Здавалка
Главная | Обратная связь

Вступ до Європейських спільнот: Данії, Великобританії, Ірландії



У січні 1960 Великобританія і ряд інших країн, що не увійшли до ЄЕС, сформували альтернативну організацію - Європейську асоціацію вільної торгівлі. Великобританія, проте, незабаром зрозуміла, що ЄЕС - набагато більш ефективне об'єднання, і прийняла рішення про вступ в ЄЕС. Її приклад наслідували Ірландія і Данія, чия економіка істотно залежала від торгівлі з Великобританією. Аналогічне рішення прийняла і Норвегія.

Перша спроба в 1961 - 1963, однак, закінчилася невдачею в зв'язку з тим, що французький президент де Голль наклав вето на рішення про вступ нових членів до ЄЕС. Аналогічним був результат і переговорів про вступ до 1966 - 1967.

В 1967 році три європейські співтовариства ( Європейське об'єднання вугілля і сталі, Європейське економічне співтовариство і Європейське співтовариство з атомної енергії) об'єдналися в Європейські співтовариства.

Справа зрушила з мертвої точки лише після того, як генерала Шарля де Голля в 1969 змінив Жорж Помпіду. Після кількох років переговорів і адаптації законодавства Великобританія вступила в ЄС 1 січня 1973. В 1972 пройшли референдуми про вступ до ЄС в Ірландії, Данії і Норвегії. Населення Ірландії (83.1%) та Данії (63.3%) підтримали приєднання до ЄС, але в Норвегії ця пропозиція не отримала більшості (46.5%). Однак, вДанії народ проголосував на референдумі про входження лише після обіцянок уряду не переходити на єдину валюту Євро, тому в Данії до цих пір у зверненні датські крони. Пропозиція про вступ в 1973 році надійшло та Ізраїлю. Однак через війну "Судного дня" переговори були перервані. А в 1975 році замість членства в ЄЕС, Ізраїль підписав договір про асоціативне співробітництво (членство).

Греція подала заявку на вступ до ЄС у червні 1975 і стала членом спільноти 1 січня 1981.

В 1979 були проведені перші прямі вибори в Європейський парламент.

В 1985 Гренландія отримала внутрішнє самоврядування і після референдуму вийшла з ЄС.

Португалія і Іспанія подали заявки в 1977 і стали членами ЄС з 1 січня 1986. У лютому 1986 в Люксембурзі було підписано Єдиний європейський акт.

5) Маастрихтський договір (англ. Maastricht Treaty) (формально, Договір про утворення Європейського Союзу), також відомий, як договір про Європейський Союз (ДЄС), був підписаний 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт (Нідерланди) між членами Європейської спільноти і набрав чинності 1 листопада 1993. Це призвело до утворення Європейського Союзу. Договір став результатом окремих консультацій стосовно політичного і валютного союзів.

Маастрихтський договір передбачав запровадження спільної валюти євро та засновану на трьох стовпах структуру ЄС. Європейський Союз об'єднав Європейські спільноти та дві інших підвалини політичної співпраці: спільну зовнішню та безпекову політику і співпрацю у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Також договором запроваджувалися посади європейського омбудсмена, європейського інспектора з захисту даних, Комітет регіонів, узгоджувалась процедура спільного ухвалювання рішень, а також розширювалась сфера застосування процедури голосування кваліфікованою більшістю. Ратифікація Договору про ЄС наразилася на значні перешкоди. Зокрема, референдум у Данії 1992 року відкинув її; лише повторний референдум наступного року відкрив шлях до ратифікації Угоди.

Початково регулювання в межах Європейських спільнот стосувалось переважно питань у сфері економіки та торгівлі. Серед владних інституцій найширші владні повноваження отримали Європейська Комісія та Європейський суд, обидва формально незалежні від урядів країн цієї спільноти, маючи багато повноважень всередині країн-членів. Європейський парламент обирається безпосередньо громадянами членів Європейської спільноти.

Засновники Європейського Союзу в задекларували наміри щодо подальшого делегуваня організації ширших повноважень у зовнішній політиці, військовій галузі і судочинстві, що знайшло вияв у подальшій еволюції ЄС . Дані наміри зіштовхнулись із необхідністю тривалих узгоджень із національними урядами.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.