Главная | Обратная связь

Спостережувані величини.

GPS – мережа.

Система GPS - глобальна система визначення місцеположення. Спостережуваними величинами GPS є кодові і фазові псевдовідстані. Похибки кодових псевдо відстаней знаходиться на рівні метрів, а фазових – міліметрів. Точність кодових псевдо відстаней поліпшується методами згладжування. Існують два основних методи GPS вимірювань: статичний і кінематичний. Вони відповідно передбачають стаціонарне розміщення приймача та вимірювання під час руху.

Для забезпечення відповідної точності ми використовуємо статичний метод вимірювань.

Планування вимірювань:

1 етап : вибір пунктів спостереження;

2 етап : надійний зв’язок з існуючою мережею;

3 етап : вибір сприятливого часу для спостережень.

Оптимальне вікно доступності супутників – це інтервал часу, коли спостерігається максимальна кількість супутників при сприятливому GDOP<<6(8) одиниць.

Сесія – це час вибраний для спостереження. Тривалість залежить від: довжини бази (при S = 1 - 5 км, t=90; при S = 5 - 20км, t=2год); кількість видимих супутників; відносне розташування супутників та його зміна; якість сигналу прийнятого від супутника.

Приймачі GPS.Функціональне призначення приймачів:

- Прийом радіосигналів від супутників.

- Організація визначення реєстрованих величин.

- Попередня обробка результатів безпосередньо на пункті.

- Виконання остаточної обробки в камеральних умовах

Спостережувані величини.

В системі GPS спостережуваними величинами є відстані, які визначаються шляхом вимірювання проміжку часу або різниці фаз між прийнятим та з генерованим сигналом. При цьому використовується принцип однобічного зв’язку з застосуванням 2 годинників. Кожен з цих годинників має похибки, які відповідним чином корелюють з похибками у визначенні відстані, тому їх називають псевдовідстані

 

Рекомендації по використанню методів зйомочної основи і методів супутникових технологій для різних масштабів зйомки та висот перерізу рельєфу

Масштаб зйомки; Висота перерізу рельєфу	Планова основа	Планово-висотна чи висотна основа
Методи розвитку зйомочної основи з використання супутникових технологій	Метод супутникових технологій	Методи розвитку зйомочної основи з використання супутникових технологій	Метод супутникових технологій
1:10000, 1:5000; 2 м і більше	Визначення висячих пунктів	Швидкий статичний або реокупація	Визначення висячих пунктів	Швидкий статичний або реокупація
1:10000, 1:5000; 1 м	Визначення висячих пунктів	Швидкий статичний або реокупація	Побудова мережі	Швидкий статичний або реокупація
1:2000, 1:1000, 1:500; 1 м і більше	Побудова мережі	Швидкий статичний або реокупація	Побудова мережі	Швидкий статичний або реокупація
1:5000; 0,5 м	Визначення висячих пунктів	Швидкий статичний або реокупація	Побудова мережі	статичний
1:2000, 1:1000, 1:500; 0,5 м	Побудова мережі	Швидкий статичний або реокупація	Побудова мережі	статичний

4.2 Технологічна схема складання топоплану стереотопографічним методом;

4.3 Порядок вибору, розпізнання та закріплення на місцевості розпознаків;

Опознаки вибирають на місцевості відповідно до проекту планово-висотної підготовки. За опознаки беруть чіткі контури, що розпізнаються на знімках з точністю не менш 0,1 мм у масштабі карти, що складається.

Висотні опознаки повинні вибиратися на рівнинній місцевості, можна використовувати характерні точки рельєфу. Погрішність у розпізнаванні висотного опознаку на місцевості не повинна приводити до погрішності у висоті точки більше 0, 1 висоти між горизонталями.

Розпізнану точку відмічають позначкою на аерознімку з точністю 0,1 мм, оформляють окружністю діаметром 10 мм, на зворотній стороні в більшому масштабі складається абрис.

У районах, де неможливо забезпечити чітке розпізнавання на аерознімках точок місцевості, перед аерофотозйомкою виконують маркірування опознаків. Маркірувальні знаки виконують у вигляді хреста, що складається з чотирьох променів з вільним простором у центрі, квадрата або кола.

 

 

4.4 Дешифрування елементів змісту топокарт;

Обов’язковою складовою технології створення топографічних планів стереотопографічним методом є дешифрування фотографічного зображення, в процесі якого на фотопланах або на окремих аерофотознімках розпізнають та креслять умовними знаками предмети й контури місцевості, наносять всі буквенні та цифрові характеристики об’єктів знімання.

Топографічне дешифрування поділяється на польове та камеральне. При великомас-штабному топографічному зніманні поєднують польове та камеральне дешифрування.У залежності від топографічної вивченості району знімання та прийнятої технології виконання робіт польове дешифрування виконується до камерального або після нього.

Камеральне дешифрування виконують за допомогою стереоприладів з використанням карто-графічних матеріалів, зібраних на даний район знімання. Дешифрування на місцевості населених пунктів та об’єктів з великою контурною

навантаженістю може виконуватися на фотопланах або на збільшених аерофотознімках, що приведені до масштабу створюваного плану.

На ділянках з малоконтурною навантаженістю дешифрування дозволяється виконувати на аерофотознімках у масштабі аерофотознімання, якщо її масштаб у 2-2,5 раза дрібніший від масштабу створюваного плану.

При будь-якому методі дешифрування в процесі підготовки робіт здійснюється збір та вивчення матеріалів картографічного значення:

— топографічні карти і плани близьких масштабів;

— дані геодезичних обстежень місцевості;

— звіти попередніх знімань;

—планшети спеціалізованих топографічних знімань (плани земель землекористувачів, плани нафтових, газових та інших родовищ, виконавчі плани після закінчення будівництва);

— черговий план забудови на всю територію міських земель, на якому фіксуються поточні зміни;

— схематичний план міста, на якому є назви всіх майданів, вулиць, провулків тощо;

— плани обмірів будівель;

— плани розміщення наземних та підземних інженерних мереж;

— поздовжні профілі залізниць та автомобільних доріг;

— дані про водомірні пости;

— дані про покриття вулиць;

— довідники (адміністративно-територіального поділу, залізниць та річкових шляхів сполучення,

аеродромів, гідрометеослужби та ін.)

Усі матеріали повинні бути проаналізовані з точки зору їх точності та можливості використання.

У процесі дешифрування здійснюється перевірка та доповнення географічних назв.

Польове дешифрування виконують перед камеральним у таких випадках:

— об’єкт знімання недостатньо забезпечений матеріалами картографічного значення;

— матеріали аерофотознімання значно застаріли;

— фотограмметричне визначення висот для кількісних характеристик з потрібною точністю неможливе через рослинний покрив;

— значна концентрація малих та слабо контрастних об’єктів на окремих ділянках, які камерально не розпізнаються на аерофотознімках або озпізнаються непевно.

Польове дешифрування у всіх інших випадках виконують після камерального.

Обстежуються ділянки з об’єктами і контурами, які непевно розпізнаються на аерофотознімках (малі розміри, слабкий контраст, наявність тіней, особливості ситуації), даються характеристики об’єктів, яких бракує, наносяться промірами (або іншими способами) місцеві предмети та кути контурів, які не відобразилися при аерозніманні. Результати фіксують на зворотному боці аерофотознімків, а при роботі на фотосхемах, фотопланах або графічних оригіналах планів—безпосередньо на них.

4.5 Об'єм робіт по планово-висотній привязці;

Проектування планово-висотної привязки аерофотознімків виконують згідно вимог “Інструкції”.

До початку польових робіт розробляють робочий проект згущення знімальної основи, маркірування розпізнавальних знаків. В даному проекті використано топографічну карту масштабу 1:50 000 для створення плану масштабу 1:2000.

Проект висотної підготовки аерофотознімків при розрідженій основі розробляють одночасно з проектом маркірування і планової підготовки аерофотознімків.

Робочий проект знімальної основи розробляють згідно з технічним проектом відповідно до вимог нормативних документів з фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів.

Під час розробки робочого проекту слід враховувати характер місцевості (рельєф і контурність) і її забудови, якість проведеного аерофотознімків густоту і розташування проектів геодезичної мережі знімальної основи, а також наявність фотограмметричних приладів.

При проектуванні намічають зони розміщення точок планової і висотної основи, місця визначення позначок урізів води в річках та інших водоймах, розробляють схеми і способи геодезичного вивчення координат точок, встановлюють форму і розміри маркірувальних знаків.

За точки планово-висотної основи в першу чергу використовують пункти Державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення.

Залежно від програми, яку застосовують для обробки результатів вимірювань при згущенні фотограмметричних мереж точки планової і висотної знімальної основи розміщують рядами впоперек аерофотознімальних маршрутів попарно через 6-8 базисів