 |
|
Римські договори про заснування ЄЕС та Євроатома.
Декларація Шумана та заснування об'єднання
Виступ Роберта Шумана 9 травня 1950
9 травня 1950 р. міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступив з декларацією, в якій заявив про рішучість Франції зробити перший крок для будівництва нової Європи та запропонував Німеччині зіграти в цій справі свою роль. Він заявив: "У результаті виникне нова, єдина і сильна Європа, де зросте життєвий рівень населення, оскільки відбудеться об'єднання виробництва та розширення ринку, що призведе до зниження цін ...". Шуман закликав покласти край довготривалого суперництва між Францією і Німеччиною, організувати спільне франко-німецьке виробництво вугілля та сталі під управлінням Вищого керівного органу, підготувати створення економічного співтовариства, рішення керівних органів якого були б обов'язковими для держав-членів.
В результаті подальших міжурядових переговорів і дискусій був підготовлений Договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Його початковими учасниками стали шість держав: Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург. Договір був підписаний 18 квітня 1951 строком на 50 років і вступив в силу 25 липня 1952 р..
Відповідно до Договору, протягом 1952-1957 рр.. був поступово сформовано спільний ринок вугілля, залізної руди, залізного брухту, сталі, чавуну і спеціальних сталей держав-учасниць, всередині ЄОВС були скасовані мита на продукцію вугледобувної та металургійної промисловості та кількісні обмеження в торгівлі цією продукцією, введені єдині транспортні тарифи на перевезення вугілля і руди, залізного брухту та продукції металургійної промисловості.
Вже до 1955 р. видобуток вугілля в державах-членах зросла до 250 млн тонн, а виробництва сталі - до 60 млн тонн на рік.
Європейське об'єднання вугілля і сталі (скор. ЄОВС) - міжнародна організація, що об'єднала вугільну і сталеливарну промисловості шести європейських країн і заклала основу сучасного Європейського союзу. ЄОВС була першою організацією, заснованою на принципах наддержаність.[1]
ЄОВС вперше було запропоновано 9 травня 1950 Робером Шуманом, міністром закордонних справ Франції, в якості запобіжного заходу подальших воєн між Німеччиною і Францією. Він заявив, що цей крок "стане гарантією того, що будь яка війна між Францією і Німеччиною не тільки немислима, але і неможлива з матеріальних міркувань". [2] Для досягнення мети Паризьким договором була заснована перша європейська наднаціональна організація, до якої увійшли не тільки Франція і ФРН, але також Італія та країни Бенілюксу : Бельгія, Люксембург та Нідерланди. У рамках договору між країнами створювався спільний ринок вугілля і сталі. ЄОВС управлявся Вищим керівним органом, контрольований Радою міністрів, Асамблеєю і незалежним судом.
Об'єднання припинило існування 23 червня 2002 у зв'язку із закінченням терміну дії договору.
Римські договори про заснування ЄЕС та Євроатома.
Римські договори (англ. Treaties of Rome) — два основоположні євроінтеграційні договори, підписані в Римі 25 березня 1957 року: Договір про заснування Європейської економічної спільноти і Договір про заснування Європейської спільноти з атомної енергії. Договори підписали країни-засновниці — Бельгія, Італія, Люксембурґ,Нідерланди, Федеративна Республіка Німеччина та Франція. Після перейменування Європейської економічної спільноти на Європейську Спільноту, згідно з Договором про Європейський Союз, відповідний Римський договір почали називати «Договором про заснування Європейської Спільноти», і коли говорять «Римський договір», в однині, найчастіше розуміють саме його.
Європейська економічна спільнота (ЄЕС) (англ. European Economic Community, EEC) — нині не існуюча назва інституції, що заснована 1957 р. згідно з Договором про заснування Європейської економічної спільноти (один з Римських договорів) з метою створення спільного ринку. Початково складалася з шести країн: Бельгія, Західна Німеччина, Італія, Люксембурґ, Нідерланди таФранція. Разом з Європейською спільнотою з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейською спільнотою з атомної енергії становитьЄвропейські спільноти. Договір було укладено 25 березня 1957 року в залі Гораціїв і Куріаціїв палацу Киджі на Капітолійському пагорбі в Римі чільниками Бельгії, Німеччини, Франції, Італії, Люксембурга і Нідерландів. Згідно з Римською угодою, шість країн вирішили створити економічне співтовариство, засноване на ширшому спільному ринку, що включає велику кількість товарів і послуг. Митні збори між шістьма країнами-учасницями були повністю скасовані до 1 липня 1968 року. В рамках ЄЕС в 1960-х роках розвивалися спільні економічні політики, особливо в області торгівлі і сільського господарства.
Згідно з Договором про Європейський Союз назву «Європейська економічна спільнота» було змінено на «Європейська Спільнота». Після того, як 2002 року Паризький договір про заснування ЄСВС втратив чинність, залишилось дві Європейських спільноти, які часто узагальнено називають «Європейські спільноти». Англійський акронім «EC» (European Communities) також розуміє всі три (дві) спільноти
Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом) (англ. European Atomic Energy Community, EAEC (Euratom))
Створена згідно з Римськими договорами 1957 року одночасно з заснуванням Європейської економічної спільноти і через шість років після створення Європейської спільноти з вугілля та сталі. Разом три об’єднання отримали назву Європейські Спільноти. Згідно з договором, Євратом сприяє розвиткові та дослідженням з атомної енергетики, створенню спільного ринку ядерного пального, контролю за ядерними виробництвами та розвиткові атомних технологій у мирних цілях в рамках єдиних стандартів безпеки. Після об’єднання органів керування Спільнотами 1967 року, функції Євратому, визначені договором, виконує Європейська Комісія.