретичні аспекти роботи: окреслено термінологічний апарат дослідження предметності в літературному творі; розглянуто особливості використання художніх засобів; охарактеризовано, як художня деталь бере участь у вираженні внутрішнього світу, навколишнього середовища; у практичному розділі розглянуто ідейно-тематичну спрямованість творчості В. Домонтовича взагалі та роману «Без ґрунту» зокрема.
У висновкахпредставлено результати проведеного дослідження.
Наприкінці роботи подано список використаної літератури.